Більше не фаворит. Чому Ердоган може програти вибори в Туреччині та втратити владу

Про президентську кампанію в Туреччині, передвиборні розклади, ймовірність зміни влади і про те, що це може означати для нашої країни, – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Вибори у Туреччині відбудуться у неділю, 14 травня. Протягом 20 років країною править Реджеп Таїп Ердоган, він зробив її президентською республікою, скасував посаду прем'єра та отримав широкі повноваження від призначення міністрів та суддів до розпуску парламенту. Як показують опитування, багато турків не задоволені його політикою та готові підтримати лідера Республіканської народної партії (РНП) Кемаля Киличдароглу.

За даними соціологічної компанії MAK, за чинного президента готові проголосувати 45,4% виборців, за його опонента – 50,9%. Дослідницький центр AREA дає такі цифри: 46,1% за Ердогана та 49,1% за Киличдароглу. За даними Saros Research, 44,48% та 49,96% відповідно.

"Вірогідність другого туру висока, тому що ані Ердоган, ані Киличдароглу не мають достатньої підтримки. Для перемоги у першому турі необхідна умова – 50% +1 голос. Деякі опитування показують перемогу Киличдароглу, але найбільш збалансовані з них дають фаворитам по 43-45%", – розповіла РБК-Україна кандидатка політичних наук, старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенія Габер.

Загалом на перший тур було заявлено чотирьох кандидатів, проте рейтинги голови партії "Батькыівщина" Мухаррема Індже та представника Союзу АТА Сінана Огана коливаються в межах 2-6%. Індже грає на полі опозиції та є колишнім однопартійцем "народних республіканців". На думку Габер, далі його голоси швидше за все відійдуть Киличдароглу і забезпечать тому перемогу.

Однак Індже зненацька зняв свою кандидатуру, чим підвищив шанси єдиного кандидата від опозиції ще в першому турі. Заявлена причина – днями він став об'єктом наклепницької онлайн-кампанії з фейковими фото сексуального характеру.

Одночасно відбудуться вибори до законодавчого органу. Тут боротьба розгорнулася між трьома блоками: Народним альянсом на чолі з правлячою Партією справедливості та розвитку (ПСР), Національним альянсом ("Стіл шести", який висунув Киличдароглу) та Альянсом праці та свободи, очолюваним прокурдською Народно-демократичною партією (НДП). Остання також заявила про підтримку Киличдароглу.

Хиткі позиції Ердогана

Ердоган йде на вибори з обіцянками стабілізувати економіку, знизити податки та підняти зарплати вище за рівень інфляції. За п’ять днів до голосування він оголосив про підвищення зарплат для державних службовців на 45%.

Зазначимо, рейтинги Ердогана падали на тлі неортодоксальної економічної політики ("ердоганоміка"), яка викликала різке зростання інфляції. Замість підвищення відсоткової ставки за умов кризи він вимагає знижувати її для стимулювання ділової активності. Це призвело до зниження курсу ліри майже вп'ятеро з 2018 року, за підсумками 2022 року інфляція досягла 64,3%, а зараз становить 50%.

Ердоган перед виборами піднімає зарплати та обіцяє подолати інфляцію (фото Getty Images)

Незважаючи на це, він наполягає на тому, що інвестиції, виробництво, експорт та вихід на позитивне сальдо зовнішньої торгівлі стимулюватимуть зростання ВВП.

"Ми повернемо інфляцію до однозначних цифр і безперечно врятуємо нашу країну від цієї проблеми", – заявляв Ердоган на старті виборчої кампанії.

Ще одним ударом став землетрус на початку лютого 2023 року, що спричинив колосальні руйнування. За офіційними даними, загинуло близько 50 000 осіб. На його адресу досі звучить критика за недостатньо швидку реакцію та нездатність упоратися з наслідками. За його словами, відновлення міст буде у пріоритеті: уряд має намір побудувати 650 000 квартир для тих, хто втратив житло.

Щодо зовнішньої політики, Ердоган обіцяє докласти зусиль для нормалізації ситуації в регіоні. Нещодавно Анкара зробила кроки щодо налагодження відносин з Ізраїлем, Саудівською Аравією, Єгиптом та Сирією після багатьох років напруженості. Не оминув він і тему російсько-української війни.

"Ми можемо вести переговори з обома сторонами, досягати конкретних успіхів, таких як зерновий коридор та обмін полоненими, і ми все ще можемо говорити про можливість миру", – зазначив він.

У ході виборчої кампанії Ердоган намагається відвернути увагу від негативу, вказуючи на успіхи, яких досягла Туреччина під час його правління. За останні тижні він відкрив першу в країні атомну електростанцію, оголосив про відкриття газового родовища у Чорному морі та проїхався за кермом першого турецького електромобіля.

