Бюджет-2027: між війною, бідністю і трильйоном у тіні

Бюджет-2027, попри найважчі за роки Незалежності умови – уповільнення ВВП, зростання бідності до 41,6%, зупинку металургії та морського торговельного коридору, – не пропонує системних відповідей на виклики війни.

Чому проект головного фінансового документу країни консервує бідність, капітулює перед тіньовою економікою і як це виправити – у колонці голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева спеціально для РБК-Україна.

Україна наближається до нового бюджетного року, без перебільшення, у найважчій ситуації не тільки від початку повномасштабної війни, але й за всі роки Незалежності.

ВВП, темпи відновлення якого уповільнювались у 2024-2025 роках, ризикує за підсумками 2026 року зупинитись у кращому випадку біля нуля, а за гіршого сценарію – увійти у від’ємний діапазон.

На невизначений час втрачено металургію – одну з ключових галузей не тільки в плані експортного потенціалу, але й для програм відновлення України та роботи суміжних галузей, насамперед будівельної та машинобудівної.

Зупинено чорноморський морський торговельний коридор та роботу портових господарств, через які до повномасштабної війни проходило майже 80% товарного вантажопотоку.

Суходолом аграрії нині відвантажують за кордон менше половини від наявного експортного ресурсу, ризикуючи залишитись без необхідних коштів напередодні наступних польових компаній, і як наслідок – стикнутись зі скороченням виробництва та загрозою банкрутств.

Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу із запасом перекриє попередні та встановить черговий історичний анти-рекорд за усі часи Незалежності.

Оборонно-промисловий комплекс, який за потенціалом міг би перекрити втрати від зупинки металургії, працює менш ніж на половину наявних потужностей через брак коштів, відсутність ритмічності та передбачуваності державних замовлень, а також так і не відкритий де-факто контрольований експорт, який би міг сприяти припливу іноземних замовлень, ресурсів та інвестицій.

Усе це відбувається на тлі критично низького рівня забезпечення ЗСУ, який, за оцінками колишнього головкома, у І півріччі за усіма напрямками знизився до 15-20% від реальної потреби армійських підрозділів.

Системні удари ворога по рітейлу, логістиці та складах завдають бізнесу величезних втрат через знищену продукцію та інфраструктуру, бюджет ризикує недорахуватись десятки мільярдів гривень податків, а десятки тисяч людей можуть чи вже втратили роботу. Великі бізнеси повідомляють про звільнення працівників зруйнованих об’єктів, не маючи більше "подушки безпеки" для збереження робочих місць та переведення персоналу на інші локації.

Багаточасові, практично безперервні повітряні тривоги завдають катастрофічної економічної шкоди усім секторам економіки та сферам суспільного життя.

Виклики, які не можна ігнорувати

Через дефіцит бюджетних коштів зупинено до кінця року фінансування так званих "непріоритетних видатків", до яких чомусь потрапили і Плани стійкості регіонів, що може мати катастрофічні наслідки під час наступної зими. Найбільшу тривогу у мене викликають об’єкти енергетики та комунального господарства, які вже зараз зазнають серйозних "підготовчих" ударів з боку ворога з метою занурення українців у найближчі місяці у темряву і холод.

Серйозну тривогу викликає зростання бідності. За оцінками Світового баку, її рівень ще у 2025 році зріс до 41,6%, фактично подвоївшись порівняно із довоєнним 2021 роком, а за її межею опинились понад 8,8 млн. громадян. На тлі нинішньої економічної ситуації (з урахуванням інфляції, девальвації, втрати робочих місць) та пасивної, м’яко кажучи, соціально-економічної політики уряду перехід рівня бідності за 50% – це лише питання часу.

Подальше руйнування закладів освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, хронічне недостатнє фінансування цих сфер погіршують доступ населення до базових послуг.

Збільшення розриву між смертністю та народжуваністю, мізерний рівень допомоги вразливим верствам населення, відтік населення за кордон поглиблюють демографічну кризу, яку ми гостро відчували ще задовго до початку повномасштабної війни.

Ускладняється ситуація з державним бюджетом. Суперечлива інформація надходить щодо перспектив фінансування України з боку міжнародних партнерів – як у жовтні-грудні, так і особливо у наступний рік. Як свідчить попередній досвід, обнадійливі політичні заяви не завжди перетворюються у надходження коштів у державний бюджет, у тому числі й через системне невиконання або невчасне чи неповне виконання Україною вже протягом більш ніж 20 місяців прийнятих на себе зобов’язань.

Це далеко не повний перелік викликів, з якими нині стикається Україна, і відповідь на які ми мали побачити у проекті головного фінансового документу країни на наступний рік…

Чи побачили? На жаль – ні.

П'ять системних вад бюджету-2027

Проект бюджету-2027 став калькою декількох своїх "попередників", з перенесеними до нього системними вадами, які з року в рік стають все глибшими та загрозливішими для країни.

