500 літрів крові для збереження життя: як працівники Епіцентру допомагають рятувати українців

"Єдиний шанс витягнути з того світу": чому донорство стало для нас обов’язком

– Пане Олеже, Епіцентр вже неодноразово проводив дні донора, під час яких працівники здали сотні літрів крові. Як виникла ідея перетворити донорство з разової акції на системний корпоративний проєкт і яких результатів вдалося досягти за цей час?

– Ми звернули увагу на тему донорства близько двох років тому. Наша компанія велика – у нас працює близько 40 тисяч людей. Епіцентр – це не лише торговельні центри в усіх областях України. Ми маємо виробництво, потужний агрохолдинг, власну логістику та багато іншого. З таким масштабом і кількістю працівників ми просто не могли стояти осторонь.

Наших співробітників також призивають до Збройних сил. Вони воюють, отримують поранення, і ми бачимо, з якими медико-соціальними та психологічними проблемами їм доводиться стикатися після цього. Тоді я звернув увагу на те, що у нас в країні є великі проблеми з кров'ю.

Спілкуючись з колегами-медиками, зокрема з генеральним директором Дніпропетровської обласної лікарні імені Мечникова Сергієм Риженком, ми чітко усвідомлювали масштаби таких потреб.

Безумовно, кров сьогодні – це такий самий критично необхідний ресурс для Збройних сил, як боєприпаси чи військова техніка. Потреба в ній є постійною.

Сьогодні донорство розповсюджене і на фронті, навіть на передовій. Інколи кров та інструменти доставляють бійцям за допомогою дронів. У тих польових умовах дотриматися правил асептики й антисептики надзвичайно складно. Але коли стоїть вибір – врятувати життя пораненого воїна чи втратити його, медики роблять усе можливе.

Кров на фронті потрібна постійно. Кожен боєць має турнікет, але його можна тримати не більше ніж півтори години, адже далі починається некроз тканин. Тому вчасне переливання крові – єдиний шанс витягнути людину з того світу.

Бували навіть такі випадки, коли під турнікет випадково потрапила гривнева монета. Через перекіс цієї монети судина не перетискалася повністю, людина втрачала величезну кількість крові й гинула. У польових умовах трапляється всяке, там надзвичайно складно. Тут треба віддати належне військовим медикам, які змушені працювати в таких екстремальних і бойових обставинах.

Працівники Епіцентру регулярно здають кров для порятунку українських воїнів (фото: Епіцентр)

"Неймовірна кількість бажаючих": про Дні донора в Епіцентрі

– Як ваші співробітники відреагували на можливість здавати кров безпосередньо на робочому місці?

– Наш перший День донора ми провели близько двох років тому в центральному офісі компанії. Тоді кількість охочих здати кров навіть перевищила технічні можливості медиків, які спроможні прийняти до 120 людей за день, а їхні графіки виїздів розписані на місяці вперед.

Ми з власної ініціативи звернулися до Центру крові, вони нас безумовно підтримали, адже побачили в компанії “Епіцентр” надійного партнера з величезним потенціалом і бажанням допомагати медикам рятувати людські життя.

Після першого Дня донора колеги почали запитувати, чи можемо ми повторити такий захід за місяць-два. Загалом ми провели вже близько семи таких акцій. Ми зібрали за цей період майже 500 літрів крові, а кількість охочих перевищила тисячу людей. У перші дні ліміт медиків у 120 пацієнтів на день був настільки перевищений, що деякі співробітники були засмучені, коли не встигали пройти донацію.

Звісно, це не означає, що до цього в нас не було донорів. Багато хто їздив у центри крові на Сирецьку або в Охматдит у приватному порядку – індивідуально чи сімейними парами. Я добре знаю ці заклади, адже раніше співпрацював з ними. Але коли ми організували виїзні донації безпосередньо в компанії, це позбавило людей потреби кудись їхати.

Бували випадки, коли медики відмовляли співробітникам через тимчасові протипоказання – наприклад, застуду, нещодавній курс лікування чи інші фізіологічні причини. Люди через це дуже засмучувалися, бо щиро хотіли допомогти. Бачачи такий відгук, ми вирішили масштабувати цю ініціативу та перенесли її з центрального офісу на інші наші торговельні центри.

Наприклад, ми проводили День донора в столичному Епіцентрі на Степана Бандери, куди з’їхалися працівники з кількох найближчих торговельних центрів.

Також успішно працюємо з благодійним фондом "Коло", Центром крові ЗСУ, іншими центрами крові і плануємо працювати так само ефективно та продуктивно далі.

