Битва за мільйон і служба через суд: адвокат розповіла про резонансні справи військових
Тренування військових (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Навіть коли право на виплату чи повернення до служби здається очевидним, захисникам нерідко доводиться проходити через тривалі судові процеси, щоб добитися справедливості й того, що передбачене їм за законом.
Чому військові частини урізають бойові виплати та як через ДБР і суди бійці повертаються на службу після першого СЗЧ, в коментарі РБК-Україна розповіла військова адвокатка Тетяна Козян.
Головне:
- Урізання контрактних виплат. Військові частини використовують пропорційний підхід нарахування грошей за проєктом "18-24", через що бійці недоотримують кошти.
- Фіксація наміру. Критично важливо офіційно фіксувати добровільний намір бійця повернутися до служби, щоб він не вважався тим, хто переховується від слідства.
- Труднощі добровільного повернення. Повернення на службу після першого СЗЧ часто гальмується через тривалі процесуальні дії ДБР.
- Поранення як підстава для 1 млн грн. Наявність бойового поранення є беззаперечним юридичним аргументом для виплати допомоги у повному розмірі.
- "Відношення" допомагає. Отримання письмової згоди від командира нової частини важливе для успішного закриття справи в суді.
Як вирішувати питання з виплатами військовим: пояснення адвоката (інфографіка РБК-Україна)
Кейс №1: Битва за мільйон гривень за перший контракт
Перший судовий прецедент стосується виплати одноразової грошової винагороди для молодих контрактників віком від 18 до 24 років за Постановою КМУ №153 від 13 лютого 2025 року. Військова частина виплатила 24-річному бійцю лише 500 000 гривень замість передбаченого 1 мільйона, відзначає Тетяна Козян.
"Позивач безпосередньо брав участь у бойових діях загальною тривалістю 218 днів. Проте військова частина застосувала пропорційний підхід до нарахування – 1/6 від мільйона за кожні 30 днів бойових. Вона врахувала лише 115 днів, які припали на період до набрання чинності постановою, і виплатила 3/6 від суми – тобто 500 000 гривень", – пояснює вона.
З такою логікою юристи не погодилися та звернулися з позовом до суду, оскільки фінансисти частини проігнорували найважливіший юридичний факт.
"Військова частина не врахувала ключову обставину – отримання бійцем на початку 2025 року бойового поранення (мінно-вибухових травм), що підтверджено ВЛК та довідкою про обставини травми. Отримання поранення під час виконання бойових завдань є беззаперечною підставою для виплати грошової допомоги у повному розмірі – 1 мільйон гривень", – наголошує військова адвокатка.
Кейс №2: Повернення з СЗЧ до нової частини
Друга справа ілюструє, що добровільне повернення на службу після самовільного залишення частини (понад 10 днів, ч. 5 ст. 407 КК України) не відбувається автоматично й вимагає подолання супротиву системи.
"Військовослужбовець мав щире бажання повернутися у стрій. Проте командування попередньої частини не сприяло оперативному вирішенню питання, а органи досудового розслідування тривалий час не застосовували законні механізми звільнення від кримінальної відповідальності", – зазначає експертка.
За словами адвокатки, захист будувався за трьома паралельними лініями:
- Звернення та скарги. Подавалися до вищих штабів для фіксації того, що боєць добровільно припинив порушення і хоче служити, а не ухиляється.
- Адвокатські запити. До органів розслідування направлялися вимоги щодо застосування норми закону про звільнення від відповідальності, оскільки це був перший випадок СЗЧ для цього військового.
- Пошук нової частини. Захист знайшов підрозділ, готовий прийняти бійця. Письмове погодження (відношення) від нового командира стало вирішальним чинником.
"За результатами цих заходів прокурор подав відповідне клопотання до суду. Суд задовольнив його, кримінальне провадження щодо військовослужбовця закрили, і йому надали офіційну можливість продовжити службу в новій частині", – підсумовує Тетяна Козян.
Раніше Тетяна Козян розповіла в коментарі РБК-Україна, чому бійці втрачають "бойові" та як повернути виплати.
Також адвокат висловила думку, чи реально захистити свої права в суперечках із ТЦК.
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.