По-перше, це системне занижене фінансування Сектору безпеки і оборони. Знов бачимо той саме принцип "щось закладемо, а далі якось буде" та сподівання, що всю решту потреб закриють зборами небайдужих людей на найелементарніші речі – пікапи, баггі, мотоцикли, акумулятори, генератори, мобільні майстерні.

По-друге, консервація бідності усіх верств населення та стійке переконання, що малюку достатньо для життя 3124 гривні, школяр задовольниться 3895 гривнями, людина похилого віку, яка відпрацювала 35 років, гідна 2878 гривень пенсії, а працюючому можна платити 9546 гривень. Навіть виходячи з того жебрацького споживчого кошика, перерахунок якого я вимагаю вже від третього уряду, наведені цифри – це вже зараз у 2,7-3,6 рази нижче за фактичний прожитковий мінімум.

У нас є менше +11% на підвищення соціальних стандартів, проте є +30%, +50%, +70% на утримання чиновників. Хто цінніший для держави – вчитель із зарплатою 18 тисяч грн., санітарка з 20 тисячами грн, лікар, якому обіцяють 30 тисяч грн., чи чиновник, який вже зараз отримує 80-100 тисяч грн., якому такі кошти, враховуючи його кваліфікацію, не запропонує жодний при тямі приватний бізнес, а бідна держава – залюбки?

По-трете, багаторічне недофінансування охорони здоров’я, освіти, науки, інновацій. На яке уповільнення демографічної кризи, скорочення відтоку населення, повернення з-за кордону біженців, поліпшення народжуваності можна сподіватись, якщо з року в рік погіршується доступність та якість базових освітніх та медичних послуг? Як зберегти життя Захисників та Захисниць, якщо не вкладати кошти у науку та інновації, здатні забезпечити технологічну перевагу та успіх у війні? Хто займатиметься повоєнним відновленням країни?

По-четверте, ігнорування масштабів необхідної підтримки для реального сектору економіки. Символічні +1 млрд грн на доступні кредити для бізнесу, менш ніж +0,7 млрд грн на розмінування сільськогосподарських земель, +0 ГРИВЕНЬ на здешевлення кредитів для підприємств ОПК плюс два поки що на рівні концептуального бачення фонди для підтримки бізнесу, які сумарно на порядки менше реальних поточних (не кажучи вже про раніше понесених) втрат, задля наповнення яких пропонується збільшити найчутливіші податки, бо їх "заплатить кожний" – це точно те, чого зараз потребує знекровлена економіка?

По-п’яте, де припинення фінансування непріоритетних та малорезультативних програм? Де повернення до бюджету сотень мільярдів гривень коштів, чиє неефективне або з порушеннями витрачання встановлене аудитами Рахункової палати? Натомість бачу чергову спробу знов вкинути десятки мільярдів у дорожнє будівництво, результати якого можуть бути на наступний день знищені десятком ворожих дронів…

Головна капітуляція бюджету

А головне у проекті бюджету-2027 – це повна капітуляція у питаннях боротьби з тінню, в результаті якої бюджет щороку втрачає понад 1 ТРИЛЬЙОН гривень. Порівняно з 2026 роком додатковий економічний ефект від скорочення тіньової економіки оцінюється лише у менш ніж +5 млрд грн до державного бюджету, тоді як ще декілька років тому системна боротьба з тінню дала 100+ млрд грн на рік! Заради +5 млрд грн ми перезавантажували БЕБ та митницю? Чи варто заради такого ефекту перезавантажувати податкову?

Тінь не просто перемагає – вона неприховано і зухвало вибудовує свою екосистему, розвиває фінансову складову, зміцнює платіжні та конвертаційні центри, без проблем обходить сліпий фінансовий моніторинг, втягує у свою діяльність один з найбільших банків країни, націоналізований у нещодавньому минулому.

Тінь не просто краде сотні мільярдів гривень у українців та українського бюджету. Вона разом з корупцією суттєво гальмує реалізацію нашої спільної мрії – вступ до Євросоюзу. Ніхто в Об’єднанні не допустить, щоб разом з беззаперечними перевагами від вступу України єдиний ринок ЄС отримав на додачу багатомільярдні потоки тіні у різних секторах економіки.

Не підвищувати податки, а вивести економіку з тіні

Тому, як і у минулі роки, від часу приходу у політику, я подав комплексний пакет пропозицій до проекту Державного бюджету України. Він не збільшує загальний дефіцит загального бюджету. Він збалансований в частині додаткових доходів та видатків, та ґрунтується на детальних розрахунках, виходячи з реальних потреб та реальних можливостей.

