Як і кожна популярна машина – а "Таврія" такою колись була – базова ЗАЗ-1102 мала широку гаму модифікацій, у тому числі і з різними варіантами кузова, зокрема і геть екзотичних. Пропонуємо переконатись, що такі вам на українських шляхах точно не зустрічались.
Про кілька маловідомих і давно забутих модифікацій ЗАЗ "Таврія" читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали музею "Фаетон" (м. Запоріжжя) і музею "Колеса історії" (м. Київ).
По-народному такі машини часто називають кабріолетом, але насправді це ландо, оскільки жорсткі елементи даха в ньому частково збережені. У дусі світових тенденцій початку 1990-х таке собі придворну дизайн-студію НТЦ "ЗАЗ-Автотехника" створило народний кабріолет – "Таврію" без даха. Було виготовлено три або чотири екземпляри цього автомобіля, який після випробувань отримав заводський індекс ЗАЗ-110260. Тобто ландо справді збиралися випускати серійно (пізніше цифровий індекс "кабрика" передали серійному фургончику на базі хетчбека – двомісній модифікації з глухими задніми вікнами і опуклою кришкою багажника). Наскільки нам відомо, до наших днів дожило три екземпляри "Таврії"-ландо, одну з них, дбайливо збережену, можна побачити в експозиції столичного музею "Колеса Історії".
Важко повірити, але правда: вантажівка з бортовим кузовом, що сам скидає вантаж, на базі "Таврії" теж була. Причому аж ніяк не в одиничному екземплярі. За основу використали шасі рамного пікапа ЗАЗ-1306 з напіврамою (про нього йтиметься нижче), на яку спеціалізована фірма Nysa Motor Italy монтувала самоскидний кузов. І фірма, як не дивно, справді була італійською (не плутати з польською маркою мікроавтобусів Nysa). "Таврію"-самоскид почали продавати в Європі брендом Nysa 2477 в 2009 році, вона мала неабияку для своїх габаритів вантажопідйомність 700 кг. Кілька років тому ці машини ще можна було зустріти на вулицях італійських міст.
ЗАЗ-1109 "Таврія" була типовим електромобілем, її створили і випробовували у 1991-1994 роках. На відміну від численних проектів 2000-х років, в тій машині все електротехнічне начиння було українського виробництва, у тому числі ключові для тих років перетворювач енергії та мікропроцесорний модуль управління двигуном. Та електро-"Таврія" була доступною за ціною – близько 8000 доларів, що стало можливим завдяки простому легкому кузову та недорогій свинцево-кислотній батареї (її вартість становила порядку 2000 доларів). Підряджався електромобіль від звичайної домашньої розетки. Під брендом "Таврія Електро" машина ЗАЗ-1109 постачалася на експорт, відомо, що певні партії відправлялися до Швейцарії, були замовлення з Німеччини.
На відміну від пізнішого великосерійного пікапа ЗАЗ-11055 (1993 - 2011 рр.) ця "Таврія" відрізнялася більш брутальною конструкцією і такими ж можливостями. Маловідомі тепер версії ЗАЗ-1305 і ЗАЗ-1306 (розробка НТЦ "ЗАЗ-Автотехника" 1990 року) отримала міцну напівраму під вантажною платформою і витривалу ресорну підвіску. Власне, модифікація ЗАЗ-1306 була фактично шасі, на якому можна було змонтувати і вантажну платформу, і фургон, і ізотермічну будку, і платформу з чотиримісною кабіною double cab тощо. Власне, все це і робилося. Точний тираж нам сьогодні не відомий, але деякі такі "Таврії" експлуатуються і в наші дні.
У цьому коротенькому огляді, звісно, не помістилися всі варіації на тему "Таврії", створені на Запорізькому автозаводі і поза ним за період її довгого конвеєрного життя. Але навіть ця скромна добірка свідчить, наскільки вдалим і перспективним був запорізький автомобільчик. Якому, якщо чесно, не пощастило з одним – народитися і жити в епоху великих перемін, яка добряче пригнітила реалізацію всього потенціалу моделі.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало про п’ять найцікавіших електромобілів з Китаю.