"Барс" змінив "Волонтера". Хто тепер керує армією замість "команди Залужного"

При підготовці матеріалу використовувалися: укази президента про призначення нового керівництва ЗСУ, публікації на сайті Офісу президента, дані з wikipedia, Telegram-канал Сухопутних військ ЗСУ, Telegram-канал Десантно-штурмових військ ЗСУ, Facebook-сторінка Сил територіальної оборони ЗСУ.

Зміст

• Олександр Сирський - новий головнокомандувач
• Заступники Сирського - Вадим Сухаревський та Андрій Лебеденко
• Анатолій Баргилевич - начальник Генштабу ЗСУ
• Заступники Баргилевича - Володимир Горбатюк, Олексій Шевченко та Михайло Драпатий
• Олександр Павлюк - командувач Сухопутних військ
• Юрій Содоль - командувач Об'єднаних сил
• Ігор Плахута - командувач Сил територіальної оборони
• Ігор Скибюк - командувач Десантно-штурмових військ

Фото: Олександр Сирський та його команда у керівництві ЗСУ (інфографіка РБК-Україна)

Олександр Сирський - новий головнокомандувач

Олександр Сирський народився 26 липня 1965 року в селі Новинки Олександрівського району Володимирської області (РРФСР), у 1986 році закінчив Московське вище загальновійськове командне училище. Починав службу командиром мотострілецького взводу в Лубнах (Полтавська область), з 1993-го командував мотострілецьким батальйоном 6-ї дивізії Нацгвардії у Чугуєві (Харківська область), потім був командиром полку дивізії.

У 1996 році з відзнакою закінчив Академію Збройних сил України, у 2005-у - Національну академію оборони України, захистив дисертацію та став кандидатом військових наук. У 2000-х командував 72-ою механізованою бригадою у Білій Церкві (Київська область). У 2007-2011 роках був начальником штабу - першим заступником командувача Об'єднаного оперативного командування ЗСУ. Звання генерал-майора отримав у 2009 році.

Фото: головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський (t.me/osirskiy)

У 2011-2013 роках обіймав посаду заступника начальника Головного командного центру ЗСУ, відповідав за співпрацю з НАТО та реформування української армії за стандартами Альянсу. З початку російського вторгнення у 2014 році Сирський очолив штаб АТО на Донбасі. На цій посаді брав активну участь у Дебальцевській операції. У 2016 році очолив Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, за рік став командувачем АТО, навесні 2019-го - знову командувачем Об'єднаного оперативного штабу, влітку - командувачем Сухопутних військ ЗСУ. У 2020 році отримав звання генерал-полковника.

З перших днів повномасштабної агресії у 2022 році Сирський відповідав за оборону Києва. За її успіх був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня та отримав звання Героя України. Надалі командувач Сухопутних військ став відповідальним і за східний фронт на Харківському, Ізюмському, Лиманському, Куп'янському, Бахмутському та Авдіївському напрямках. Спланував та реалізував Харківську наступальну операцію восени 2022 року, коли були звільнені Куп'янськ, Балаклія, Ізюм, Лиман та Святогірськ.

У минулому 2023 році особливий виклик стояв на Бахмутському напрямку. Незважаючи на втрату Соледара та Бахмута, військам під командуванням Сирського вдалося завдати колосальних втрат росіянам, фактично ліквідувавши ПВК "Вагнера". Влітку Сили оборони дещо просунулися на північному та південному флангах, проте станом на зараз ініціатива за противником. Епіцентрами бойових дій залишаються Адвіївка, Куп'янськ та Бахмутський напрямок.

Указом від 8 лютого 2024 року Сирського призначили головнокомандувачем ЗСУ. Він також назвав першочергові завдання: чітке та детальне планування, покращення логістики, баланс між виконанням бойових завдань та збереженням особового складу, впровадження нових технологічних рішень.

"Лише зміна та постійне вдосконалення засобів та методів ведення бойових дій дозволить досягти успіху на цьому шляху", - коротко сформулював він бачення майбутньої перемоги.

Головні заяви Сирського про війну читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Зазначимо, у Олександра Сирського багаторічний позивний "Барс". Його попередник Валерій Залужний від часів АТО має позивний "Волонтер".