Насамперед, я пропоную:

1) в частині соціальних стандартів – установити з 1 січня 2027 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 7 200 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років – 6 320 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років – 7 848 гривень;
• працездатних осіб – 7 488 гривень;
• осіб, які втратили працездатність, – 5 832 гривні,

а також доручити уряду до 1 березня 2027 року забезпечити перегляд і затвердження в установленому порядку наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для визначення чесного та реального прожиткового мінімуму, оприлюднити розрахунки їх вартості та обґрунтування відповідності фактичним потребам основних соціальних і демографічних груп населення;

2) в частині гарантій в оплаті праці – установити з 1 січня 2027 року мінімальну заробітну плату:

• у місячному розмірі – 12 000 гривень;
• у погодинному розмірі – 72,3 гривні;

3) для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" – установити, що у 2027 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить:

• для працездатних осіб – 100%;
• для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 150%;
• для дітей – 150% відповідного прожиткового мінімуму;

4) в частині соціальної допомоги – установити, що у 2027 році розмір допомоги у звʼязку з вагітністю та пологами становить 7 000 гривень на місяць; розмір допомоги для догляду за дитиною до досягнення нею однорічного віку – 8 000 гривень на місяць (на дитину з інвалідністю – 12 500 гривень); розмір допомоги для догляду за дитиною "єЯсла" – 9 000 гривень на місяць (на дитину з інвалідністю – 14 000 гривень); розмір одноразової грошової допомоги учням першого класу "Пакунок школяра" – 5 000 гривень;

5) в частині оплати праці педагогічних працівників – установити, що з 1 вересня 2027 року посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії не може бути меншим двох мінімальних заробітних плат (з 1 вересня 2027 року – 19 092 гривні), та доручити уряду забезпечити досягнення розміру, визначеного абзацом першим частини другої статті 61 Закону України "Про освіту": з 1 вересня 2028 року – 2,5 мінімальної заробітної плати, з 1 вересня 2029 року – трьох мінімальних заробітних плат.

В частині ресурсів я пропоную:

• збільшити доходи Державного бюджету України на 350 млрд грн за загальним фондом, джерелом яких має стати серйозне посилення боротьби з тіньовою економікою. Завдяки детінізації очікується, зокрема, збільшення надходжень за загальним фондом:
• податку та збору на доходи фізичних осіб – на 75,8 млрд грн;
• податку на прибуток підприємств – на 33,3 млрд грн;
• акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 43,5 млрд грн;
• акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 47,3 млрд грн;
• податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 47 млрд грн;
• податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів – на 103,1 млрд грн;
• збільшити за результатами оцінки діяльності Національного банку України у 2025 році та І півріччі 2026 року очікуваний розмір коштів, що перераховуються Національним банком України, на 37,1 млрд грн;
• скоротити частину видатків за програмами, за рахунок яких фінансується керівництво і управління органами державної влади у відповідних сферах, забезпечується їх утримання – загалом майже на 9,7 млрд грн (попри запропоноване скорочення фінансування, загалом на функціонування таких центральних органів виконавчої влади передбачається виділити 54,9 млрд грн);
• скоротити частину видатків за програмами, фінансування яких під час повномасштабної війни доцільно переглянути з урахуванням визначених керівництвом держави пріоритетів – загалом на 3,2 млрд грн.

Куди спрямувати кошти

В частині видатків я пропоную збільшити на 400 млрд грн фінансування за наступними напрямками:

1) на зміцнення обороноздатності – на 175 млрд грн, зокрема:

• на 85 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців, підготовку військ, медичне забезпечення особового складу та виконання інших поточних завдань Збройних Сил України;
• на 43 млрд грн – на закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки відповідно до потреб сил оборони;
• на 12,9 млрд грн – на грошове забезпечення військовослужбовців, підготовку кадрів та забезпечення виконання службово-бойових завдань Національної гвардії України;
• на 9 млрд грн – на забезпечення розвідувальної діяльності у сфері оборони, посилення розвідувальних спроможностей та оновлення спеціальної техніки й обладнання;
• на 8 млрд грн – на посилення контррозвідувального захисту, боротьбу з тероризмом та вдосконалення технічного забезпечення підрозділів Служби безпеки України;
• на 7,3 млрд грн – на нарощування виробничих потужностей і впровадження нових оборонних технологій;
• на 4,5 млрд грн – на розширення фінансової підтримки, зокрема пільгового кредитування підприємств оборонно-промислового комплексу;
• на 2,3 млрд грн – на розвиток і випробування спеціальних інноваційних технологій оборонного призначення та придбання необхідної техніки й обладнання;
• на майже 1,1 млрд грн – на виконання науково-технічних робіт і створення космічних технологій відповідно до державних цільових програм та державного замовлення, забезпечення управління та випробування космічних засобів, підтримання працездатності й модернізацію відповідної наземної інфраструктури;
• на 981,3 млн грн – на забезпечення розвідувальної діяльності, спеціального захисту державних представництв за кордоном та оновлення технічного оснащення підрозділів Служби зовнішньої розвідки України;
• на 805,4 млн грн – на посилення розвідувальних спроможностей у сфері захисту державного кордону та оновлення технічного оснащення підрозділів Держприкордонслужби;