Особлива наша увага - професійним і комфортним умовам не лише для донорів, а й для самих медичних бригад.

Кілька тижнів тому ми провели чергову донацію на Полярній, 20. Медики приїхали на спеціальному мобільному треку, повністю обладнаному для забору крові в польових умовах. Їм дуже сподобався досвід з компанією "Епіцентр", і зараз ми спільно плануємо масштабувати акцію на інші торговельні центри Києва.

Ба більше, до нас уже звертаються центри забору крові з інших регіонів із запитом проводити Дні донора в обласних центрах, де є наші великі торгові центри. Ми безумовно підтримуємо цю ідею.

Відзнаки, що підтверджують силу корпоративного донорства Епіцентру (фото: Епіцентр)

– Як зараз працівники компанії загалом сприймають цей проєкт? Що, на вашу думку, ними рухає?

– Сприймають надзвичайно позитивно і самі щиро прагнуть прийти та здати кров. Люди щодня бачать у засобах масової інформації, скільки у нас поранених, як важко їх рятують і скільки, на жаль, гине саме від втрати крові. Це головна мотивація – ніхто не може залишатися байдужим.

У нас є молоді люди віком до 30 років, які вже по 7, 8 чи навіть 10 разів здавали кров. Є чудові сімейні пари – чоловіки та дружини, які разом працюють в Епіцентрі. Вони були донорами ще до того, як ми два роки тому започаткували ці корпоративні заходи, і продовжують допомагати понині.

Що ними рухає? Насамперед – глибоке почуття патріотизму, особистої відповідальності та здоровий елемент корпоративної солідарності. Коли людина бачить, що колега поруч іде й здає кров для фронту, вона просто не може і не хоче стояти осторонь.

– Завдяки чому, на Ваш погляд, вдається масштабувати такі важливі заходи й поширити їх на ще більше магазинів мережі?

– Безумовно, завдяки величезній підтримці наших засновників компанії, генерального директора й завдяки всім людям – тим, хто йде кров здавати. У нас немає жодних заперечень – тільки максимальне сприяння. Наше завдання як організаторів – підготувати людей, провести попередній відбір і створити належні умови для проведення донації.

Що це означає на практиці? В першу чергу – технічні умови. Потрібно забезпечити безперебійну подачу води, хорошу вентиляцію та відповідний температурний режим у приміщенні, щоб людям не було холодно взимку. Також надзвичайно важливим для медичних працівників є якісне освітлення.

Поруч із донором завжди ми, готові підтримати добрим словом. Бувають випадки, коли людина просто боїться: зайшла, побачила білий халат – і вже стало зле. Але вона настільки сильно хоче здати кров, що на пропозицію прийти іншим разом відповідає: "Ні, я посиджу". Людина сидить, п'є чай, заспокоюється, а потім знову лягає на кушетку і проходить донацію.

Важливо розуміти, шо донорство – це виключно добровільна справа, сюди нікого силою не затягнеш і не змусиш. Найважливіше – розповісти людям, для чого все це робиться. Інколи виникають питання про фактори ризику, існують певні міфи, через які люди бояться. Я намагаюся їх розвіювати.

"Рушійна сила – милосердя": як донорство змінює корпоративну культуру Епіцентру

– Серед донорів є працівники, які здають кров регулярно протягом кількох років. Чи є історії співробітників, які особливо запам'яталися вам і стали прикладом для колег?

– Люди справді розуміють, що в країні біда, війна, і думають: "Я теж маю бути до цього залучений, я мушу якось допомогти". Саме це прагнення найбільше й рухає нашими співробітниками.

Якщо говорити про конкретні історії, то згадується випадок під час акції в ТЦ на Полярній, 20. Там дуже хороший, шанований директор, якого сильно любить колектив Микола Васильович Куницький. Коли ми організовували захід і виникла потреба залучити більше людей, він мені одразу сказав: "Я не можу тиснути на людей, тому що мене неправильно зрозуміють". І це абсолютно правильний підхід! Ви ж нікого не можете силою примусити бути донором – людина має прийти виключно добровільно.

Ми об’єднали кілька торгових центрів, які розташовані найближче один до одного, щоб людям було зручно доїхати. Спека на вулиці стояла така, що дихати було просто неможливо. Спочатку людей не вистачало, а кров не можна довго тримати на місці – її потрібно оперативно зібрати в холодильник і відвезти до госпіталю на Печерськ для наших поранених. Проте наші люди неймовірні. Щойно ми зробили оголошення, інформація миттєво розійшлася – і колеги один за одним почали масово й абсолютно добровільно йти на донацію, попри важку спеку.

