БпЛА GARA, 100 млн та таємні суди: як схеми київського бізнесмена можуть загрожувати нацбезпеці

Скандал довкола закупівель безпілотників для українських силових структур продовжує набирати обертів. Після оголошення підозри колишньому керівнику АТЦ СБУ Дмитру Козюрі у держзраді, розслідування вивело на можливі схеми бізнесмена Ростислава Грекула та ймовірне виведення 100 млн грн у компанії "КТД ЮПІТЕР". Столичні госпсуди у закритому режимі та без позивача фактично узаконили спірні договори щодо БпЛА GARA.

Чому ці таємні вердикти можуть загрожувати нацбезпеці під час війни - читайте у матеріалі РБК-Україна.

Схема на 100 мільйонів: як вкрадені дрони потрапили до СБУ

У центрі розслідувань опинилася історія з дронами і грошима на суму 100 млн грн, які, за даними голови Асоціації виробників України Олександра Громика, були вкрадені у ТОВ "КТД ЮПІТЕР", а потім продані під брендом GARA Антитерористичному центру СБУ, який на той момент очолював Дмитро Козюра, що наразі перебуває в СІЗО.

Кому передавали (і передають) розвідувальні дані БпЛА GARA - українським військовим чи російським ворожим структурам (з огляду на справу Дмитра Козюри), з'ясовує слідство.

За версією правоохоронців, київський бізнесмен Ростислав Грекул посідає ключову роль у цій історії. Саме його структури фігурують у провадженнях, пов'язаних із підробкою документів, поставками БпЛА у військові структури, а також подальшими судовими та кримінальними процесами.

Для постачання вкрадених коштів та БпЛА було створено окремі структури - ТОВ "Гара" та ТОВ "ГАРА ЕССЕ", через які оформлялися нові державні закупівлі.

Незважаючи на кримінальні провадження (провадження №12024105060000067) та публічні звинувачення, ТОВ "Гара" отримало NSN-коди на дрони, а співпраця з військовими структурами триває досі.

Закритий режим та таємні рішення: "судове свавілля" навколо оборонних компаній

Проте історія вийшла далеко за межі звичайних кримінальних новин та перетворилася на показову ілюстрацію проблем української судової системи.

Серія судових процесів, рішення щодо яких викликали серйозні питання у юристів та учасників ринку, лише посилила резонанс.

Директор ТОВ "КТД ЮПІТЕР" Олена Бородіна у коментарі нашому виданню стверджує, що колишній виконавчий директор компанії Віталій Кулик, який відповідав за технічні питання, у змові з колишнім фінансовим директором Володимиром Соболевським підписали фіктивні договори з ТОВ "Гара" на суму понад 50 млн грн без необхідних повноважень.

Крім того, скориставшись електронними банківськими ключами, залишеними директором на довіру під час відрядження, вони перевели з ТОВ "КТД ЮПІТЕР" 38,5 млн грн на рахунки ТОВ "Гара".

При цьому навіть у директора компанії Олени Бородіної не було повноважень підписувати договори на такі значні суми.

Проте суд першої інстанції проігнорував Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та фактично дозволив будь-якому менеджеру компанії (не обов'язково директору) підписувати договори та продавати активи компаній, майно, магазини, заводи та ТРЦ без згоди акціонерів.

Господарський апеляційний суд міста Києва, ухваливши заяву про скасування рішення суду першої інстанції, направив до СБУ запит про те, чи ця справа є секретною.

Як з'ясувалося лише у травні 2026 року, відповідь СБУ була направлена ​​суду ще в січні і містила формулювання про те, що це питання залишається на розсуд суду.

У результаті Апеляційний господарський суд Києва ухвалив рішення розглядати справу у закритому режимі та без участі позивача. Повідомлення було надіслано поштою та отримано людиною, не пов'язаною з ТОВ "КТД ЮПІТЕР".

Вже на першому засіданні 24 лютого 2026 року (справа №910/1477/24) суд ухвалив рішення, текст якого відсутній у відкритому реєстрі. Фактично воно повторювало рішення першої інстанції.

По суті, колегія суддів, звертають увагу юристи, у закритому режимі проігнорувала не лише Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а й відсутність представників ТОВ "КТД ЮПІТЕР", а також експертизу, що є в рамках кримінальної справи.

Дмитро Козюра, який купив крадені дрони у ТОВ "Гара" за 64 млн грн і не намагався з'ясувати їхнє походження, вже перебуває під вартою за звинуваченням у державній зраді, проте його справа продовжує жити.

