Традиція прикрашати ялинку сьогодні здається вічною, але вона має чіткий початок, тісно пов'язаний із Німеччиною та релігійними містеріями. Перші ялинки прикрашали зовсім не скляними кульками, а справжніми фруктами та солодощами. Як людство перейшло від фруктів та солодощів до скляних кульок?
Коли почали прикрашати ялинки та чим, хто вигадав скляні кульки для ялинки та що символізували речі на ялинці у давнину, розповідає РБК-Україна.
Традиція прикрашати вічнозелені дерева має як дохристиянське коріння, так і чіткий релігійний початок у Середньовіччі.
Дохристиянське коріння
З давніх-давен (у скандинавів, кельтів, германців) гілки вічнозелених дерев (ялини, сосни) асоціювалися з життям, родючістю та захистом від злих духів, оскільки вони не втрачали зелені навіть узимку.
Їх використовували як оберіг під час святкування зимового сонцестояння. За легендами кельтів, прикраси на ялинці - це були дари, які залучали добрих духів і відганяли злих.
Християнська традиція (Середньовіччя)
У Середньовіччі в Німеччині на Святвечір (24 грудня, день пам'яті Адама і Єви) у церквах та на площах ставили "райське дерево", прикрашене яблуками, що символізували гріхопадіння.
Вважається, що католицький священник та реформатор Мартін Лютер (XVI ст.) започаткував традицію прикрашати ялинку свічками. Легенда свідчить, що він, надихнувшись красою нічного неба крізь гілки ялини, приніс дерево додому і прикрасив його свічками, щоб відтворити сяйво зірок.
Яблука символізували "заборонений плід", свічки - як емблема Христа, Благодаті та віри. Пряники, печиво та вафлі символізували прісні хлібці, які колись вживалися при обряді причастя.
Всі прикраси до середини XVIII століття були виключно їстівними й з часом на деревах почали з'являтися горіхи, фрукти та інші солодощі.
Іграшки з соломи (фото: Вікіпедія)
Поширення у світі
Франція (1605 рік). Вперше офіційно прикрашена ялинка з'явилася в Ельзасі. Її прикрашали горіхами, випічкою, паперовими трояндами та цукерками.
Королівська Європа (XIX ст.). Традиція стала масовою після того, як у 1840-х роках королева Вікторія та принц Альберт (німець за походженням) встановили та прикрасили ялинку в Королівському палаці. Фотографії цієї події швидко поширилися, зробивши традицію популярною в Англії, а потім і в усьому світі.
Перші іграшки
З другої половини XVIII століття на деревах почали з'являтися перші саморобні іграшки - це були паперові квіти, ялинкові шишки з позолотою, пусті яєчні шкарлупки з малюнками, і фігурки феї, ангелів, які виготовляли з карбованої латуні. Згодом колекції іграшок поповнили срібні зірочки, квіти та різноманітна мішура.
Перше зображення ялинки з іграшками в 1836 році (фото: Вікіпедія)
Круглі скляні прикраси з’явилися набагато пізніше, ніж сама традиція прикрашання ялинки.
Перші скляні ялинкові кульки були створені у 1848 році в німецькому містечку Лауша (Тюрингія), відомому своїми склодувами. А причина виникнення іграшок була цікава - у той рік у Тюрингії був сильний неврожай яблук.
Оскільки яблука були традиційною та обов'язковою прикрасою ялинки (символ плоду з Райського саду), місцеві майстри-склодуви вирішили створити скляні замінники соковитих фруктів. Їх зробили з кольорового та прозорого скла, зсередини покрили шаром свинцю, а зовні - блискітками. Так народилася перша скляна куля.
Спочатку скляні кульки були досить дорогими, а у1850-х роках хімік Юстус фон Лібіх розробив технологію сріблення скла за допомогою нітрату срібла, що зробило іграшки більш безпечними та блискучими. Це дало поштовх до масового виробництва.
До кінця XIX століття скляні прикраси стали масово вироблятися і поширилися по всьому світу, ставши головним символом святкової ялинки.
Кульки на ялинках з'явилися значно пізніше за традицію прикрашання (фото: Вікіпедія)
Дідух замінили ялинкою
В Україні традиція прикрашати ялинку закріпилася у другій половині XIX століття, спершу серед містян, які наслідували європейську культуру.
До того часу центральним різдвяним символом був Дідух. У XX столітті в Україні почали з'являтися прикраси зі скла, вати та картону. Дуже поширеним трендом було прикрашати ялинку намистами.
Різдво "заборонили"
Але після революції 1917 року зимові святкові традиції українців почали придушувати, оскільки це протирічило поглядам "радянської держави".
Дійшло до того, що у 1929 році скасували навіть свято Різдва, яке до речі, до того часу, було саме 25 грудня. В Україні були навіть спеціальні добровольчі загони, які перевіряли будинки на наявність ялинки.
Змусити українців відмовитися від обрядів та традицій було неможливо, тому ялинки ховали, вікна закривали, вогники не вішали.
Тільки у 1935 році Радянський Союз дозволив відновити традицію прикрашання ялинки, але не на Різдво, а на Новий рік.
Свято підпорядкували ідеології та пропаганді, а прикраси стали виробляти з подвійним змістом - вони мали відображати великі досягнення, політичні погляди та культурні віяння.
Якими були іграшки у СРСР
Наприклад, у 1930-1950 роках акцент робився на відновлюванні, аграрній темі, праці та достатку. Виробляли іграшки у вигляді кукурудзи, огірків, помідорів, грибів та ягід з лісу. Популярними були іграшки у вигляді фігурок дітей та піонерів, спортсменів чи робітників.
Під суворою забороною були ангели, вифлеємські зірки, фігурки біблійних персонажів, зокрема - Діви Марії та Христа.
Після 1950-х почали з'являтися іграшки у вигляді супутників, космонавтів, ракет - завдяки запуску спочатку першого супутника СРСР, а згодом - і першого космонавта.
Іграшки в Радянському Союзі (фото:Максим Короденко, "Освіта України")
З найцікавіших іграшок тих часів були дирижаблі та літаки (з надписом СРСР). Популярними були "кремльовські" зірки, і згодом замість Різдвяної зірки на верхівку почали чіпляти червону п'ятикутну зірку, як на Кремлі.
Після 1970-х років ідеологічні та пропагандистські настрої стали трохи слабшими, і в колекціях українців почали з'являтися іграшки з казковими персонажами - Червона шапочка, Буратіно, Айболить, персонажі радянських мультфільмів. Також популярними були шишки, чайники та лампочки.
Дирижабль на ялинці (фото: igrashka.kiev.ua)
Іграшки, які робили власноруч
Варто також додати, що традиція виготовляти іграшки на ялинку власноруч існувала в Україні від часів перших встановлених ялинок. Спочатку вигадували щось цікаве у кожному домі та додавали горіхи, намиста, шишки з лісу.
Потім дістати ялинкові іграшки було неможливо, тому люди змушені були робити їх власноруч. Наступний крок - іграшки з'явилися у продажу, але українці не хотіли вішати піонерів, тому майстрували власні гірлянди, ангелочків та сніжинки.
У часи "перестройки" купити гарну іграшку було дорого, а звичаї виготовляти самостійно ялинкові прикраси передавали з покоління в покоління. До речі, саме тоді й з'явилася традиція дарувати ялинкові іграшки.
Вас може це зацікавити:
Під час написання матеріалу були використані такі джерела: дослідження про іграшки University of North Carolina Press, newyear.at.ua, Етнохата, Igrashka.ua, Вікіпедія, праці українських етнографів та німецьких істориків.