​​​​​​​Пусті полиці – тимчасово. Чому з супермаркетів зникають продукти та яких цін чекати восени

Росія цілеспрямовано нищить розподільчі центри та логістику ритейлерів. Хоча Україні не загрожує дефіцит товарів, деякі все ж можуть тимчасово зникати з полиць, а ціни вже цієї осені підуть угору.

До чого варто готуватися покупцям уже цієї осені – у матеріалі РБК-Україна.

Масовані російські атаки на логістичні хаби та склади ритейлерів знову спровокували хвилю занепокоєння серед українців. Руйнування потужних розподільчих центрів у Києві, Дніпрі та інших регіонах призвели до тимчасових затримок у постачанні товарів та змусили торговельні мережі терміново перебудовувати маршрути.

На цьому тлі в соцмережах знову шириться паніка щодо можливого "пустота на полицях" та різкого стрибка цін на базові харчі. Втім, фахівці заспокоюють: фізичний дефіцит продовольства Україні не загрожує, адже внутрішнє виробництво в рази перевищує потреби споживання.

Проте ускладнення логістики та дорога енергетика неодмінно потягнуть за собою зміну цінників і тимчасове скорочення асортименту.

Основна проблема – логістика

Керівник аналітичного відділу УКАБ Максим Гопка в коментарі РБК-Україна зазначив, що наявних виробничих потужностей достатньо для внутрішнього споживання. Це підтверджує і Мінагрополітики. Однак через пошкодження розподільчих центрів можливі короткострокові перебої з доставкою окремих товарів і тимчасове скорочення асортименту.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, в Україні структура виробництва аграрної продукції побудована таким чином, що фактично в кожному районі є велика кількість різних виробництв і переробки, які навіть за найскладніших умов можуть забезпечити продуктами населений пункт, де вони безпосередньо базуються.

"Якщо дивитись по всій території України, то у нас продукції ми можемо виробити значно більше від того, що споживаємо, тому дефіциту фізично ми не будемо спостерігати", – сказав Марчук в коментарі РБК-Україна.

Він наголошує, що нинішні умови та постійні удари РФ не несуть продовольчої кризи. Основна проблема зараз – логістика.

"Так, є проблеми з логістикою, відповідно, ми відчуваємо через удари по великих логістичних центрах. Коли в один час зруйнується те, що могло б, наприклад, забезпечувати кілька тижнів, умовно, життєдіяльність великого міста, то, звичайно, на це потрібен час, щоб, знову ж таки, диверсифікувати ризики і розподілити наступні партії, довести її. Це займає час і кошти", – пояснює експерт.

За його словами, зараз багато хто переходить від роботи через склади до прямої співпраці магазинів із виробниками. Наприклад, магазин працює з виробником хліба, яєць чи молочної продукції, а виробник має доставити товар безпосередньо до магазину. Це, однак, збільшує логістичні витрати.

"Мінагрополітики говорить чіткі правильні речі про те, що в нас не може бути фізично продовольчої проблеми. Але є фізична проблема з логістикою і, умовно, те, що раніше могло зайняти 24-72 години, а сьогодні може займати до тижня часу", – зазначає Марчук.

Київ та область – серед найбільш вразливих

Найбільш вразливими до проблем із постачанням Максим Гопка називає Київ та Київську область, оскільки саме тут була сконцентрована значна частина великих складських потужностей.

За оцінкою Dragon Capital, лише протягом кількох тижнів у Києві та області було виведено з ладу близько 400 тис. кв. м складської нерухомості класу А, а загалом по Україні – близько 500 тис. кв. м, або майже 30% таких складських площ.

Другий вразливий напрям – Дніпропетровська та Запорізька області. Знищений у червні розподільчий центр АТБ у Дніпрі забезпечував понад 300 магазинів у цих двох областях. Компанії вдалося перебудувати маршрути, але цей приклад показує, наскільки велика територія може залежати від одного логістичного вузла.

Фото: полиці в супермаркеті АТБ (РБК-Україна)

Крім того, були знищені або пошкоджені центри мережі у Харкові та Одесі.

Окрема група ризику – прифронтові східні та південні регіони. Там до ризику пошкодження логістичної інфраструктури додаються довші маршрути, безпекові обмеження та перебої з електроенергією.

"Тобто навіть якщо товар фізично є в Україні, доставити його в конкретний магазин вчасно може бути складніше", – пояснює Гопка.

Коментуючи масові удари по складах у Києві та області, Денис Марчук зазначає, що таким чином ворог хоче добитися більше "перемоги", щоб треба показати, мовляв, "столиця занепадає", що "люди в Києві будуть голодні".

"Труднощі є, ніхто ж не каже, що їх немає. Але це є фінансові труднощі, логістичні труднощі, і це не складає проблеми із забезпеченням українців продуктами харчування", – говорить він.

Чи можуть полиці магазинів залишитися пустими

Першими перебої, за словами Максима Гопки, можуть відчувати не гречка, цукор чи макарони, які можуть тривалий час зберігатися на складі, а молочні продукти, охолоджене м’ясо та риба, свіжі овочі й фрукти, заморожена продукція та напівфабрикати. Причина в тому, що цим товарам потрібен безперервний холодовий ланцюг і часті поставки.