– Наскільки подібні ініціативи впливають на корпоративну культуру компанії та відчуття єдності команди під час війни?

– Безумовно, такі ініціативи мають величезний вплив на корпоративну культуру. За ці роки ми вже привчили людей до думки, що Епіцентр перетворився на свого роду центр чи банк крові, і ми просто не можемо стояти осторонь. Це наше патріотичне, людське та суто моральне прагнення.

Але якби мене запитали, що тут найголовніше, я б відповів – милосердя. На мій погляд, саме милосердя є тією рушійною силою, яка змушує людей без жодних вагань прийти, сісти на кушетку і стати донором. Адже ти чітко знаєш, куди піде ця кров, заради чого, кому вона допоможе і наскільки гострою є потреба в ній саме сьогодні. І найголовніше – приходить усвідомлення: якщо не ти, то хто? Ти єдиний, хто може це зробити тут і зараз.

Саме через таку мотивацію ми трансформуємо внутрішню політику компанії. Зараз ми активно працюємо над тим, щоб поширити цей досвід на інші області України. Ми хочемо, щоб усі наші працівники в регіонах долучалися до процесу, і я впевнений, що це послужить доброю справою для наших Збройних сил та захисників.

Дні донора в Україні: Епіцентр масштабує корпоративний рух порятунку (фото: Епіцентр)

"Бонуси" донації крові. Чим донорство корисне для здоров'я й чи дають вихідний

– Що б ви порадили або які слова переказали б тим українцям, які прочитають цю публікацію і, можливо, вперше задумаються над тим, щоб стати донором?

– Насамперед – не боятися. Здача крові – це не лише благородна, а й дуже корисна для здоров'я справа. Коли я сам був студентом медичного інституту, ми активно здавали кров. Тоді за донацію студент отримував два дні вихідних. Ними можна було закрити якісь пропуски в деканаті або просто відпочити. Я особисто додавав ці дні до своїх канікул. Оскільки я навчався далеко від дому, канікули завжди здавалися закороткими, і ці два додаткові дні ставали в пригоді, щоб довше побути з рідними і просто щоб добратися на поїзді додому.

До речі, у працівників Епіцентру, які долучаються до донорства, зараз так само є вихідний. Тому закликаю кожного: не вагайтеся, приходьте й діліться частинкою свого тепла, адже ваша кров – це чиєсь врятоване життя на фронті чи в тилу.

По-перше, це дуже корисно для здоров'я. Після здачі крові в організмі людини відбувається активне відновлення еритроцитів та тромбоцитів. Повне оновлення триває близько 8 тижнів (десь два місяці), саме тому повторну донацію рекомендують робити не раніше, ніж через цей термін. У нас є штатні донори, які здають кров раз на три місяці.

Процес донорства стимулює роботу кісткового мозку та селезінки – головних генераторів кровотворення. Оновлення крові покращує загальний стан організму та зменшує хронічні запальні процеси. Перелік переваг для здоров'я надзвичайно великий. До того ж, це абсолютно безболісна процедура, яка проходить під суворим контролем лікарів. Навіть якщо людина від вигляду голки чи лікаря відчує слабкість, їй миттєво нададуть кваліфіковану допомогу – поза увагою медиків ніхто не залишається.

По-друге, ваша кров щодня потрібна людям, адже втрати на фронті величезні. Окремо хочу звернути увагу на те, що є постійна потреба в рідкісних групах крові. У нас був випадок, коли співробітники звернулися по допомогу: пацієнту в лікарні терміново знадобилася четверта негативна група (IV/Rh-), якої взагалі не було в банку цього закладу. Ми почали шукати по всьому Києву, звернулися до центрального банку Київського міського центру крові на Берлінського (на Сирці) та їхньої філії при 3-й лікарні на Петра Запорожця. Нам вдалося знайти всього 4 флакони, а потрібно було близько 10.

У таких випадках Центр крові пропонує інший шлях: просить родичів та близьких пацієнта прийти і здати будь-яку кров в обмін на потрібну. Рідкісні групи крові завжди мають особливу цінність, оскільки їх важко знайти в екстрений момент. З поширеними групами простіше. Наприклад, у мене перша позитивна група (O(I)Rh+). Це універсальний донор: я можу віддати свою кров майже кожному, а от мені самому підійде лише перша.

Найголовніше, що має пам'ятати кожен: ваша кров – це реальний шанс врятувати чиєсь життя, яке тримається на волосині. Не зволікайте і ставайте донорами.

Кому не можна ставати донором: тимчасові й постійні протипоказання

– Давайте коротко перерахуємо протипоказання, з якими не можна бути донором крові.

