Запровадження механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) несе для української економіки значно серйозніші ризики, ніж може здаватися на перший погляд.
Як пише РБК-Україна, про це заявила керівниця проєкту "Кліматична платформа ФРУ" Ольга Кулик.
За словами експертки, у 2023 році обсяг українського експорту товарів до ЄС, які підпадають під CBAM, становив $3,6 млрд, або 9,9% усього експорту з України. Європейський напрям був ключовим для більшості вуглецевомісткої продукції.
"78,3% українського експорту електроенергії, 80,7% експорту алюмінію, 82,5% експорту чорних металів і металопродукції, 86,5% цементу та цементних клінкерів, а також 90,0% експорту добрив у 2023 році були спрямовані до ЄС", - зазначила Кулик.
Вона попереджає, що економічний удар від CBAM може бути різким уже в перший рік після запровадження. За оцінкою експертки, ВВП України може зменшитися на 4,8%, а експорт до ЄС - впасти на 7,8%.
При цьому бюджет щороку недоотримуватиме $2,8 млрд, а ринок праці втратить понад 73 тис. робочих місць. У середньостроковій перспективі втрати будуть ще масштабнішими: за такого сценарію у 2030–2035 роках загальні втрати зайнятості можуть сягнути майже 120 тис. робочих місць, а податкові надходження впадуть на $3,6 млрд.
Кулик наголошує, що від CBAM постраждають не лише експортери, а й уся ланка постачальників сировини та матеріалів на внутрішньому ринку. Водночас можливості для адаптації в українських підприємств обмежені.
"На відміну від європейських металургійних заводів, що працюють у відносно стабільних умовах і отримують від Єврокомісії мільярдні гранти на декарбонізацію, українські металурги таких можливостей не мають", - підкреслює вона.
Раніше директор GMK Center Станіслав Зінченко наголосив, що Україна має шанс отримати відстрочку дії механізму транскордонного вуглецевого коригування, однак потрібні термінові дії уряду.