Тому у разі продовження атак, швидше за все, йтиметься не про "порожні магазини", а про ситуацію, коли на кілька днів зникає певний бренд молока, конкретний вид м’яса чи частина асортименту овочів, після чого мережа замінює його іншою позицією. Таку модель уже спостерігали після ударів по розподільчих центрах, зазначають в УКАБ.

Денис Марчук говорить, що після ударів логістичні процеси перебудовуються. Він зазначає, що в середньому затримка постачання може становити близько тижня.

"Все зараз перелаштовується, змінюють структуру роботи ритейлу з постачальниками. Дивіться, ну відбулися удари, якщо відверто подивитися. Умовно пройшло там 10 днів, і полиці знову ж таки наповнюються тією продукцією, якої фізично не було", – зазначає він.

Водночас виконавчий директор Об’єднання "Спілка молочних підприємств України" Арсен Дідур пояснює, чому саме молочна продукція може першою зникати з полиць.

За його словами, дефіциту молочної продукції немає, однак є проблема з доставкою.

Бізнес-модель ритейлу була побудована на роботі через розподільчі центри: виробник постачав партію товару на РЦ, де її комплектували для магазинів, після чого мережа своєю логістикою доставляла продукцію до торгових точок. При цьому великі мережі контролюють понад 60% роздрібних продажів.

"Ось тут є проблема, тому що власної логістики або не було у виробників молочної продукції, або майже не було. Тому це і спонукало пусті полиці з молочкою", – пояснює Дідур.

Молочні продукти також мають обмежений термін придатності, їх потрібно завозити щодня. На відміну від сухих продуктів чи консервів, їх не можна завезти один раз і залишити на тривалий час.

"Тому це і бачить зараз населення, цю нестачу на полицях. Тому поки не збудуємо альтернативну логістику, буде ось така ситуація", – говорить він.

Фото: полиця в супермаркеті Novus (РБК-Україна)

Що буде з цінами на продукти

Молоко та м'ясо

Через ускладнення логістики молочні та м’ясні товари точково можуть здорожчати на 5-10%, прогнозує Максим Гопка.

Денис Марчук також пов’язує можливе подорожчання не з фізичною відсутністю продуктів, а з додатковими витратами виробників і постачальників. Втім, на його думку, цінник тут може зрости на 20%.

"З молочкою в нас може бути проблема в тому плані, наприклад, що вона може піднятися в ціні навіть до 20%. Чому? Тому що ми заходимо в осінній період, в осінній період молочка завжди починає більше рости в ціні", – зазначає він.

Крім того, виробники несуть витрати на зберігання продукції, пакування та електроенергію. Якщо через удари виникають перебої зі світлом, підприємствам доводиться використовувати генератори.

"Генерація на підприємствах – це великий генератор. Його заправити – це дизпаливо, ціни високі", – пояснює Марчук.

Тому, за його словами, ціни можуть зростати саме через додаткові витрати виробника та постачальника, а не через відсутність товару.

Водночас на думку виконавчого директора Об’єднання "Спілка молочних підприємств України" Арсена Дідура, прогнозу зростання цін на 20% наразі немає. Такий сценарій можливий лише за умови знищення переробних підприємств або складів і виникнення дефіциту продукції. За його словами, молочка у вересні в середньому може подорожчати на 3-5%.

Гречка

Мінагрополітики прогнозує можливе зростання ціни гречки до 15%, водночас дефіциту не очікують. За даними Держстату, середня ціна гречки в Україні в липні становила 75,17 грн/кг, причому вона навіть знизилася на 1,96% порівняно з червнем. Поточний моніторинг роздрібних мереж також поки не демонструє стрибка: середня ціна становить близько 74,57 грн/кг.

За словами Максима Гопки, якщо взяти офіційну середню ціну 75,17 грн і реалізується максимальний сценарій Мінагрополітики – +15%, отримаємо приблизно 86,45 грн/кг. Щоб середня ціна перевищила 85 грн, достатньо зростання приблизно на 13,1%. Отже, математично цінник понад 85 грн за кілограм повністю вкладається в озвучений Міністерством сценарій.

При цьому фізичного дефіциту крупи не прогнозується, виробництво гречки очікується у понад 80 тисяч тонн. Наприкінці серпня – початку вересня триває активна фаза її збирання.

Однак Денис Марчук звертає увагу на те, що зібране зерно потрібно довести, висушити, на заводі перебрати та спакувати. Тож на собівартість впливають матеріали для пакування, зокрема термопак, який більшою мірою закуповується за кордоном, електроенергія та паливо для генераторів у разі перебоїв із електропостачанням.

"Тому і не за рахунок відсутності товару, а за рахунок додаткових витрат, які несе в собі виробник-постачальник, ціни можуть здорожчати на гречку в середньому на 10-15%", – говорить Марчук.

Фото: полиці в супермаркеті Novus (РБК-Україна)

Овочі борщового набору

У короткостроковій перспективі, наприкінці серпня – у вересні, дефіциту борщового набору не очікується. Навпаки, зараз діє сезонний фактор нового врожаю, і за більшістю позицій пропозиція збільшується.