Заступники Сирського - Вадим Сухаревський та Андрій Лебеденко

Вадим Сухаревський народився у Берегові (Закарпатська область), закінчив Мукачівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. У 2004 році брав участь у миротворчій місії в Іраку. У 2009 році закінчив Львівський інститут Сухопутних військ Національного університету "Львівська політехніка".

У 2011 році став командиром аеромобільної роти 80-го окремого аеромобільного полку. У відбитті російської агресії бере участь із 2014 року. Сухаревського із позивним "Борсук" називають легендою російсько-української війни, оскільки саме він 13 квітня 2014 року віддав перший наказ відкрити вогонь, коли 80-та бригада прикривала спецназ у бою з бойовиками під Слов'янськом. У серпні отримав поранення у боях під Красним (Луганська область).

Фото: заступник головного комітету Вадим Сухаревський (t.me/osirskiy)

У 2016 році став командиром батальйону, звання полковника отримав у 2020-му, наступного року став начальником штабу 35-ї бригади морпіхів, а в лютому 2022 року очолив 59-у окрему мотопіхотну бригаду імені Якова Гандзюка, яка з боями виходила з Олешок (Херсонська область). До визволення Херсона його бригада воювала на півдні, після чого її перекинули на Авдіївський напрямок.

Як заявив президент Володимир Зеленський, на посаді заступника головкому Сухаревський відповідатиме за безпілотні системи та розвиток застосування дронів. Будучи комбригом, він розгорнув виробництво та ремонт БПЛА.

"Боєприпаси для FPV-дронів, для Mavic, для дронів літакового типу - все це ми робимо самі", - казав він у розмові з Forbes, відзначаючи, що його бійці постачають дрони ще 8 бригадам.

Минулого тижня також з'явилася інформація про те, що Сухаревський може очолити новостворений рід військ - Сили безпілотних систем. Станом на сьогодні офіційних коментарів із цього приводу не було.

Інший заступник Сирського - Андрій Лебеденко - відповідатиме за інновації, за технологічний компонент армії та бойових систем. До призначення займав посаду начальника головного управління зв'язку та кібербезпеки Генштабу ЗСУ. Даних про Лебеденка у відкритому доступі майже немає, його ім'я значиться у списку осіб, нагороджених орденом Данила Галицького у 2022 році.

Анатолій Баргилевич - начальник Генштабу ЗСУ

Анатолій Баргилевич народився 8 квітня 1969 року в селі Омелянівка (Коростенський район, Житомирська область). Закінчив Ташкентське вище танкове командне училище, на військовій службі з 1987 року. В одному з інтерв'ю розповідав, що більшість військової кар'єри був офіцером оперативного управління. За його словами, це закриті люди, які складають та реалізують бойові плани, а також знають, як застосовувати будь-який підрозділ.

Фото: начальник Генштабу ЗС Анатолій Баргілевич (t.me/osirskiy)

На початку війни на Донбасі у 2014 році обіймав посаду начальника управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу. Потім входив до штабу Антитерористичної операції. У 2016-му став начальником оперативного управління та заступником начальника штабу командування Сухопутних військ ЗСУ. У 2017 році отримав звання генерал-майора.

У 2020-2022 роках Баргилевич був заступником командувача Сухопутних військ, командувачем Командування територіальної оборони України. До повномасштабної війни виступав проти виділення ТРО в окремий рід військ. На той час чисельність територіальної оборони становила до 600 осіб, генерал пропонував підняти її до 10 000 у мирний час.

У 2022 році став начальником штабу оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця", а в жовтні 2023-го - командувачем Сил територіальної оборони. Указом від 9 лютого 2024 року його призначено начальником Генерального штабу ЗСУ.

Заступники Баргилевича - Володимир Горбатюк, Олексій Шевченко та Михайло Драпатий

На посади заступників начальника Генштабу погоджено наступних кандидатів:

• бригадний генерал Володимир Горбатюк - оперативна робота, робота штабів, планування, управління

• бригадний генерал Олексій Шевченко - логістика

• бригадний генерал Михайло Драпатий - підготовка та тренування військових

"Весь реальний досвід бойових командирів, бойових бригад, наших підрозділів, які збудували якісну систему тренування воїнів та оцінки та аналізу бойових дій, весь цей досвід має бути реалізований для успіху Сил оборони України", - казав днями Володимир Зеленський.

