З 1 січня 2026 року в Україні офіційно запрацювала Національна програма "Скринінг здоров’я 40+", яка дає змогу українцям віком від 40 років безоплатно пройти комплексне медичне обстеження. Головною фішкою ініціативи стали 2000 грн на "Дія.Картку", які держава нараховує цільово для перевірки стану серця і судин, а також для виявлення цукрового діабету та розладів ментального здоров'я. Як отримати виплату, що робити за відсутності смартфона, у яких клініках доступна послуга та які аналізи й обстеження входять до програми від МОЗ - у розширеному гайді РБК-Україна.
У межах програми держава оплатить українцям обстеження на наявність серцево-судинних захворювань, цукрового діабету й розладів ментального здоров’я.
Як зазначив заступник міністра охорони здоров'я Євгеній Гончар в ексклюзивному інтерв’ю РБК-Україна, основний фокус скринінгу - на серцево-судинні захворювання, які лідирують серед причин смертності.
Посадовець розповів, що в Україні половина пацієнтів з артеріальною гіпертензією не знають, що в них є це захворювання. А половина з тих, хто про це знає, не має прихильності до лікування. Люди час від часу приймають препарати, щоб знижувати артеріальний тиск, але роблять це не систематично та безконтрольно.
За словами Гончара, проблема артеріальної гіпертензії полягає в тому, що "її лікування є доволі доступним фінансово, і є багато антигіпертензивних лікарських засобів, але при цьому серцево-судинні захворювання лідирують серед причин смертності".
Тобто це такий парадокс - лікування доступне, але через необізнаність пацієнтів щодо ризиків та низьку прихильність до лікування проблему не подолано.
Обстеження на наявність цукрового діабету також важливе з погляду профілактики інвалідизації та передчасної смертності.
Крім того, Гончар наголосив, що ще з часів пандемії COVID-19 у всьому світі збільшився тягар розладів ментального здоров'я, а в Україні додалася повномасштабна війна.
Програма не передбачає скринінгу онкологічних захворювань. Однак сімейний лікар повинен перевірити, чи потрібен конкретному пацієнту певний скринінг, наприклад мамографія чи обстеження на рак шийки матки. Якщо є показання, сімейний лікар дасть пацієнту відповідне направлення.
Через 30 днів після дня народження кожен українець чи українка віком 40+ отримає в застосунку Дія запрошення пройти скринінг.
Після того як людина прийме це запрошення, необхідно замовити "Дія.Картку" або ж використати вже оформлену. Протягом 7 днів на картку надійдуть 2000 грн для скринінгу.
Як оформити "Дія.Картку" онлайн
Зазначимо, що "Дія.Картку" можна оформити безпосередньо в застосунках банків-партнерів: ПриватБанк, Monobank тощо.
Як відкрити картку зі спеціальним рахунком офлайн
Використати нараховані кошти на купівлю продуктів харчування, оплату комуналки, поповнення мобільного рахунку тощо - неможливо.
Ці кошти мають цільове призначення - вони є так званими "фарбованими" грошима. Це означає, що система автоматично блокує будь-які транзакції, не пов'язані з медичним обстеженням.
Витратити їх можна винятково на проходження комплексного скринінгу здоров’я у визначених закладах.
Програма передбачає такий пакет обстежень для українців:
Для оцінювання ризиків серцево-судинних захворювань лікарі використовуватимуть шкали SCORE2 (Systematic COronary Risk Evaluation 2) або SCORE2-OP (Systematic COronary Risk Evaluation 2 - Older Persons).
Шкала SCORE2 призначена для оцінювання 10-річного ризику серцево-судинних подій у людей віком 40-69 років. Шкала SCORE2-OP - це модифікація SCORE2 для людей віком від 70 років.
"Ці шкали дають змогу оцінити, який у пацієнта ризик великої серцево-судинної події, зокрема інсульту та інфаркту міокарда, протягом 10 років", - наголосив Гончар.
Така ситуація не є технічною помилкою. Алгоритм програми налаштований таким чином, що право на оформлення виплати та запис на обстеження активується лише у поточному календарному році.
