Замок, якого не існує: таємниці та технологічні дива резиденції Шувалових у Тальному

Палац, а не замок

Перше, що розвінчує пан Олег - це саму назву. Упродовж багатьох років місцеві помилково називали будівлю замком, що суперечить реальності.

"Замок - це військова споруда, фортифікаційна. Вони будуються на скелях або на узвишшях. Там є бійниці, з яких мають стріляти. У нас нічого такого немає", - каже пан Олег.

Шувалов ніколи тут не жив

Щоб зрозуміти чому - треба пройти ланцюгом родинних звʼязків. На початку 19 століття Тальне і 12 навколишніх сіл належали Ользі Потоцькій. Вона вийшла заміж за генерала Лева Наришкіна, який побудував тут перший палац.

Їхня єдина донька Софія одружилася з графом Петром Шуваловим - і маєток пішов у придане. Таким чином територія маєтку опинилась у Шувалових. У Петра і Софії було 5 доньок і єдиний син Павло Шувалов. Лише він міг стати законним спадкоємцем, тож вступив у права після смерті матері у 1894 році.

"І перше з чого він починає своє правління тут - з великої авантюри. Він спалює старий палац. Це неофіційна версія" - розповів Олег Шатайло.

Фото: Анна Болобан

Офіційно палац згорів від недогляду за пічним опаленням. У кінці 19 століття Павло Шувалов перебував у фінансовій скруті, тож він хотів отримати страхові виплати. З грошима Павло їде до Данії, де за сприяння сестри Софії Бенкендорф успішно знаходить архітектора для споруджування нового палацу - Андреаса Клемменсена.

Будівництво почалося у квітні 1902 року. А у жовтні того ж року Павло помирає - тобто за пів року до появи перших стін. Будівництво продовжила його дружина - графиня Єлизавета Шувалова, яка проживала там до 1919 року.

Єдина в Україні споруда данського архітектора

У цьому і полягає головна унікальність палацу. Отримавши страхові виплати за "випадкову" пожежу, Павло Петрович Шувалов вирушає у Копенгаген. Там він знайомиться з відомим данським архітектором Андреасом Клемменсеном.

Майстер погодився спроєктувати новий палац, при цьому ні разу не приїздивши в Україну.

"Андреас Клемменсен не був тут жодного дня. Він працював дистанційно, а керував будівництвом Мортен Рьоннов, архітектор і його помічник", - розповідає Шатайло.

Андреас Клемменсен і фото будівництва

У 2021 році до Тального приїхали архітектори-реставратори під керівництвом Анатолія Зотова. Через друзів у Данії вони отримали копії креслень Клемменсена з Копенгагена. І лише тоді стало зрозуміло, як насправді був влаштований палац.

Фото: Анна Болобан

Як влаштований палац

Креслення Клемменсена показують, що будівля чітко поділена на три зони: господарську, гостьову і приватну половину власників.

Нижня частина палацу - господарське крило. Сюди входять кухня, їдальня для прислуги, кімната для столового срібла, лакейська. Саме в цій частині зберіглася оригінальна мармурова підлога - в решті палацу (окрім ванної кімнати) підлога була дерев’яна.

Другий поверх - гостьова частина. Туди ведуть окремі сходи від гостьового входу, щоб не турбувати господарів. Відповідно, там були розташовані окремі кімнати з власними вбиральнями.

Фото: Анна Болобан

Перший поверх - половина господарів та приймальна частина. Тут розташована велика їдальня з окремим парадним входом. У їдальні стояли окремі столи для чаювання і для їжі.

Половина господарів чітко поділена на чоловіче і жіноче крило. У чоловічому - тільки більярдна і спальня. У жіночому - кімнат значно більше: кабінет графині з окремим входом для прийомів, спальня, гардеробна та будуар.

Ванна кімната - спільна, має два входи з різних сторін. Будуар - найсвітліша кімната першого поверху. Саме сюди графиня заходила, щоб одягнутись і нафарбуватись.

Спальню спроєктували інакше: у ній завжди напівтемрява - за рахунок тіней від дерев і продуманого розташування вікон відносно сторін світу.