Фото: заступник начальника Генштабу Володимир Горбатюк (armyinform.com.ua)

Володимир Горбатюк родом із Вінницької області. У 2014 році у званні майора був командиром ротації українського контингенту у Косові. У 2015-2017 роках командував 54 окремою механізованою бригадою, яка дислокувалася в Бахмуті. Пізніше став першим заступником командувача військ оперативного командування "Захід".

Фото: заступник начальника Генштабу Олексій Шевченко (оперативне командування Південь)

Олексій Шевченко проходив службу на командних посадах в артилерійських підрозділах, був заступником начальника Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (Львів). Весною 2022-го очолив Військову академію в Одесі.

Фото: заступник начальника Генштабу Михайло Драпатий (t.me/militarymediacenter)

Михайло Драпатий у 2014 році був комбатом у 72-й окремій механізованій бригаді (Біла Церква). Командував операцією зі звільнення Маріуполя. Його батальйон отримав наказ зайти до міста на бронетехніці та звільнити заручників із будівлі управління міліції. Ситуація ускладнювалася барикадами, одна з таких перегородила шлях колоні із чотирьох машин. У першій сидів Драпатий, його БМП перелетіла через барикаду, а кадри того запису показували канали всього світу.

У червні батальйони 72 омбр вирушили в рейд уздовж кордону з Росією, взявши під контроль зону біля Амвросіївки, Зеленопілля, Маринівки, Довжанського, утримували Савур-Могилу та Червонопартизанськ (Вознесенівка). Тоді на підтримку бойовиків почалися обстріли українських підрозділів із "Градів" та "Ураганів" з російської території. Драпатий вивів підрозділи до Зеленопілля, після чого в ніч на 7 серпня було здійснено вирішальний прорив із так званого "Ізваринського котла". З оточення вийшли 260 бійців та понад 30 одиниць техніки, під час триденного прориву загинув один солдат.

Після відновлення батальйон Драпатого відправили під Волноваху, а його самого - на навчання до Національного університету борони України імені Івана Черняховського. Згодом він перевівся на заочне та повернувся до зони АТО у складі 30-ї окремої механізованої бригади, де до кінця літа був начальником штабу та першим заступником комбрига. У серпні 2016 року був призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп).

Закінчив університет у 2017 році, з липня того ж року керував діями бригади у районі Бахмутської траси. У 2019-му йому достроково привласнили звання полковника, після чого він передав бригаду іншому командиру і знову пішов до університету оборони. До січня 2024-го Михайло Драпатий очолював оперативне угруповання військ "Херсон".

Олександр Павлюк - командувач Сухопутних військ

Олександр Павлюк народився 20 серпня 1970 року у Новограді-Волинському (зараз Звягель, Житомирська область). У 1991 році закінчив Харківське гвардійське вище танкове командне училище, у 2004 - Національну академію оборони України.

Командував танковим взводом з 1991 по 1993 роки у німецькому Гіллерслебені. Потім служив у Новоград-Волинському командиром роти, батальйону та заступником командира 30-ї окремої механізованої бригади. У 2006-2007 роках командував українськими миротворчими силами у Косові.

До 2010 року служив начальником штабу 30-ї бригади, потім протягом п'яти років був командиром 24-ї окремої механізованої бригади у Яворові (Львівська область). Брав участь у відбитті російської агресії у 2014 році, його бригада звільняла Слов'янськ, Краматорськ, Сіверськ та Лисичанськ, а також деблокувала Луганський аеропорт.

Фото: командувач Сухопутних військ Олександр Павлюк (t.me/landforcesofukraine)

З 2015 по 2020 роки служив в оперативному командуванні "Захід" Сухопутних військ ЗСУ спочатку начальником штабу, а потім командувачем. У 2018 році отримав звання генерал-лейтенанта. У 2020-2021 роках відповідав за підготовку командування Сухопутних військ. Влітку 2021 став командувачем Операції Об'єднаних сил (ООС). З березня по травень 2022 року був начальником Київської обласної військової адміністрації, після чого став начальником штабу Сухопутних військ та заступником командувача, одночасно відповідаючи за угруповання сил та засобів оборони Києва. У лютому 2023 року став заступником міністра оборони.

Указом від 11 лютого 2024 року Павлюка призначено командувачем Сухопутних військ. Колишній командувач та нинішній головком ЗСУ Олександр Сирський називав його кандидатуру безальтернативною.