Навіть якщо ви вже перебуваєте у віковій категорії 40+, скористатися послугою можна буде винятково через 30 днів після вашого дня народження у 2026 році. До настання цієї дати (плюс один місяць "технічного очікування") система вважатиме послугу недоступною. Вам варто дочекатися свого дня народження у 2026 році - рівно за 30 днів після нього статус у Дії оновиться, і ви зможете подати заяву на отримання коштів.
Наочний приклад. Якщо вам 40 років виповнилося 31 грудня 2025 року, вам доведеться чекати дня народження саме у поточному році - 31 грудня 2026-го. Далі - додаєте 30 днів на оновлення даних у реєстрах. Послуга скринінгу в Дії буде доступна вам орієнтовно 31 січня 2027 року.
Багато хто вважає це несправедливим, але такий підхід дозволяє рівномірно розподілити навантаження на медичну систему протягом усього року. Якби всі українці віком 40+ отримали доступ до послуги 1 січня, медзаклади просто не змогли б забезпечити якісний скринінг для мільйонів людей одночасно.
До програми будуть долучатися і комунальні, і приватні медичні заклади, і лікарі-ФОПи.
Заступник міністра запевнив, що у приватних закладах скринінг дорожчим не буде - на нього закладено таку саму суму, тобто 2000 грн.
"У великих містах частка приватних медичних закладів, залучених до програми, ймовірно, буде більшою", - зазначив посадовець.
Але загалом по країні, на його думку, пацієнти обиратимуть переважно медичні заклади комунальної форми власності та свого сімейного лікаря, з яким вони мають підписану декларацію.
До речі, скринінг можна пройти в будь-якому закладі охорони здоров’я в Україні, який бере участь у програмі - незалежно від місця реєстрації чи проживання.
Попри те, що рівень цифровізації в Україні є досить високим, багато людей, особливо похилого віку, не мають смартфона або ж застосунку Дія.
Таким людям треба звернутися до найближчого ЦНАПу. Там допоможуть подати заявку, підтвердити особу та вказати спеціальний рахунок у банку. На нього буде зараховано 2000 гривень для оплати скринінгу.
Уся територія України має надавачів медичних послуг, з якими у пацієнтів підписані декларації. Тобто в усіх регіонах є амбулаторії, в яких працюють сімейні лікарі, і пацієнти можуть до них звернутися.
"Часто це, звісно, ускладнюється тим, що треба подолати певну відстань і витратити час, щоб потрапити на прийом, тобто це не піша доступність. Проте можливість отримати допомогу є", - зауважив заступник міністра.
Він додав, що "це - об'єктивна реальність, що у пацієнта в місті Києві чи в Полтаві доступ до медичної допомоги кращий, ніж у сільського жителя чи пацієнта із прифронтового регіону".
В Україні є низка заходів, щоб залучати й утримувати лікарів, зокрема сімейних, для роботи в сільській місцевості та у віддалених населених пунктах.
"Передусім у нас застосовується підвищений коефіцієнт 1,2 - це 20% до капітаційної ставки для лікарів, які працюють у сільській місцевості з низькою щільністю населення, а також у регіонах, де є бойові дії", - наголосив Гончар.
Він розповів, що обласні військові адміністрації повинні створювати графіки відвідувань лікарями кожного з таких населених пунктів. І щонайменше раз на місяць такий населений пункт повинен відвідати медичний працівник.
Також можливий формат, який діє в інших країнах, - робота мобільних виїзних бригад. Тобто сімейний лікар із цієї громади за певним графіком, узгодженим зі старостою села чи з головою ОТГ, здійснює візити до віддалених населених пунктів. А жителів заздалегідь інформують про приїзд медиків.
Це стосується і програми скринінгу. У визначений день пацієнти віком 40+, які бажають скористатися програмою, прийдуть чи приїдуть до медичного закладу і пройдуть обстеження.
За результатами обстежень у пацієнтів можуть бути різні результати.
Може бути умовно здоровий пацієнт. З таким пацієнтом лікар проведе мотиваційну бесіду, під час якої пояснить, що у нього ризики невисокі, тож треба продовжувати правильно харчуватися, підтримувати здоровий спосіб життя тощо.