"Не приїжджаючи в Тальне, не будучи в Тальному, треба було так продумати, так спроєктувати, щоб тут завжди була напівтемрява", - дивується пан Олег.

Як українці вчилися класти цеглу по-англійськи

На будівництві працювали не тільки місцеві. Європейці займалися тим, що вони клали цеглу та мармурову плитку, і тесали каміння. Мортен Рьоннов у листах до Клемменсена дивувався: українці не знають, що таке англійська кладка цегли.

Воно й не дивно, як пояснює Шатайло, в Україні 6 тисяч років технологія будівництва житла не змінювалась. З Трипілля був дерев'яний каркас, обмащений глиною і перекритий сніпками.

Фото: Анна Болобан

Найновіші технології початку XX століття

Станом на 1907 рік, коли будівництво завершилось, палац мав усе, що вважалося сучасним: електрику, каналізацію, опалення. Останнього три види: камін, камінопіч та калориферне опалення.

Води у місцевості не було - її привозили кіньми до нижньої вежі, зливали в резервуар у підвалі, а звідти насосом качали нагору, у велику башту.

"Далі вода чистою фізикою потрапляла по всьому палацу",- додав пан Олег.

Як працює калориферне опалення? Через віконця в цоколі заходить холодне повітря. Воно розігрівається у топковій у підвалі. Далі повітря по жаровим каналам іде підлогою та стінами. У кімнати воно виходить через невеликі отвори, з декоративними решітками, через які регулювали температуру.

Помилка, що коштувала кар'єри

У 1905 році, коли будівництво ще тривало, дах однієї з кімнат почав протікати. Клемменсен звинуватив у помилці свого помічника Мортена Рьоннова та позбавив його рекомендацій. Без них архітекторові в Європі було дуже складно знайти роботу.

Проте чоловік не здається, а переїжджає до Аргентини. Там Рьоннов вибудував успішну кар'єру, одружився, виростив дітей і онуків. У Данію повернувся лише після смерті Клемменсена.

"Тобто помилка у чужій країні йому коштувала кар'єри у власній країні", - додав пан Олег.

Історія палацу після графині

Шувалови покинули маєток 1919 року, виїхавши після революції з Криму за кордон. З 1919-го по 1923-й у палаці діяла перша на Уманщині українська учительська семінарія імені Шевченка. Далі - чотири роки будинку-притулку для дітей-сиріт.

Починаючи з 1927-го по 1992-й у палаці знаходився навчальний технікум. А після - Музей історії хліборобства.

Найбільших пошкоджень палац зазнав уже у XXI столітті. У 2006-2009 роках тут тривала державна реставрація за програмою "Золота підкова Черкащини". Робочі зняли оригінальну голландську поливʼяну черепицю - вона й досі складена під парканом - і замінили її металевою.

Дерев'яні підлоги залили 20-40 сантиметрами бетону. Стелі по всьому палацу оббили, щоб прикрутити гіпсокартон. Після цього палац почав "роз'їжджатися": тріщини пішли від землі до даху.

Цікавий факт: у палаці знімали фільм "Чорний ворон". Зелена фарба в більярдній та червона на стінах парадної частини - сліди саме цих зйомок.

Справжня реставрація почалася у 2021 році, коли приїхала команда Анатолія Зотова. У травні 2024 року фінансування припинилося, і реставратори поїхали до Києва. Зараз у палаці працюють четверо охоронців, які підтримують його стан, запобігаючи подальшим руйнуванням.

"Після війни, після перемоги, є надія, що палац все ж таки буде відреставровано", - каже Олег Шатайло.

Як потрапити на екскурсію

Палац відкритий для відвідувачів приблизно з середини березня до середини листопада. Через відсутність опалення зимою всередині холодно. Для шкільних та групових екскурсій пан Олег радить домовлятися заздалегідь - особливо на вихідні, коли відвідувачів найбільше.

Географічно Тальне розташоване приблизно на рівній відстані між Києвом та Одесою, зручно комбінується з візитом до "Софіївки" в Умані. Контакти можна знайти на сторінці Олега Шатайла у Facebook або на сторінці комунального підприємства "Тальнівський палацово-парковий комплекс".