Наразі картопля в серпні коштує в середньому близько 19 грн/кг, а її індекс ціни порівняно з липнем знизився більш ніж на 20%. Морква за серпень у моніторингу знизилася приблизно з 45 до 25,65 грн/кг, буряк – із 26,50 до близько 17,50 грн/кг.

Ріпчаста цибуля після рівнів понад 40 грн/кг на початку серпня до 26 серпня впала до близько 29 грн/кг.

Тому зараз борщовий набір, за словами Максима Гопки, швидше має сезонно дешевшати або стабілізуватися, а ризик суттєвішого подорожчання зміщується на зиму.

Своєю Денис Марчук наголошує, що зараз є гарний урожай овочів і немає проблем із можливістю їх реалізовувати через ярмарки, магазини та базари.

"Але, знову ж таки, тут теж логістика, тому овочева група, фактично, там вересень-жовтень, там не буде якогось надвеликого скачка цін. Можуть на 3-5% зрости ціни, але, знову ж таки, за рахунок ціни на паливо", – прогнозує він.

Водночас восени та взимку ситуація може змінитися. На початку листопада ринок більшою мірою почне наповнюватися тепличними овочами, оскільки буде менше продукції, зібраної у відкритому ґрунті.

"А тепличні овочі – це зовсім інше ціноутворення, ніж те, що з грядки. Тому що там дуже велика генерація світла, дуже велика генерація тепла", – пояснює Марчук.

За його словами, овочева група за рахунок постачань тепличних овочів може зрости в ціні на 20-30%, а взимку – ще більше.

Водночас експерт застерігає, що не варто прогнозувати так далеко, оскільки невідомо, яким буде початок зими чи осені в умовах постачання електроенергії.

Хліб

Перший віцепрезидент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко не вважає, що саме удари РФ по логістичних хабах та складах призведуть до подорожчання масових сортів хліба.

За його словами, поставки повсякденного хліба не передбачають використання розподільчих центрів і логістичних хабів. Кожен хлібозавод, як правило, розвозить свою продукцію власним транспортом безпосередньо до торгових точок.

Для прикладу, середній за розміром хлібозавод в обласному центрі може мати 1,5-2 тисячі точок доставки, включно із супермаркетами. Якщо умовно є 50 супермаркетів, хлібозавод розвозить продукцію безпосередньо до них, не завозячи хліб на розподільчий центр.

Інша ситуація з хлібобулочними виробами тривалого зберігання – снековою продукцією, різноманітним печивом, сухариками тощо. Такі товари завозяться на розподільчі центри і можуть постраждати через удари.

"Тому тут є ризик здорожчання на кілька відсотків, тому що, якщо безпосередньо розвозити по магазинах, то це міняє логістичні витрати", – зазначає Тараненко.

Що стосується безпосередньо хліба, то його подорожчання можливе передусім у разі погіршення енергетичної ситуації, бо це понесе за собою більші енерговитрати. За найгіршого сценарію він не виключає подорожчання хліба на 5-10% до кінця 2026 року.

Своєю чергою заступник голови Всеукраїнської аграрної ради звертає увагу, що 2 рік поспіль хліб має тенденцію до здорожчання.

"Кожного місяця це 2-1,5%, тому на цьогорічний осінній період ще додасть в ціні, десь, умовно, до 10-12%", – припускає Денис Марчук.

Фото: полиці в супермаркеті АТБ (РБК-Україна)

Чи варто робити запаси

Експерти не радять скуповувати продукти у великих кількостях. Денис Марчук називає масові закупівлі на тлі повідомлень про удари по складах "штучною панікою", яка сама створює дефіцит на полицях.

"Коли ви ідете і робите запас, умовно, на 6 місяців, тоді, коли проблема з поставкою може займати тиждень, то тоді питання до вас. Навіщо створювати ці штучні проблеми самі в собі, наганяючи цю паніку і створюючи штучний дефіцит?" – говорить він.

За словами експерта, якщо люди справді бояться перебоїв, можна зробити запас максимум на два тижні. Водночас Марчук закликає не скуповувати надмірну кількість товарів, оскільки інші родини також мають їх купувати.

Як приклад він наводить гречку: після повідомлень про можливе подорожчання люди починають масово її скуповувати, після чого бачать порожні полиці й роблять висновок, що продукту немає.

"Ну, немає, бо ви взяли там замість кілограма, умовно, взяли 30 кілограмів. Ну, на що вам її стільки? Потім вона пропадає, комашня всяка заводиться", – зазначає експерт.

За його словами, Україна забезпечена продуктами, тому, якщо люди все ж хочуть мати запас, достатньо максимум двох тижнів. Він також наголошує, що нинішня ситуація не схожа на початок повномасштабної війни у 2022 році, коли полиці справді були порожніми.

"Всі працюють, працюють важко. Але диверсифікуються, шукають можливості безпечного виробництва і, відповідно, буде пропозиція того чи іншого продукту", – підсумував Марчук.