Частина пацієнтів, яка потрапить у групу ризику, ще може не потребувати медикаментозної терапії - для них буде достатньо змінити спосіб життя, тобто скоригувати раціон, додати фізичну активність, позбутися шкідливих звичок. З цими пацієнтами лікарі також проведуть мотиваційні бесіди.
Третя категорія пацієнтів - це ті, кому вже показане медикаментозне лікування. Також певна частка пацієнтів потребуватиме складніших послуг. Можливі і досить серйозні стани, за яких пацієнтам буде необхідне стаціонарне лікування та хірургічне втручання.
Гончар зауважив, що передбачено збільшення фінансування за програмою реімбурсації "Доступні ліки". Крім того, на наступний рік заплановано впровадження нової моделі оплати послуг із кардіохірургічної допомоги. Йдеться і про підвищені тарифи, і про більш структуровану спроможну мережу закладів, які надаватимуть ці послуги.
Тож триває робота над тим, аби пацієнт, якому встановлять діагноз, мав можливість отримати необхідну йому медичну допомогу - або медикаментозну, або в умовах стаціонару.
"Ми очікуємо, що зросте споживання лікарських засобів. Насправді, це і плюс. Адже у нас частка антигіпертензивних чи інших лікарських засобів, які споживаються, наприклад, на мільйон населення з корекцією на вікову структуру, є в кілька разів меншою, ніж мало би бути", - зазначив заступник міністра.
На цей рік держава впроваджує оновлені механізми фінансування кардіохірургічної допомоги. Вони, зокрема, передбачають нові підходи до фінансування планового стентування коронарних артерій.
Пацієнт, у якого виявлять серйозне захворювання, отримає відповідне направлення. Він зможе з цим направленням звернутися до закладу охорони здоров'я, де йому нададуть допомогу, якої він потребує.
Згідно з Програмою медичних гарантій на цей рік саме для кардіохірургічного компонента передбачено державне фінансування обсягом 5,5 млрд грн.
МОЗ та уряд працюють над розширенням мережі і пропозиції послуг у сфері психічного здоров'я. Зокрема, є окремі пакети з фінансування послуг у центрах ментального здоров'я.
Такі центри працюють у кластерних лікарнях, і політика уряду спрямована на те, щоб кожна кластерна лікарня мала свій центр ментального здоров'я.
Крім того, на амбулаторному рівні є можливість отримати допомогу психологів та психотерапевтів.
Євгеній Гончар визнав, що якби всі люди, у яких є розлади ментального здоров'я, усвідомили це і звернулися по допомогу, фахівців, напевно, наразі не вистачило б. Водночас не всі пацієнти схильні звертатися до фахівців.
Тому це паралельні процеси - одночасно підвищувати обізнаність кожного конкретного пацієнта щодо викликів, які є у сфері психічного здоров'я, і збільшувати спроможність системи охорони здоров'я задовольнити цей попит.
Важливо, що в Україні всі сімейні лікарі, які працюють за Програмою медичних гарантій, а також за програмою скринінгу, пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP (Mental Health Gap Action Programme). Тому вони також обізнані щодо питань ментального здоров’я і можуть надати певний обсяг допомоги пацієнту.
Крім того, було розширено програму "Доступні ліки" у сфері психічних розладів. До цієї програми входить багато сучасних препаратів, у тому числі антидепресантів, протитривожних засобів тощо.
Трапляються ситуації, що пацієнта з якихось причин не влаштовує його сімейний лікар, але він його ще не змінив. Або ж у людини виникли життєві обставини, через які вона не може потрапити до свого сімейного лікаря.
У таких випадках пацієнти для скринінгу можуть обрати будь-який інший медичний заклад, зокрема і приватний.
Повне обстеження організму в сучасних реаліях не потребує багато часу. Базовий чекап можна пройти всього за один візит до клініки, який триватиме від 60 до 90 хвилин.
Отримавши результати лабораторних досліджень, фахівець сформує персональні рекомендації. Додаткові консультації призначаються лише у випадках, коли виявлено специфічні ризики, які потребують глибшого аналізу.