СБУ викрила Дмитра Козюру на співпраці з РФ (фото: t.me/SBUkr)

Представники "КТД ЮПІТЕР" заявляють, що у публікаціях прямо йдеться про ознаки тиску на господарські суди.

"Якби не співробітники банків, яким вистачило пів години, щоб вивчити та зрозуміти суть фіктивних договорів на суму понад 50 млн грн між подружжям Віталієм Куликом та Юлією Кулик, керівництво ТОВ "КТД ЮПІТЕР" досі могло б не знати про програний апеляційний процес", - коментують у компанії.

Адвокати з великим досвідом називають те, що відбувається "прикладом судового свавілля" під час війни, коли компанії, які працюють на оборонний сектор, виявляються беззахисними перед схемами з використанням фіктивних договорів, переоформленням брендів, затяжними судовими процесами та протизаконними рішеннями.

Від земельних махінацій до оборонних закупівель: хто такий Ростислав Грекул?

Матеріали кримінальних проваджень та журналістські розслідування вказують на те, що махінації з оборонним замовленням можуть бути не єдиним сумнівним епізодом у біографії Ростислава Грекула.

Свою діяльність він розпочинав у політичних колах - працював помічником народних депутатів Василя Салигіна (блок "За єдину Україну") та Юлії Ковальової ("Партія регіонів").

Згодом ім'я Грекула почало регулярно з'являтися у контексті масштабних майнових конфліктів.

ЗМІ пов'язують його з рейдерським захопленням проекту котеджного селища River Side у районі Вишгороду. Згідно з публікаціями, спільно з експрезидентом Федерації боксу Кирилом Шевченком він, як стверджується, брав участь у схемі, через яку швейцарські інвестори втратили контроль над активами ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та землею площею близько 40 га. Сума збитків оцінювалася в десятки мільйонів доларів.

Крім того, пов'язані з Грекулом структури згадувалися у гучному скандалі навколо будівництва на вул. Редутній (8/16, 20, 22, 32) на Печерську у Києві. Будівництво велося у буферній зоні Києво-Печерської Лаври (об'єкт ЮНЕСКО), всупереч мораторію КМДА та без погоджень Мінкульту, що спричинило масові протести киян та судові арешти.

Ім'я бізнесмена також фігурувало у справі ЖК River Garden у Осещині, де правоохоронці фіксували порушення прибережної захисної смуги річки Десна.

За інформацією з відкритих джерел, останніми роками Грекул значну частину часу проводить за кордоном, зокрема у Швейцарії, а його родина володіє нерухомістю на березі Женевського озера.

Однак чи не найскандальніший епізод діяльності структур Грекула пов'язаний саме з поставками БпЛА для силових відомств під час повномасштабної війни, а саме - обвинуваченому в державній зраді ексглаві АТЦ СБУ Козюрі.

З огляду на інкриміновану Козюрі співпрацю з російськими спецслужбами, серед експертів та учасників ринку висловлюються припущення, що вибір техніки для закупівлі міг мати не лише комерційні мотиви.

Через справу про держзраду виникають питання щодо безпеки використання БпЛА GARA (фото: Getty Images)

Зокрема, існують дискусії щодо технічних характеристик та надійності каналів передачі даних БпЛА GARA. Окремі джерела припускають ризик вразливості системи до несанкціонованого доступу, що, за певних обставин, могло створити загрозу витоку інформації про переміщення українських підрозділів.

Наразі ця версія не підтверджена офіційними висновками слідства та потребує детального вивчення контррозвідкою СБУ.

Зважаючи на критичну важливість озброєння для сектору безпеки та оборони, об'єктивне розслідування цих обставин є принципово важливим для захисту національних інтересів.

Чи стане справа БпЛА тестом для системи?

Наразі керівництво ТОВ "КТД ЮПІТЕР" очікує на розгляд справи в касаційній інстанції та розраховує на результати досудового розслідування.

За словами представників ТОВ "КТД ЮПІТЕР", схема, яка фігурує в матеріалах справи, виглядає доволі просто: Грекул, здаючи в оренду приміщення для складання БпЛА, організував захоплення продукції та її подальший перепродаж військовим структурам через ТОВ "Гара" без належного документального підтвердження походження товарів.

Однак на практиці притягнення всіх причетних осіб до відповідальності виявилося складним процесом.

Кримінальне провадження за фактом імовірних перешкоджань постачанням БпЛА для оборонного сектору та можливого привласнення коштів уже давно вийшло за межі суто господарського спору.

Сьогодні цей кейс є показовим маркером спроможності української правоохоронної та судової систем ефективно захищати державні інтереси та права інвесторів в умовах воєнного стану.