У США набирає популярності нова косметична процедура AlloClae - ін’єкції очищеного жиру, отриманого від померлих донорів. Метод позиціонують як менш інвазивну альтернативу імплантам, однак він має деякі недоліки.
Чим небезпечна процедура та чи з'явиться в Україні - в коментарі РБК-Україна розповів пластичний хірург Дмитром Слоссер.
За словами медика, у США вже розпродано всі запаси так званого "зомбі-філера" AlloClae - ін'єкційного наповнювача з очищеного жиру померлих донорів.
AlloClae - проміжний варіант між штучним філером, як гіалуронова кислота, і аутологічним ліпофілінгом, тобто пересадкою власного жиру.
"Зокрема, він частково деградує: різні дані вказують від 12 до 24 місяців, залежно від метаболізму. Але він не потребує хірургічного донорського місця, а це вже суттєва перевага" , - зазначив Слоссер.
У мережі AlloClae назвали "зомбі-філером". Але важливо розуміти, що це не жир із мертвого тіла в побутовому розумінні. Тканина береться від донорів, які за життя погодились передати тіло медицині, і проходить п'ять ступенів очищення.
Видаляються всі клітини, весь генетичний матеріал. Це клінічно оброблена тканина.
"Фактично – матрикс, каркас. Уявіть губку, яка смокче клітини. Ми вводимо цю "губку" підшкірно, і вона заповнюється власними клітинами пацієнта. Він повністю заміщається живою тканиною – те, з чим ви живете далі, це вже ваші власні клітини. Сам матрикс поступово резорбується", - пояснив хірург.
Це лише актуально для тих, у кого власного жиру просто немає. Мова про худорлявих людей або тих, хто різко схуднув на тлі дієти або медикаментів.
У таких людей немає звідки взяти жир для ліпофілінгу. Є також пацієнти, які не хочуть наркозу або побоюються вільної шкіри після ліпосакції.
Найбільш виправдане застосування - реконструктивна хірургія після мастектомії та невеликі корекції контуру, де імплантат не потрібен.
Така процедура досить дороговартісна. У США один шприц коштує від 700 до 1500 доларів. Мінімальний курс - два шприци, середній - чотири, для вираженого результату - до десяти.
"Власний жир, якщо він є, обходиться значно дешевше. Ця технологія поки що залишається привілеєм заможних пацієнтів", - додав фахівець.
Є серйозне застереження щодо введення в зону молочних залоз: донорський жир може давати ущільнення на мамограмі, які важко відрізнити від онкологічних змін.
Крім того, оскільки жир є тканиною, а не ліками, він не проходить тих само регуляторних перевірок, що ботокс чи імпланти. Це спрощує вихід на ринок, але знімає частину захисних механізмів для пацієнта.
Пластичний хірург розповів, що юридично це пересадка донорської тканини, а не введення косметичного засобу. Значить, регулюється законодавством про трансплантологію, а це зовсім інший рівень обмежень.
"Технічно наші фахівці здатні працювати з такою тканиною - ін'єкційна техніка нескладна. Але без законодавчого рішення це неможливо, а такий процес тривалий", - сказав Дмитро.
Кров - це теж тканина, її пересадка теж є трансплантацією. Тому це нічим не відрізняється від здачі крові чи сперми. З жиром те саме, однак це ніша інша.
"Пункти здачі жирової тканини на Заході з'являться набагато раніше, ніж у нас", - додав він.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. РБК-Україна не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.