Прямо зараз споживання електроенергії в Україні зростає до максимально можливих рівнів. І окрім дефіциту в генерації, ситуація ускладнюється спекою, яка призводить до пожеж і аварій на енергетичних об'єктах.
Докладніше про те, чи витримає енергетика аномально високі температури, як змінилося споживання та чи позначаться графіки відключення світла на платіжках у липні, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
За даними "Укренерго" на 15 липня, споживання досягло максимальної позначки через аномальну спеку. І значно перевищує можливості українських електростанцій для його покриття.
На це накладається значний дефіцит в енергосистемі, який став наслідком восьми російських атак з початку 2024 року. Як результат, країна втратила 9 ГВт потужностей. А цей обсяг дорівнює піковому літньому споживанню у Нідерландах, Фінляндії чи Словаччині та країнах Балтії разом узятих.
Для компенсації дефіциту сьогодні вдень діяли три черги графіків, а з 16:00 до 24:00 діятимуть чотири. Нагадаємо, споживачі у кожному регіоні поділені на 6 черг (груп). Обмеження у три черги означає, що графіки діють для половини споживачів. Якщо застосовується понад три - обмеження ще більші.
"Ситуація продовжує бути складною, насамперед, через пошкодження та руйнування на енергетичних об'єктах… Ми також бачимо, що спекотна погода призводить до зростання споживання. Люди та промисловість більше користуються охолоджувальними системами та кондиціонерами. Водночас триває технічне обслуговування та ремонтна кампанія. Тому зараз дуже складний період для енергетики”, - заявила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук та закликала українців економити.
Через аномальну спеку на ранок 15 липня було знеструмлено майже 500 населених пунктів у Київській, Чернігівській, Житомирській, Тернопільській, Львівській та Рівненській областях. З технічних причин знеструмлювалися споживачі у Дніпропетровській, Закарпатській, Житомирській областях. Аварійні відключення у тому числі пов'язані зі спекою, через що горіли енергооб'єкти.
За інформацією Міненерго, високі температури спричинили пожежу, через яку в західному регіоні вимикалася повітряна лінія. А в ніч на 14 липня відключалася високовольтна підстанція, що призвело до знеструмлення ЛЕП, які з'єднують енергосистеми України та Молдови. Через спеку на території підстанції також виникла пожежа.
Крім того, напередодні увечері у Львові були перебої зі світлом після удару блискавки у підстанцію. Місцеві жителі повідомляли про палаючі електричні дроти та пожежі в кількох місцях міста.
Сьогодні в міністерстві повідомили про відключення підстанції та високовольтної лінії у південному регіоні. Під час огляду виявили сліди низових пожеж, спричинених спекою. Відключалися лінії і у східному регіоні, і під час огляду там також виявили сліди пожежі.
Відкритий вогонь на полях, через які проходять високовольтні лінії, може спровокувати замикання та призвести до руйнування ЛЕП. Висока температура спалює кисень і розряджає повітря, через що зникає ізоляційний повітряний прошарок між проводами та землею. Що може спричинити аварійне відключення.
Також під дією вогню дроти можуть перегрітися та обірватися, створюючи небезпеку ураження електричним струмом. Низові пожежі небезпечні тим, що вогонь може перекинутися з сухої трави на дерева, що потім впадуть на лінії електропередач.
Крім того, вогонь може пошкодити обладнання підстанцій, що призводить до аварійних ситуацій. А масові аварійні відключення ЛЕП через пожежу можуть призвести до повного знеструмлення окремих населених пунктів та навіть районів.
Наскільки пожежі цими вихідними пошкодили високовольтні лінії, сказати складно. У яких саме областях вони сталися, в Міненерго не уточнили. Повідомляється лише, що вогонь ліквідовано, а мережі знову включені в роботу. Ступінь пошкоджень залежить від того, наскільки сильною була пожежа в кожному конкретному випадку, зазначає директор спеціальних проектів у НТЦ "Психея" Геннадій Рябцев.
За його словами, проблема справді є, оскільки будь-які аномальні природні явища негативно впливають на функціонування енергосистеми.
"Зрозуміло, що це треба враховувати, коли йдеться про відновлювальні роботи. Так, зараз аномальна спека і вона в тому числі призводить до того, що системи електропередач виходять з ладу. Але енергетики мають усі необхідні засоби, щоб вчасно реагувати. Це ( аварії через спеку, - ред.) не є чимось несподіваним. Ні, це, на жаль, звичайне явище, на яке потрібно реагувати", - розповів він виданню.
За останні три дні лише у Києві було оновлено 7 температурних рекордів. Наприклад, у неділю, 14 липня, мінімальна температура не опускалася нижче за +22,7, а максимальна досягала +35,9.