– Донором може стати людина віком від 18 до 60 років. Після 60 років донорство вже не рекомендується, оскільки з’являється багато хронічних захворювань. Ще один важливий критерій – вага тіла має бути не менше 50 кілограмів. До нас інколи приходять молоденькі дівчата з вагою 48 кілограмів, але ми змушені їм відмовляти.

Взагалі на кожній донації обов’язково присутній лікар. Наприклад, коли ми працювали з Київським центром крові, їхня лабораторія на місці визначала групу крові та резус-фактор. Ці дані вносять у комп’ютер і видають довідку. Вона залишається актуальною на все життя, адже група крові не змінюється.

Щодо медичних протипоказань, то постійними або тимчасовими обмеженнями є хронічні та гострі інфекційні захворювання, вагітність, а також період лактації – здавати кров можна щонайменше через 3 місяці після завершення годування грудьми.

Не можна тимчасово здавати кров після протезування зубів чи інших стоматологічних втручань, після таких процедур має минути не менше місяця. Татуювання є обмеженням на пів року – це необхідний термін для профілактики ВІЛ/СНІДу та гепатитів. Також не можна здавати кров у стадії гострого вірусного захворювання, під час грипу або одразу після вакцинації, де терміни залежать від типу щеплення.

Хочу наголосити на питанні безпеки: усі медичні працівники використовують виключно одноразовий, абсолютно стерильний інструмент, який після використання одразу утилізують. Ми забезпечуємо ці умови під час цивільних донацій – в наших приміщеннях або в мобільних треках.

"Ставимо за мету врятувати не просто здоров'я, а й життя"

– Поділіться вашими планами на найближче майбутнє. Де плануєте проводити наступні Дні донора та як збираєтеся розвивати цю ініціативу?

– Найближчим часом ми плануємо провести такі ж заходи в столичних ТЦ та в Київській області. Щодо масштабів по всій Україні, ми маємо чіткі наміри зв'язатися з директорами наших регіональних торговельних центрів. Вони координуватимуть роботу напряму з місцевими обласними центрами крові, щоб організовувати такі ж Дні донора на своїх територіях.

Київський центр крові, Центр крові ЗСУ вже неодноразово дякували нам за роботу та визначали Епіцентр як лідера у цьому напрямку. Нам надзвичайно приємно подавати такий зразок. Користуючись можливістю, я хочу звернутися до всього українського бізнесу та інших цивільних організацій: підтримуйте донорський рух. Було б надзвичайно важливо, якби наш досвід став хорошим локомотивом для цієї справи.

Сьогодні військові госпіталі та цивільні лікарні переповнені не лише в Києві. До нашого Центрального госпіталю Міноборони та госпіталю СБУ щодня привозять надзвичайно важких поранених. Людська кров сьогодні – це незамінна річ, її неможливо замінити жодними штучними альтернативами. Тому ми точно будемо проводити такі заходи й надалі. Сподіваюся, що інші великі компанії підтримають цей рух, адже це наше спільне досягнення і наш внесок у перемогу.

Розумієте, нічого дорожчого за людське життя немає. Нічого. І ми ставимо за мету врятувати не просто здоров'я, а саме життя людини. Все спрямовано на те, щоб своєчасно забрати пораненого з поля бою, евакуювати до найближчого медичного закладу та надати всю невідкладну, кваліфіковану й спеціалізовану медичну допомогу.

Працівники Епіцентру масово стають донорами крові (фото: Епіцентр)

"День донора – це наша можливість низько вклонитися кожному бійцю"

– Якби ви могли звернутися до керівників українських компаній, які ще не запускали донорські ініціативи, який головний аргумент навели б на користь такого рішення?

– Найперше, що я пораджу – звернутися до Київського міського центру крові, до благодійного фонду "Коло", інших Центрів крові, яких є чимало в Києві та в регоінах. Організовуйте такі заходи у себе, агітуйте та переконуйте своїх людей. Навіть якщо хтось не має змоги допомогти захисникам фінансово чи матеріально, але є здоровим і має можливість поділитися кров'ю – це вже безцінний внесок.

День донора та здача крові – це наша можливість низько вклонитися кожному бійцю та всім Збройним силам України за їхню надзвичайну мужність, роботу й абсолютну самовіддачу. Я б звернувся до всього нашого бізнесу із закликом: не шкодуйте робочого часу своїх людей на цю справу. Навпаки: роз'яснюйте колегам надзвичайну важливість донорства, підтримуйте їх, адже разом ми рятуємо і повертаємо до життя тисячі людей.