Чому -25 взимку не аномалія та чи загрожує Україні "сибірський вибух": пояснює кліматолог
2026 рік в Україні розпочався з потужних снігопадів та лютих морозів. Проте, така погода не є аномальною для України, хоч зими останніми роками і стали теплими.
Чи повертаються в Україну суворі зими назавжди та чи загрожує Україні "сибірський вибух", який вже насувається на Європу, РБК-Україна розпитало завідувачку відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віру Балабух.
Головне
- Азійський антициклон став причиною морозів, він впливатиме на погоду до лютого,
- температура -25 взимку не є аномалією, бували роки з морозами до -40,
- на фоні глобального потепління зими ставатимуть теплішими та коротшими,
- загалом зима стала теплішою на 1,5 градуса,
- найбільше потепління фіксується саме в січні.
Які найбільші кліматичні виклики для України (інфографіка РБК-Україна)
– Цьогоріч вдарили сильні морози й випало багато снігу. Це означає, що суворі зими знову будуть характерними для України?
– Поки що рано говорити про те, що зима 2025-2026 років була сніжною і морозною, адже перший місяць зими – грудень – був аномально теплим і посушливим.
Середня за місяць температура повітря в грудні була на 1-4 градуси вищою за норму, а дефіцит опадів в окремих областях сягав 10-20%. Такі ж тенденції відмічались і на початку січня.
Проте арктичне вторгнення наприкінці першої декади січня зумовило суттєве зниження температури повітря та сильні снігопади, особливо у західних і північних областях України.
При цьому в південних, південно-східних областях і навіть на сході України температура повітря залишалась аномально високою для цього періоду, а опади випадали переважно у вигляді дощу.
Посилення Сибірського або Азійського антициклону привело до подальшого зниження температури повітря, яке поширилось на всю територію України й в окремі дні середня за добу температура повітря виявилась нижчою за кліматичну норму цих днів.
– Звідки до нас прийшов цей холод?
– Саме вплив Азійського антициклону спричинив нинішню хвилю морозної погоди. На жаль, його вплив ще спостерігатиметься до кінця січня і навіть на початку лютого, хоча буде й значно меншим, а хвилі холоду чергуватимуться з відлигами.
– У світі говорять про глобальне потепління – 2025-й визнали третім найспекотнішим роком за всю історію спостережень, чому ж у нас тоді вдарили такі сильні морози?
– Дійсно, температура повітря на планеті суттєво підвищується, і Україна не залишається осторонь цих процесів. Крім того, темпи зростання середньорічної температури в Україні перевищують глобальні показники.
Потепління відбувається протягом усього року, але найбільш виражене взимку та влітку. Зима стала в середньому на 1,5 °C теплішою порівняно з другою половиною ХХ століття, а найбільше потепління фіксується саме в січні.
У період 1991–2020 років середньомісячна температура січня зросла на 2–3 °C відносно кліматичної норми 1961–1990 років.
Останнє десятиліття було найтеплішим за весь період інструментальних спостережень як у світі, так і в Україні. В останні роки у січні неодноразово спостерігалися додатні температури, що призводило до порушення сезонних процесів, зокрема продовження вегетації та раннього цвітіння рослин.
Наприклад, унаслідок аномального тепла торік в січні в Києві фіксували цвітіння підсніжників, бузку та навіть сакур.
Водночас Україна розташована в помірних широтах, тому арктичні вторгнення можуть суттєво впливати на погоду не лише взимку, а й упродовж року. Показовим є холодний травень минулого року.
Раніше такі вторгнення були типовими для кожної зими й іноді зумовлювали зниження температури до –30…–35 °C, а під час зими 1928–1929 років – навіть до –40…–42 °C. Тож температура –20…–25 °C, зафіксована останніми днями, не є аномально низькою в історичному контексті.
Водночас проблема полягає в тому, що через російські обстріли та пошкодження енергомережі суспільство стало значно вразливішим до таких погодних умов.
– Як холодна й сніжна погода вплине на весну: паводки, врожай, посухи?
– Оскільки в останні роки, зокрема й у 2025 році, в Україні спостерігалися досить посушливі умови, сніговий покрив, що сформувався нині, може суттєво поповнити запаси вологи в ґрунті та водоймах.
