Аграрії очікують на реакцію президента на петицію щодо відтермінування збільшення лімітів на купівлю землі

ВАР закликала президента врахувати позицію всіх учасників ринку та внести до Верховної ради відповідні законодавчі ініціативи: відтермінувати збільшення лімітів на продаж землі з 1 січня 2024 року на час війни та на два роки після її завершення.

За словами голови ВАР Андрія Дикуна, середній агробізнес не проти земельної реформи та присутності на ринку юридичних осіб, але аграрії проти збільшення в умовах війни лімітів на продаж землі "в одні руки" з нинішніх 100 га до 10 000 га.

"Активне голосування за петицію вказує на те, наскільки ця проблема зараз болюча для аграріїв. У середнього та малого бізнесу, який виробляє 60% агропродукції, немає коштів купувати землю. В умовах низьких цін на агропродукцію, логістичних проблем зі збутом, браку фінансових ресурсів та робочої сили через війну, аграрії не мають змоги виступити повноцінними учасниками земельного ринку. До цього ми зверталися до Мінагрополітики, до Кабміну, Аграрного комітету ВРУ з проханням відтермінувати збільшення лімітів на купівлю землі, але підтримки не почули. Саме тому вимушені зараз звертатися до президента", - наголосив Дикун.

За словами Миколи Пивовара, директора ПП "Андріївка" з Харківської області, більшість агропідприємств сьогодні працюють у збиток, навіть при наявності кредитування.

"Аграрна галузь неспроможна працювати в рамках нововведень у земельному законодавстві, які передбачені з 1 січня 2024 року. Агробізнес працював у непоганих умовах, коли розробляли земельну реформу, але війна внесла корективи. Під час воєнного стану не може бути такого ринку, щоб продавати по 10 тис. гектарів. Окрім того, що аграрії фінансово допомагають ЗСУ, агросектор є дуже закредитованим. Ми вдячні Уряду за пільгове державне кредитування, але ще рік праці у збиток, і галузь збанкрутує", - сказав він.

Олександр Могилевцев, аграрій-військовослужбовець, власник окупованого господарства в Запорізькій області, вважає, що влада має розробити програму розвитку села та підтримки окупованих та деокупованих територій.

"На сьогодні відсутні умови, за яких українські фермери можуть розвиватись. Хтось проливає кров за землю, а хтось готується її купувати. Де патріотизм, національні інтереси, де рівні умови з олігархами, де фінансова підтримка агросектору, де програма розмінувань? Вважаю, що поки йде війна про продаж землі не може бути й мови. Натомість потрібні програми розвитку села, програми розвитку глибокої переробки, фінансові відшкодування деокупованим та розграбованим підприємствам", - додав він.

За словами Алли Стечишин, очільниці ФГ "Калина Лошнівська", що на Тернопільщині, збільшення лімітів до 10 тис. га змусить аграріїв переорієнтуватися з допомоги армії на пошук фінансових можливостей для придбання землі.

"Аграрії гуртуються і максимально допомагають ЗСУ. Кожне підприємство у своєму районі підтримує мобілізованих працівників. Зокрема, моє підприємство щомісяця виділяє понад 500 тис. грн на допомогу армії. Коли почнеться розпродаж по 10 000 га землі, аграрій повинен буде захистити свій бізнес - купити землю, де він пропрацював все життя, аби її не купив хтось інший", - наголосила Стечишин.