Сьогодні у столиці очікується пік спеки. Згідно з прогнозом синоптиків, температура в Києві та області становитиме від +35 до +39. Вдень у більшості південних, Вінницькій, Кіровоградській та Дніпропетровській областях місцями від +40 до +41, у більшості західних регіонів від +29 до +34.
Надзвичайно високі температури очікуються і завтра, прохолодніше на півночі стане з 18 липня, а на півдні, сході та центральних областях з 20-х чисел. Весь цей час загроза пожеж через спеку зберігатиметься, але опитані експерти впевнені, що енергетика витримає.
"Якщо коротко: ситуація складна. Безумовно, спека та додаткове навантаження підвищує кількість аварій, але загалом енергосистема впорається", - зазначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Якоїсь аномальної загрози для української енергетики нинішня спека не становить, погоджується Рябцев.
"Якщо вона атаки росіян витримує, то і спеку якось витримає", - додав експерт.
Хоча, звісно, ймовірність аварій збільшують будь-які режими роботи систем, які відрізняються від нормативних. У тому числі, коли йдеться про роботу мереж у постійних включеннях/відключеннях через погодинні графіки. Наприклад, через короткі замикання можуть спалахнути дроти і так далі.
"Так, ймовірність аварій вища, коли включають та вимикають вручну. Зараз все здійснюється в ручному режимі, це не автоматика спрацьовує. Це просто треба враховувати, тут нічого не вдієш", - підкреслив співрозмовник.
З 1 червня в Україні на 60% підвищили тариф на світо для населення. Це пояснювалося необхідністю додаткових коштів для відновлювальних робіт на об'єктах, пошкоджених внаслідок російських атак.
Незважаючи на те, що через важку ситуацію в енергетиці, зокрема фінансову, є необхідність підвищити тариф до ринкового (майже 7,5 гривні за кіловат), поки вдається цього уникнути. Також у Міненерго наголошували, що, якби не систематичні удари, тарифи поки що залишалися б незмінними.
Якщо раніше кожен кіловат коштував 2,64 гривні, то у липні українці отримають перші платіжки, розраховані по 4,32 гривні.
Єдиний фіксований тариф для індивідуальних та колективних побутових споживачів збережеться до 30 квітня 2025 року. Для тих, хто має двозонні лічильники, "нічний тариф" з 23:00 до 07:00 визначено у розмірі 2,16 гривні. А в опалювальний період передбачено пільгову ціну 2,64 гривні за кіловат для тих, хто користується електричними приладами для опалення (при споживанні до 2000 кВт*год на місяць).
Також у міністерстві казали, що за середньомісячного споживання в 170 кВт*год платіжка за світло зросте 285 гривень. Чи означає це, що в липні українці отримають платіжки із сумами на 60% вищими за звичайні? Не факт.
Травневі розрахунки виходили з підвищення з 448,8 гривні за середні 170 кіловат на 285 гривень - до 734,4 гривень. Але, вочевидь, не враховували, як на обсяги споживання вплинуть графіки у перші два літні місяці.
З одного боку, світла поменшало, але з іншого - відзначається підвищений попит на системи автономного електропостачання, такі як зарядні станції, які теж треба заряджати. Та й заклик влади економити енергію за рахунок відмови від кондиціонерів, схоже, не спрацював. Точно сказати, як змінилося споживання у цифрах, складно. Оскільки за години зі світлом люди заряджають все, що можна, готують їжу та рятуються від спеки за допомогою кондиціонерів.
Обсяги споживання у кожного свої і люди по-різному користуються часом, коли є електрика, зазначає Геннадій Рябцев.
"У моїх знайомих минулого місяця обсяги споживання були вдвічі меншими, ніж раніше. У деяких може бути інша ситуація. Вона не однакова для всіх споживачів", - пояснює він.
Але якщо дивитися загалом, то зараз світла немає протягом приблизно в половині годин місяця.
"Умовно кажучи, світла немає 12 годин на добу світла. І це означає, що в будь-якому випадку обсяги споживання будуть меншими. Що стосується сум у платіжках, думаю, в результаті вони будуть приблизно такими ж, як були до підвищення цін", - вважає експерт.
На його думку, ситуація з графіками у будь-якому випадку призвела до "вимушеної економії", коли просто немає можливості спожити більше за розумне.
"Платіжка буде плюс-мінус така ж, тариф зріс, але за місяць набіжить менше кіловат. Неможливо все компенсувати в ті години, коли є світло. Все одно споживання буде меншим", - підсумував Рябцев.
При підготовції матеріалу використовувалися: інформація з офіційних каналів Міністерства енергетики, Національної енергетичної компанії "Укренерго", заява заступника міністра енергетики Світлани Гринчук, коментарі директора спеціальних проектів у НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева та директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.