Аргентина обрала нового президента із програмою шокової економічної терапії

Мілей отримав близько 56% голосів на виборах 19 листопада проти трохи більше 44% у свого суперника, міністра економіки-пероніста Серджіо Маси.

"Модель занепаду добігла кінця, шляху назад немає", - заявив Мілей у промові після результатів виборів, одночасно визнаючи проблеми, з якими він стикається. "Попереду на нас чекають колосальні проблеми: інфляція, відсутність роботи та бідність, - сказав він. - Ситуація критична, і тут немає місця прохолодним напівзаходам".

Програма Мілея

Мілей обіцяє провести економічну шокову терапію. У його плани входить закриття центрального банку, відмова від песо та скорочення витрат - потенційно болючі реформи, які знайшли відгук у виборців, незадоволених економічною кризою.

Проблеми Мілея величезні. Йому доведеться мати справу з порожньою скарбницею уряду та центрального банку, з програмою боргу перед Міжнародним валютним фондом у 44 млрд доларів, інфляцією, що наближається до 150%, та приголомшливим набором заходів контролю за рухом капіталу.

Деякі аргентинці охарактеризували голосування як вибір "меншого зла": страх перед хворобливою економічною програмою Мілея замість гніву на Масу та його пероністську партію через економічну кризу, яка залишила Аргентину в боргах і позбавила її можливості використовувати глобальні кредитні ринки.

Мілей користується особливою популярністю серед молоді, яка виросла, спостерігаючи, як їхня країна переживає одну кризу за іншою.

Перемога Мілея струшує політичний ландшафт та економічну карту Аргентини та може вплинути на торгівлю зерном, літієм та вуглеводнями. Мілей розкритикував Китай та Бразилію, заявивши, що не матиме справу з "комуністами" і виступає за тісніші зв'язки зі США.

Незважаючи на це, президент Бразилії Луїс Інасіо Лула да Сілва після оголошення результатів побажав Мілею успіхів і успіхів, додавши, що важливо дотримуватися демократії.

Колишній президент США Дональд Трамп привітав Мілей та сказав, що лібертаріанець знову зробить Аргентину великою.

Лівий президент Колумбії Густаво Петро тим часом заявив, що це був "сумний день" для регіону.

Підтримка України

Мілей послідовно підтримує Україну. У 2022 році він брав участь в акції на підтримку українців. "Я був одним із перших, хто засудив вторгнення в Україну", - сказав він в інтерв'ю The Economist.

Крім того, він висловив готовність зустрітися із Володимиром Зеленським у перші місяці на посаді президента, а Володимира Путіна назвав "автократом". "Якщо ми захищаємо ідеї свободи, ми не можемо підтримувати та приймати вторгнення Росії в Україну", - сказав він.

Мілей також має намір відмовитися від зв'язків із такими країнами, як Росія, Китай та Бразилія через незгоду з політикою їхніх урядів. Лівоцентристський уряд Аргентини, що йде, підтримував тісні зв'язки з Росією, прагнучи приєднатися до підтримуваної Москвою групи країн БРІКС.

"Глибокий розрив"

Перемога Мілея, 53-річного економіста та колишнього телеексперта, зламала гегемонію двох провідних політичних сил ліворуч і праворуч - пероністів, які домінували в аргентинській політиці з 1940-х років, та їхньої головної опозиції, партії "Разом" та консервативного блоку "За зміни".

"Ці вибори знаменують глибокий розрив у системі політичного представництва в Аргентині", - сказав перед голосуванням Хуліо Бурдман, директор консалтингової компанії Observatorio Electoral.

Передвиборна кампанія 51-річного Маси, досвідченого політика, була спрямована на те, щоб апелювати до побоювань виборців щодо нестабільного характеру Мілея та планів щодо скорочення зайнятості.

Мілей виступає за м'якіші закони про зброю і критикує аргентинського папу Франциска. Раніше він носив із собою бензопилу як символ своїх запланованих порізів, але останні тижні відклав її, щоб підвищити свій помірний імідж.

Після жовтневого голосування у першому турі Мілей уклав непросту спілку з консерваторами. Але він стикається з сильно роздробленим Конгресом, у якому жоден блок не має більшості, а це означає, що йому знадобиться підтримка інших фракцій, щоби провести закони. Коаліція Мілея також не має ні губернаторів, ні мерів регіонів.

Це може пом'якшити деякі з найбільш радикальних пропозицій. У багатостраждальних виборців, найімовірніше, не вистачить терпіння, а загроза соціальних заворушень також лякає.

Його прихильники кажуть, що тільки він може викорінити політичний статус-кво та економічні проблеми, які переслідували другу за величиною економіку Південної Америки протягом багатьох років.