В ході інтерв'ю місцевому телеканалу 25 квітня Ердоган відчув нездужання, і ефір переривався на кілька хвилин. Пізніше він повідомив, що у нього болить живіт, потім з'явилася інформація про шлунковий грип. Наступного дня соціальними мережами пройшлися чутки про нібито перенесений інфаркт. Але вже 27-го числа він з відеозв'язку з російським президентом Володимиром Путіним відкривав АЕС "Аккую".

Аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса вважає, що проблеми 69-річного Ердогана зі здоров'ям не вплинули на його шанси.

"У самій Туреччині історія з інфарктом є напівфейковою, вона не була доведена. Я б сказав, що серед його прихильників вона навіть додала йому пару балів. Мовляв, президент так багато працював, що захворів", – розповів він у розмові з виданням.

Хто такий Кемаль Киличдароглу

Суперник Ердогана очолює головну опозиційну силу – Республіканську народну партію (РНП), біля витоків якої стояв "батько нації" та засновник Турецької Республіки Мустафа Кемаль Ататюрк. У 1990-х Киличдароглу працював у міністерстві фінансів, фонді соціального страхування і навіть був визнаний "чиновником року".

З 2002 року є депутатом Великих національних зборів (місцевий парламент). Має репутацію чесного політика, який відстоює світські цінності, але не має особливої харизми. У минулому його критикували за нездатність перемогти Ердогана, але все змінилося у 2019 році, коли кандидати від РНП обійшли суперників від правлячої партії та стали мерами Анкари та Стамбула.

Кемаль Киричдароглу обіцяє реформи та намагається об'єднати всіх турків (фото Getty Images)

Киличдароглу висунув альянс із шести опозиційних партій – так званий "Стіл шести". Це не перший випадок у політичній історії країни, але справді знаковий. Будучи лівоцентристом, йому вдалося заручитися симпатіями ісламістів, правих, правоцентристів та прихильників світського розвитку Туреччини. А підтримка альянсу курдських партій надає йому ще більшої ваги. Таке широке об'єднання показує, що головна мета цих партій – змінити владу та усунути Ердогана.

"Що стосується ситуації в країні, то участь у виборах єдиним фронтом важлива з точки зору відновлення соціального миру та примирення. Зараз турецьке суспільство досить поляризоване, кожне культурне, релігійне і навіть гуманітарне питання політизується навколо різних поглядів. А те, що робить Киличдароглу – це спроба об'єднати всіх", – розповіла Євгенія Габер РБК-Україна.

При цьому очевидно, що альянс створювався під вибори і після них навряд чи збережеться у такому форматі. Оскільки окрім демократизації і більш менш прозахідного курсу, ці партії ідеологічно мало що пов'язує.

Киличдароглу позиціонує себе як борець із корупцією. Він обіцяє обмежити повноваження президента, повернути парламентську форму правління, переформатувати економіку та забезпечити свободу слова.

Кандидат від опозиції розраховує на голоси молоді. За офіційними даними, право голосу в Туреччині мають близько 64 млн осіб, з них 3,3 млн – за кордоном. Понад 5 млн або близько 8% – це молодь, яка голосуватиме вперше. Киличдароглу каже, що якщо переможе, то поверне "свободу і демократію, чого б це не коштувало". Наразі за образу президента турки можуть потрапити до в'язниці.

"Молодь хоче демократії. Вони не хочуть, щоб поліція приходила до них рано-вранці тільки тому, що вони написали в Twitter. Я кажу молодим людям, що вони можуть вільно критикувати мене. Я подбаю про те, щоб у них було це право", - заявив він BBC.

У тому ж інтерв'ю він зазначив, що має намір надати пріоритет відносинам із Заходом, а не з Російською Федерацією. "Ми хочемо бути частиною цивілізованого світу. Ми хочемо вільних ЗМІ та повної судової незалежності. Ердоган так не думає. Він хоче бути більш авторитарним. Різниця між нами та Ердоганом - це різниця між чорним та білим", – додав він.

Ілія Куса характеризує Киличдароглу як євроатлантичного оптиміста. І швидше за все у разі обрання він зосередиться на вступі до Євросоюзу та співпраці з НАТО. В інших аспектах від нього не варто чекати різких змін.

"Принаймні, наскільки я бачу з інтерв'ю Киличдароглу, він не сильно відрізняється від чинного президента. Тобто речі, які є об'єктивним інтересом Туреччини, як, наприклад, залишатися посередником у трикутнику Україна-Росія-Захід, він підтримує", – наголосив експерт.

Напруга зростає

З наближенням дня голосування наростає напруга в Туреччині. Кандидати все частіше вдаються до жорсткої риторики, а минулими вихідними в Стамбулі Ердоган перейшов в атаку.

