За народними та церковними традиціями, 8 квітня є останнім днем для відвідування кладовищ та прибирання могил перед Великоднем.
РБК-Україна розповідає, чому саме у Велику середу потрібно залишити кладовище і зосередитися на підготовці до світлого Воскресіння.
З давніх-давен вважалося, що, починаючи з Чистого четверга ( у 2026 році це 9 квітня), церква вступає у дні найглибшої скорботи та духовного очищення. Священники кажуть, що у цей час увага вірян має бути зосереджена на молитві, пості та наведенні ладу у власній оселі, а от завершити прибирання могил наполегливо рекомендується у Велику середу.
Дійсно, у період підготовки до Світлого Воскресіння вважається недоречним виконувати важку фізичну роботу на кладовищі, особливо прибирати, копати чи спалювати сміття. Саме тому в народі і кажуть, що такі дії можуть вважатися "гріхом" або неповагою до пам’яті померлих.
Крім того, згідно з народними віруваннями, у Страсну п’ятницю та суботу душі померлих також перебувають у стані очікування Великодня, і будь-яка метушня на цвинтарі (стукіт, фарбування, копання) розцінюється як прояв неповаги та порушення їхнього спокою.
Українці завжди вірили, що цвинтар - це місце з особливою енергетикою, і відвідувати його в "заборонені" дні означає ризикувати добробутом родини.
Якщо з якоїсь причини не вийшло завершити прибирання могил рідних до вечора 8 квітня, священники та етнографи радять відкласти цю справу.
За українським церковним і народним звичаєм, на Великдень на кладовище не ходять. Священники кажуть, що Великдень - це свято перемоги життя над смертю, тому скорбота в цей день не вітається.
А ось повертатися на цвинтар прийнято у спеціальні поминальні дні після свята. Спеціальний день для поминання померлих (Проводи або Гробки) у 2026 році припадає на 21 квітня (вівторок другого тижня після Великодня). Саме тоді церква закликає відвідувати могили та ділитися радістю Воскресіння з покійними.