Крім того, він захищає озимі культури від вимерзання, тож ці умови загалом є сприятливими для формування врожаю. Що стосується паводків, то певний ризик, безумовно, існує, однак він значною мірою залежатиме від інтенсивності та тривалості танення снігу
– Чи правда, що після холодної зими нас може чекати аномально спекотне літо?
– Такої залежності немає.
– Які головні кліматичні загрози для України кліматологи вважають найбільш імовірними в майбутньому?
– Для України найбільш імовірними кліматичними загрозами стануть частіші та інтенсивніші хвилі спеки, посухи й дефіцит водних ресурсів, а також екстремальні опади, що спричинятимуть локальні паводки та підтоплення.
Зими очікуються теплішими й нестабільнішими, із частими відлигами та різкими похолоданнями, що підвищує ризики для інфраструктури й сільського господарства.
Зростатиме інтенсивність та повторюваність небезпечних явищ погоди, таких як ожеледь, сильні снігопади, грози, шквали, заморозки. Тривалі періоди спеки, що супроводжуються дефіцитом опадів, сприятимуть збільшенню пожежної небезпеки, особливо у південних і східних регіонах країни.
– Якими будуть зими надалі?
– Очікується, що температура повітря й надалі зростатиме, зокрема і в зимовий період. Унаслідок цього зими ставатимуть теплішими та коротшими.
Водночас арктичні вторгнення зберігатимуться і надалі. Оскільки вони відбуватимуться на тлі загалом вищих температур, такі похолодання можуть спричиняти значні збитки та підвищувати вразливість населення, економіки й інфраструктури. Тому цей фактор необхідно обов’язково враховувати під час розроблення стратегій і планів адаптації до зміни клімату.
– На кінець січня прогнозують у Європі "сибірський вибух" – що це за феномен і чи загрожує він нам?
– Назва "сибірський вибух" використовується в медіа для привернення уваги. В метеорології це Сибірський або Азійський антициклон, про який ми з вами говорили.
Він являє собою потужну область високого атмосферного тиску, яка формується в холодний період року над Сибіром, Центральною Азією, Монголією і накопичує дуже холодне, сухе повітря.
Коли він поширюється на захід, холодні повітряні маси можуть надходити до Східної та Центральної Європи, спричиняючи різкі похолодання і морози, зокрема й в Україні.
Навіть за загального потепління клімату такі вторгнення залишаються можливими, але зазвичай в нашому регіоні мають короткочасний характер, хоча сам Азійський антициклон може існувати від декількох тижнів до декількох місяців.
Це може зацікавити
– Чи є морози -25 аномальними для нашої країни?
– Ні, в історичному контексті це норма. Хоча останні зими були теплими, для помірних широт України арктичні вторгнення є типовими. Наприклад, у 1929 році температура падала до –42.
– Що таке "сибірський вибух" і чи варто його боятися?
– Це медійна назва Азійського антициклону – величезної зони високого тиску з холодним і сухим повітрям. Він дійсно приносить сильні морози, які можуть тривати від кількох тижнів до місяців, але це природне метеорологічне явище, а не катаклізм.
– Чому при глобальному потеплінні стають можливі такі люті холоди?
– Попри те, що середня температура в Україні зросла на 1,5-3 градуси, ми залишаємося в зоні доступу арктичного повітря. Глобальне потепління робить зими коротшими та теплішими загалом, але воно також спричиняє різкі та контрастні стрибки температур.
– Скільки ще триватиме хвиля холоду в Україні?
– Вплив антициклону спостерігатиметься до кінця січня та на початку лютого. Проте морози не будуть стабільними: хвилі холоду чергуватимуться з відлигами.
– Як нинішні снігопади вплинуть на майбутній урожай?
– Позитивно. Сніговий покрив захищає озимі культури від вимерзання та допоможе наситити ґрунт вологою після посушливого грудня, що є критично важливим для сільського господарства.
Читайте також:
- Коли в Україні чекати потепління: точна дата від синоптиків.
- Через люті морози та наслідки обстрілів в Україні введено НС в енергетиці: які правила почали діяти.