"Мій народ не дозволить п'яничкам і гульвісам вийти на сцену. Пане Кемаль, ви можете пити бочками, ніщо вас не вилікує. Мій народ відповість 14 травня. Ми не дозволимо Киличдароглу, який йде пліч-о-пліч з терористами, розділити нашу батьківщину", – заявив він на мітингу за участю понад 1,6 млн осіб.

Ердоган на масових мітингах жорстко відгукується про опозицію та головного суперника (фото twitter.com/RTErdogan)

Крім того, Ердоган звинуватив опозицію у підтримці ЛГБТ-меншин та пообіцяв "поховати її в урнах для голосування". Ці слова стали відповіддю на обіцянку опонента перетворити Туреччину "на рай, де всі живуть у мирі" і не допустити дискримінації за будь-якою ознакою.

Зазначимо, ще раніше Киличдароглу називав суперника "хуліганом із Касимпаші" (кримінальний район Стамбула), який уникає прямих дебатів на телебаченні. Ердоган натомість каже, що той непридатний для управління країною і не здатний "навіть пасти овець".

А 7 травня на мітингу в Ерзурумі закидали камінням опозиціонерів та учасників мітингу. Тому немає впевненості у тому, що наступні тижні у Туреччині пройдуть мирно.

На думку Ілії Куси, жорстка риторика кандидатів пояснюється високими ставками. А через такі заяви складається враження, що вони грають у гру з нульовою сумою – перемога чи смерть. Невідомо, чи зможе Ердоган прийняти поразку, та й серед прихильників опозиції довіра до владних інституцій вкрай низька.

"Є загроза, що все це може призвести до якоїсь політичної кризи та, можливо, нових виборів. Заяви з жорсткими наїздами звучать з обох боків. Атмосфера вже напружена, є радикали, які можуть вийти на вулиці та щось робити. В Ерзурумі не сталося нічого драматичного, але це реально показує, що між прихильниками Ердогана та опозиції можливі сутички, якщо до цього дійде", – зазначив він у розмові з РБК-Україна.

Аналітикиня Євгена Габер наголошує, що в правлячих колах опозицію називають зрадниками та бунтівниками, що не сприяє м'якій передачі влади у разі програшу Ердогана. Хоча ймовірність ескалації залежить від результату виборів. Якщо Киличдароглу переможе з упевненим відривом, то протести будуть неактуальними. Поки ж обидві сторони демонструють готовність захищати голоси.

Що може змінитися для України

Українське питання практично не порушувалося під час президентської кампанії. Зовнішня політика взагалі мало хвилює турецького виборця, його цікавлять економічні проблеми, зростання цін, прозорість та підзвітність влади, а також повернення мільйонів біженців назад до Сирії, Іраку та Афганістану.

"Єдине, що Ердоган багато апелює до регіональної сили Туреччини, до зернової угоди як до перемоги турецької дипломатії у тому сенсі, що політика балансування між Росією та Україною, між Росією та Заходом принесла свої плоди. При ньому Туреччина показала себе впливовою державою, яка одночасно спілкується з президентами воюючих країн. Але це незначний елемент його кампанії", – зазначає Габер.

Перемога Киличдароглу кардинально не вплине на позицію Туреччини щодо України (фото Getty Images)

На її думку, у разі перемоги Киличдароглу кардинально нічого не зміниться: Туреччина продовжить підтримувати Україну політично і частково у військовому плані, але не відмовиться від економічного партнерства з РФ.

Єдине, чого слід очікувати, то це зміну риторики Анкари. Очевидно, що прозахідний курс вимагатиме показати готовність боротися з обходом санкцій проти Росії, як це хочуть бачити на Заході. До самих обмежень Туреччина не приєднається, і, можливо, поводитиметься більш виважено у відносинах з Москвою без високих зустрічей та поширення російських наративів, вважає експертка.

Є думка про те, що зближення Туреччини із Заходом сприятиме єдності всередині НАТО і прискорить вступ Швеції, що згодом може зіграти на руку Україні, коли настане її черга. Але на думку аналітика Ілії Куси, у цьому питанні ми не мали проблем і з Ердоганом, з яким як із прагматичним політиком завжди можна домовитися.

"Це не ситуація з Угорщиною, яка блокує наш шлях до НАТО через конфлікт у мовній та освітній сферах. Не думаю, що членство України залежить від того, хто буде на чолі Туреччини. Але можна виходити з того, що Киличдароглу є прозахіднішим, і, можливо, з ним буде легше. Але це лише припущення, невідомо, як воно буде насправді", – додав він.

Перемога певної сили не призведе до відходу від позицій щодо України, оскільки мають однакове бачення ролі Туреччини в російсько-українській війні. Анкара й надалі підтримуватиме територіальну цілісність України, засуджуватиме анексію Криму, а також навряд чи зважиться на відкриття Босфору для військових кораблів РФ.

Основною інтригою залишається те, чи відбудеться перезавантаження політичної системи Туреччини. Відповідь на це може з'явитися вже найближчої неділі.