Агропідприємство "Земля і Воля" під загрозою через борги спадкоємців: що відомо

Судовий спір через позику на 20 млн доларів

"Земля і Воля" має земельний банк близько 32 тисяч гектарів, насіннєвий завод, свинокомплекс та забезпечує роботою майже дві тисячі працівників.

Одна з ключових суперечок навколо підприємства стосується 20 млн доларів, які Яковишин позичив у підприємця Дмитра Шавла під заставу корпоративних прав "Землі і Волі".

Тепер Шавло через суд відстоює своє право на повернення коштів із передбаченими законодавством України відсотками за прострочення та штрафами або на заставу, якою була забезпечена позика.

Водночас спадкоємці, за даними публічних матеріалів, ставлять під сумнів саме боргове зобов'язання та намагаються оскаржити його.

"Факт позики заперечити неможливо. Тому економні спадкоємці ініціювали порушення кримінальної справи: мовляв, ще невідомо, звідки гроші в кредитора. Тому гроші можна не повертати", - пише економіст Борис Кушнірук.

Блогер Сергій Наумович також звертає увагу на судовий аспект конфлікту.

"Про що каже ця історія? У авантюристів є впевненість, що в судах вони порішають", - пише він.

На думку Наумовича, подібні історії підривають довіру до правил ведення бізнесу в Україні.

"Тобто коли брали 20 млн доларів - усе було нормально, а коли настав час повертати - гроші раптом стали "неправильними", - наголошує блогер Євген Прокопишин.

Зміна менеджменту та затримки зарплат

Після переходу підприємства під управління спадкоємців, за твердженням Кушнірука, виникають проблеми в його роботі. Економіст пише про зміну понад десяти топменеджерів, розформування управлінського складу філій та затримки зарплат.

"Постраждають від цього насамперед звичайні працівники "Землі і Волі" та, як не банально це звучить, продовольча безпека України", - попереджає політолог Євген Магда, коментуючи можливі наслідки затягування конфлікту в судах.

У ЗМІ згадують зв’язки Яковишина з Росією

Окремо у ЗМІ неодноразово порушувалося питання політичного та воєнного бекграунду Яковишина. У публікаціях згадували його проросійські погляди, зв’язки в Росії та публічні виступи проти незалежності України.

Також у ЗМІ є матеріали, у яких стверджується, що під час окупації частини Чернігівщини у 2022 році підприємство Яковишина нібито заправляло пальним техніку російських військових. Однак ці твердження потребують окремої перевірки та підтвердження компетентними органами.

Доля підприємства та продовольча безпека

Ще гостріше ситуацію описує блогер Олександр Бабак. Він звертає увагу на російські зв’язки людей з оточення Яковишина та стверджує, що після смерті аграрія спадкоємці вивозять кошти за кордон, де мешкає більша частина нащадків, а саме підприємство фактично знищують.

За словами Бабака, актив, який коштує сотні мільйонів доларів і забезпечує роботою тисячі людей, може бути втрачений не через війну, а через дії спадкоємців.

Бабак також вважає, що держава повинна законодавчо передбачити можливість націоналізації підприємств у випадках, коли дії власників ведуть до руйнування стратегічно важливого бізнесу та завдають шкоди державним інтересам.

Таким чином, державним структурам, на думку авторів наведених оцінок, доведеться звернути увагу на ситуацію навколо "Землі і Волі" - як на оперативне судове вирішення питань боргів, так і, головне, на забезпечення сталої роботи аграрного підприємства.

В умовах цілеспрямованих атак Росії на продовольчу безпеку України - склади, логістику та виробництва - стабільна робота такого підприємства є важливою складовою стратегічної безпеки.

Питання збереження виробництва зерна і м’яса та робочих місць для тисяч людей залишається особливо актуальним в умовах війни.

Водночас остаточні правові оцінки щодо боргових зобов’язань, дій спадкоємців та інших спірних обставин мають надати суди та компетентні державні органи.