2) на соціальний захист і соціальні послуги – на 140 млрд грн, зокрема:

• на 100 млрд грн – на підвищення мінімальної пенсії за віком до 6 500 грн з 1 січня 2027 року та пов’язані пенсійні виплати, а також на забезпечення щомісячної виплати в повному розмірі пенсій, призначених або перерахованих на виконання судових рішень у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
• на 15 млрд грн – на допомоги малозабезпеченим особам і сім’ям з урахуванням нових соціальних стандартів;
• на 6,9 млрд грн – на підвищення державних допомог сім’ям з дітьми;
• на 5 млрд грн – на підтримку дітей з інвалідністю та розвиток послуг для них;
• на 5 млрд грн – на організацію та надання послуг ветеранам війни, членам їхніх сімей та членам родин загиблих, зокрема соціальної адаптації, догляду, професійного перенавчання, супроводу у працевлаштуванні та лікування залежностей, із недопущенням подвійного фінансування послуг, оплачених за іншими бюджетними програмами;
• на 3,6 млрд грн – на надання компенсації громадянам для відновлення житла, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, у межах програми "єВідновлення";
• на 3,5 млрд грн – на надання компенсації громадянам за житло, знищене внаслідок збройної агресії російської федерації;
• на 500 млн грн – на формування фондів житла для тимчасового або підтриманого проживання евакуйованих та внутрішньо переміщених осіб і забезпечення їх житлом у сільській місцевості;
• на 500 млн грн – на придбання, будівництво та облаштування житла для дитячих будинків сімейного типу;

3) на підтримку сфери освіти та науки – на 30,0 млрд грн, зокрема:

• на 25 млрд грн – на освітню субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на повну оплату праці педагогічних працівників з усіма обов’язковими доплатами, нарахуваннями та вже ухваленими підвищеннями, насамперед у прифронтових громадах із підтвердженою недостатністю фінансування таких видатків, та підвищення престижності праці у сфері освіти;
• на 1,5 млрд грн – на забезпечення енергонезалежності закладів освіти;
• на 932,8 млн грн – на забезпечення наукової та науково-технічної діяльності наукових установ Національної академії наук України;
• на 800 млн грн – на завершення розпочатих об’єктів та облаштування укриттів, насамперед у прифронтових громадах;
• на 723,6 млн грн – на пріоритетні дослідження та збереження наукового потенціалу закладів вищої освіти й наукових установ;
• на 400 млн грн – на модернізацію майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти;
• на 241,9 млн грн – на конкурсну грантову підтримку наукових досліджень і науково-технічних розробок;
• на 145,2 млн грн – на підготовку кваліфікованих робітників за професіями загальнодержавного значення відповідно до потреб економіки та відбудови;

4) на підтримку національної економіки – на 20 млрд грн, зокрема:

• на 11 млрд грн – на програму доступних кредитів 5-7-9%, зокрема для малого та середнього бізнесу;
• на 2,6 млрд грн – на розширення державної підтримки виробничих підприємств, створення нових і модернізацію наявних виробничих потужностей;
• на 2,3 млрд грн – на розширення заходів із гуманітарного розмінування та повернення забруднених вибухонебезпечними предметами земель до безпечного господарського використання;
• на 1,8 млрд грн – на розширення фінансової підтримки сільськогосподарських товаровиробників, зокрема тих, які працюють на постраждалих від бойових дій територіях;
• на 1 млрд грн – на геологічне вивчення надр, пошук і розвідку родовищ корисних копалин та відтворення мінерально-сировинної бази України;
• на 819,3 млн грн – на фінансову підтримку заходів з енергомодернізації багатоквартирних будинків та зменшення споживання енергоресурсів;
• на 515,0 млн грн – на надання грантів на створення та розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства і тепличного господарства;

5) на підтримку сфери охорони здоров'я – на 25 млрд грн, спрямувавши ці кошти на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, зокрема на надання доступних медичних послуг, реабілітацію та відшкодування вартості лікарських засобів, зокрема для ВПО, тощо.

6) на поповнення резервного фонду – на 10 млрд грн для збільшення можливостей оперативного реагування на події та виклики надзвичайного характеру.

В умовах, коли кожна гривня має значення, питання ефективного та чесного розподілу бюджетних ресурсів і жорсткого контролю за ефективністю їх використання набуває критично важливого значення.

Розраховую на конструктивну роботу з урядом під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2027 рік до першого читання, зокрема в частині врахування пропозицій народних депутатів України.