"Коли президент спитав мене, хто командуватиме Сухопутними військами, у мене інших кандидатур навіть не було", - зазначив Сирський.

Сам Павлюк заявив, що усвідомлює весь спектр завдань.

"Я використовуватиму набутий досвід для розвитку Сухопутних військ. Під керівництвом верховного головнокомандувача Збройних сил України, головнокомандувача Збройних сил України, Генерального штабу робитиму все можливе для посилення Сухопутних військ та наближення перемоги", - написав він у своєму Telegram.

Юрій Содоль - командувач Об'єднаних сил

Юрій Содоль народився 26 грудня 1970 року у Чугуєві (Харківська область) у родині військових. Після середньої школи у Маріуполі у 1992 році закінчив Сумське вище артилерійське командне училище, у 2002 році - Національну академію оборони України за спеціальністю "бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ". Здобув кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.

Фото: командувач Об'єднаних сил Юрій Содоль (armyinform.com.ua)

Служив у десантних військах із 2003 року. За цей час здійснив 96 стрибків із парашутом. У 2007 році був призначений командиром 25 повітряно-десантної бригади.

З 2014 року брав участь в АТО, його бригада п'ять місяців провела в активних боях у районі Рубіжного, Ямполя, захищала Донецький аеропорт та прикривала вихід українських сил із Дебальцевого. У 2015 році Содоль отримав кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-стратегічного рівня та став першим заступником командувача Десантно-штурмових військ. Потім змінив профіль і у 2018 році був призначений командувачем Морської піхоти, отримав звання генерал-лейтенанта.

До призначення командувачем Об'єднаних сил ЗСУ був командиром оперативно-тактичного угруповання "Донецьк" (Вугледарський напрямок).

Ігор Плахута - командувач Сил територіальної оборони

Публічна біографія Ігоря Плахути починається із середини 2000-х, коли він служив командиром Окремої президентської бригади. У 2009 році був командиром 169-го навчального центру "Десна", згодом - начальником Південного територіального командування Внутрішніх військ МВС України.

На цій посаді керував розгоном протестувальників на Майдані. Зокрема, у грудні 2013 року у коментарі журналістам пояснював, що для зачистки вулиць Банкової та Лютеранської від барикад знадобилося близько 400 бійців Внутрішніх військ та "Беркуту", а у лютому його силовики пішли на великий штурм Майдану. З іншого боку, деякі учасники тих подій вказують, що Плахута був одним із небагатьох, хто йшов на переговори з протестувальниками.

Фото: командувач Сил територіальної оборони Ігор Плахута (facebook.com/vadym.filashkin)

Після Революції гідності вийшов на пенсію та вступив на посаду заступника ректора Інституту Управління державної охорони. У 2018-2019 роках був заступником начальника Інституту УДО КНУ імені Тараса Шевченка.

З перших днів повномасштабної війни перебував на передовій, обіймав посаду заступника командувача Сил спеціальних операцій, а також майже рік виконував обов'язки заступника командувача оперативно-стратегічного угрупування військ "Хортиця".

Керував підготовкою рубежів оборони, фортифікаційного облаштування, побудовою оперативного рубежу та кругової оборони Куп'янська. Організував підготовку резервів для операцій на передовій, зі стислими термінами створював резерви угруповань на Лиманському та Соледарському напрямах. Указом від 11 лютого 2024 року призначений командувачем Сил територіальної оборони.

Ігор Скибюк - командувач Десантно-штурмових військ

Один із найменш публічних військових у команді Сирського. Ігор Скибюк розпочав службу у 1998 році у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді на посаді командира взводу, після чого служив у 95-й Поліській бригаді. Учасник миротворчих місій, АТО та ООС.

Фото: командувач Десантно-штурмових військ Ігор Скібюк (dshv.mil.gov.ua)

Повномасштабне вторгнення РФ зустрів на півдні, будучи командиром 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади ДШВ. Після низки успішних бойових завдань - оборона важливих районів, знищення елітних частин противника, звільнення окупованих населених пунктів - підрозділи Галицької бригади було перекинуто на Донбас.

За успішні дії під час Харківської контрнаступної операції Скибюк був удостоєний звання Героя України. З листопада 2022 року обіймав посаду начальника штабу, заступника командувача ДШВ.