Прокрастинація - це "тихий вбивця" геніальності, який змушує нас робити що завгодно, аби не працювати. Сьогодні ми видаляємо соцмережі або вмикаємо музику для фокуса, але у липні 1925 року журнал "Наука та винахід" запропонував радикальне рішення - шолом "Ізолятор".
РБК-Україна з посиланням на IFL Science розповідає про дивовижний пристрій минулого, який мав гарантувати 100% продуктивність, але мало не став смертельною пасткою.
Автори винаходу наголошували, що навіть на самоті письменник чи вчений не захищений від сторонніх звуків, які вбивають ідею ще до її народження. Щоб створити ідеальну тишу, було розроблено конструкцію, що нагадувала величезне дерев'яне відро на голові (схоже на образ сучасного британського політика лорда Бакетхеда).
Перший прототип виготовили з масиву дерева, обшили корком з обох боків та покрили фетром. Для очей вставили три шматки скла, а перед ротом встановили перегородку, яка дозволяла дихати, але блокувала шум. Ця модель глушила звуки на 75%.
Ізолятор позбавляв від відволікаючих видовищ, позбавивши зору, слуху та дихання. (Автор: Наука та винаходи/скан з Сиракузького університету)
Пізніше розробники додали повітряний простір всередині шолома, що дозволило блокувати до 95% шуму. Однак виникла серйозна проблема: вже за 15 хвилин роботи в цій герметичній конструкції людина починала засинати. Як виявилося, "Ізолятор" перетворювався на задушливу сауну для мозку.
Щоб "оживити" мислителя, до шолома прикріпили кисневий балон. Винахідники вважали, що це посилить дихання, проте вони не врахували ризиків:
Анестезіолог доктор Деніел Фаннелл пояснює, що така система без вихлопного отвору швидко призвела б до накопичення CO2 у крові, що є смертельним. Балон довелося б міняти кожні півгодини - занадто дорога ціна за концентрацію.
Спеціальний гаджет для боротьби з прокрастинацією у 1925 році (Автор: Наука та винаходи/скан з Сиракузького університету)
Для тих, кому бракувало клаустрофобії, "Ізолятор" повністю обмежував зір. Скляні вікна зафарбовували чорним, залишаючи лише дві вузькі горизонтальні прорізи. Це створювало ефект "тунельного зору".
Такий підхід мав захистити автора від будь-яких візуальних відволікань: від милого кота до колеги, який міг би випадково запалити цигарку поруч із вашим вибухонебезпечним запасом кисню.
Чи спрацював цей дивний винахід, невідомо. Але той факт, що про цей шолом вчені зараз навіть не згадують, доводить, що "Ізолятор" не набув популярності.