Бородянська громада презентувала програму відновлення: що робитимуть зі зруйнованими обʼєктами

Після детального аналізу руйнувань і також можливостей для якісної відбудови і розвитку, місцева влада запропонувала чіткий план дій щодо обʼєктів, які потрібно відновлювати, які – ні, а які потрібно створити заново.

За її словами, внаслідок того, що на території громади 36 днів тривали бої та окупація, там було пошкоджено або зруйновано більше ніж 2,5 тис. обʼєктів – як житлових, так і соціальних, промислових, інфраструктурних.

Відтак, наразі місцева влада разом з експертним середовищем і з урахуванням думки місцевих жителів створила детальну програму комплексного відновлення, яка спрямована не лише на відбудову того, що було зруйновано внаслідок російської збройної агресії, а і з прицілом на її майбутній розвиток – за принципом «будуй краще ніж було».

"Приклад Бородянської громади показує, як має відбуватись створення якісної програми відновлення – з повною інвентаризацією пошкоджень, з аналізом демографії, інфраструктури, довкілля, економіки, з рішеннями, що відновлювати, що – ні, і що потрібно будувати з нуля, з конкретними проєктами, пріоритетами і фінансовими оцінками. Як наслідок – ми маємо програму, яка є демонстрацією того, як має виглядати відбудова у перспективі + 10 років", - наголосила Олена Шуляк.

Водночас, вона підкреслила, що програма комплексного відновлення – не лише про відбудову, а і про подолання викликів, які накопичувалися десятиліттями і давно потребували вирішення. Зокрема і щодо прогалин по містобудівній документацій. Так, за словами Шуляк, частина генеральних планів датована ще 1970–1980-ми роками, а деякі села громади взагалі ніколи не мали містобудівної документації.

"Навіть умовно тилові громади до 24 лютого і зараз – це різні виклики, різні умови і різні вектори розвитку, на які має дати відповідь ПКВ. Саме тому це інструмент, який, дозволяє громаді змагатися за міжнародні ресурси на рівних, економить час і нерви місцевому самоврядуванню, дає чітку стратегію: що залишити, що змінити, а що створити заново – з прицілом на 10+ років. І так має бути в кожній громаді – незалежно від того, постраждала вона від бойових дій чи ні", - підкреслила Олена Шуляк.

Програми комплексного відновлення, додала вона, громади і області почали презентувати і затверджували ще наприкінці 2023 року – першою була Київщина. Станом на зараз, вже готові ПКВ, зокрема, у Житомирщини, Чернігівщини і у Конотопської громади на Сумщині, а над їх створенням наразі працює близько 200 громад.

За словами Шуляк, коли приймалося рішення про необхідність для громад і областей щодо створення програм комплексного відновлення, не всі не всі очільники громад і експертне середовище схвально сприйняли, оскільки не розуміли механізму і головне – потенційної ефективності такого підходу до відбудови.

"Бо і так було багато документів з планування, бюджетні моменти, але ми виходили до кожного і пояснювали, доносили, що важливий аналіз  економіки, демографії, мережі соцпослуг, бачення мешканців. Доносили, що тільки після аналізу можлива якісна стратегія розвитку, яка забезпечить створення спроможної, заможної, інклюзивної громади. Коли є якісне планування, коли приходять інвестиції, за умови, якщо є розуміння правила і прогнозовані результати", - зазначила Шуляк.

Вона також зауважила, що надважливим моментом при створенні ПКВ є урахування бачення мешканців щодо розвитку громади. Це повністю відповідає курсу держави – за нинішньої каденції ВР ухвалила досить багато законопроєктів, які розширюють інструменти місцевої демократії.

"Вкрай важливо, щоб до прийняття рішень залучалися мешканці, оскільки це один з принципів відновлення – людиноцентричність. Зокрема, і ВПО, тому що це стане частиною їх інтеграції у приймаючі громади", - резюмувала Шуляк.

Нагадаємо, у Бородянській громаді Київської області планують розпочати будівництво соціального житла для медиків і освітян. Наразі там для цього вже оформлюють у комунальну власність земельну ділянку площею 80 соток. Поява в Україні такого житлового фонду передбачена законопроєктом №12377 "Про основні засади житлової політики", ухвалення якого очікують до кінця 2025 року, оскільки це є умовою отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Юкрейн Фасіліті.