​Від Карабаху до України: паралелі війни, досвід перемоги та ціна відновлення

Головне:

• Шлях до суверенітету: 30 років керівництво Вірменії зривало переговори, а російська військова присутність дозволяла Кремлю зберігати вплив у регіоні. У 2020 році за 44 дні Азербайджан повернув значну частину територій, а у вересні 2023-го 23-годинна антитерористична операція відновила суверенітет.
• Відновлення: головний виклик після звільнення – розмінування, через яке жителі повертаються повільніше. Попри це, в регіоні йде стрімке будівництво: за шість років введено в експлуатацію три міжнародні аеропорти.
• Уроки для України: повернення територій, реінтеграція і подолання наслідків окупації – спільні виклики для двох народів. Азербайджанський досвід варто уважно вивчати.
• Віра в перемогу: саме віра суспільства в справедливість і власні сили, а не лише надія на партнерів, допомогла Азербайджану повернути суверенітет і стане ключем до перемоги України.

Так уже склалося, що наслідки війни, яку я пережив у дитинстві на моїй батьківщині – в Азербайджані, в Карабасі, – сьогодні я знову спостерігаю у своїй професійній діяльності – вже в Україні, як журналіст. Те, що тут зараз відбувається, багато в чому нагадує шлях, пройдений азербайджанським народом тридцять п'ять – тридцять шість років тому.

8 листопада Азербайджан, який перебував у складі Радянського Союзу 70 років, уже шостий рік відзначає День Перемоги – символ відновлення територіальної цілісності держави. Для пострадянського простору це рідкісний приклад успішного врегулювання затяжного конфлікту.

Це можливе рішення того, що подавалося як неможливе. Це може стати важливим сигналом для інших країн, які сьогодні також стикаються з сепаратизмом та іноземною агресією. Серед них – Україна, яка продовжує боротьбу за свій суверенітет, за право на життя.

Тридцять років без права на помилку

Протягом 30 років після розпаду СРСР керівництво Вірменії неодноразово зривало переговорний процес щодо Карабаху, а Кремль завдяки військовій присутності зберігав вплив на ситуацію в регіоні.

У цей період населення Азербайджану пережило численні трагедії. Масові вбивства мирних жителів перетворилися на ланцюг подій. Події початку 1990-х років, зокрема Ходжалинська трагедія 26 лютого 1992 року, залишили глибокий слід у загальнонаціональній пам'яті азербайджанців. Багато з цих фактів підтверджуються даними в ході судового процесу в Баку проти представників незаконних збройних формувань Карабаху.

27 вересня 2020 року, після загострення обстановки на лінії зіткнення, Збройні сили Азербайджану під керівництвом Верховного Головнокомандувача, президента Ільхама Алієва розпочали контрнаступальну операцію по всьому фронту. Протягом 44 днів було відновлено контроль над значною частиною окупованих територій, а звільнення Шуші 8 листопада 2020 року стало символічним переломним моментом.

Керівництво Азербайджану заявило про готовність забезпечити права громадян вірменської національності, які залишилися в Карабасі, однак за умови їх інтеграції в правовий і соціальний простір Азербайджану. Проте керівники невизнаної «республіки», користуючись заступництвом російського військового контингенту, продовжували чинити опір.

У вересні 2023 року Азербайджан провів 23-годинну антитерористичну операцію. Тим самим було звільнено Ханкенді та прилеглі райони, і було повністю відновлено суверенітет. Усіх основних представників сепаратистського керівництва було затримано. Незабаром російський миротворчий контингент було повністю виведено з території Азербайджану.

Міни та аеропорти

Сьогодні Азербайджан перебуває на складному етапі постконфліктного відновлення. Найбільшим викликом є процес розмінування. Цей процес суттєво уповільнює повернення жителів до своїх домівок і відновлення економічної діяльності. Попри значні ресурси, що спрямовуються державою та міжнародними партнерами, тисячі гектарів території досі залишаються небезпечними.

Але попри це в Карабасі та звільнених районах, де за понад 30 років окупації не було покладено й двох цеглин одна на одну і все лежало в руїнах, одразу після звільнення разом із розмінуванням стрімко ведуться будівельні роботи. На сьогодні за останні 6 років Азербайджан побудував і ввів в експлуатацію на цій території 3 міжнародні аеропорти.

Віра, яка сильніша за надію

Для України, якій у майбутньому належить пройти етап повернення окупованих територій і відновлення життя на них, вкрай важливо уважно вивчати азербайджанський досвід. І найголовніше – спираючись на надію азербайджанців, які не втрачали її 30 років. Звісно, у сучасному світі це не затягнеться так надовго...

Відновлення зруйнованого, процес повернення людей до своїх домівок, психологічна реінтеграція і подолання наслідків десятиліть окупації – це спільні виклики для обох народів, азербайджанців і українців.

Сьогодні в Карабасі активно триває відновлення інфраструктури, будівництво житлових поселень і повернення жителів.

Попри значні ресурси, що спрямовуються державою та міжнародними партнерами, сотні тисяч гектарів території досі залишаються небезпечними. Проте головне – це віра суспільства в справедливість і у власні сили. Саме ця віра допомогла Азербайджану пройти тридцятирічний шлях до відновлення суверенітету. І саме ця віра, значно більшою мірою, ніж надія на підтримку міжнародних партнерів, є ключем до майбутньої перемоги України.

Азербайджан, який 30 років боровся з агресією за свій суверенітет, пройшов через величезні труднощі, попри це подекуди зазнавав подвійних стандартів у міжнародних відносинах, але зрештою відновив своє міжнародне право власними силами, зараз дуже добре розуміє Україну.

Азербайджанці глибоко відчувають ті труднощі, які зараз переживає український народ. Саме тому Азербайджанська держава і народ не шкодують гуманітарної підтримки українців у різних сферах, наскільки це в їхніх силах. Територіальна цілісність України незмінно підтримується Азербайджаном.

Нещодавно на цьому тлі візит делегації на чолі з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим до Києва підтвердив, що Азербайджан постійно зацікавлений у відносинах з Україною в плані політичної підтримки, енергетичній та інших гуманітарних сферах.

У ці дні вперше за період війни бізнес-форум в Ужгороді та засідання міжурядової комісії між Азербайджаном і Україною є продовженням цього. Найголовніше – Азербайджан, який свого часу пройшов той самий шлях і ті самі труднощі, ще більше вірить у те, що український народ теж залишить позаду пережиті сьогодні труднощі і найближчим часом здобуде свій суверенітет і мир. Це неминуче..