5 ознак поганої бруківки, яка не переживе морозну зиму

Високе водопоглинання

Це найважливіша ознака, яку, на жаль, візуально вкрай складно визначити, але саме вона "вбиває" бруківку взимку. Низька якість цементу та порушення технології вібропресування призводять до високої пористості матеріалу.

Неякісна бруківка вбирає багато води (часто понад 6% від своєї ваги). Коли ця вода замерзає при мінусових температурах, вона розширюється, створюючи внутрішній тиск.

З кожним циклом заморожування-розморожування матеріал буквально розривається зсередини, і навесні ви бачите крихке, викришене покриття, яке втратило свою міцність.

Відсутність фаски та чіткої геометрії

Зовнішній вигляд може багато розповісти про якість. Погана бруківка часто має нерівні, гострі краї без фаски (невеликий скошений кут по периметру). Фаска потрібна не для краси, а для захисту: вона знімає внутрішню напругу і запобігає відколюванню кутів під час сильного точкового навантаження або укладання.

Якщо ж елементи мають відхилення у розмірі чи товщині, це призводить до неправильного міжблочного зчеплення. Така бруківка швидко почне "гуляти" та зміщуватися, особливо на під'їзних шляхах для автомобіля. Нерівні краї й кути - це перший сигнал, що виробник заощадив на вібропресах і формах.

Слід від олії та нерівномірний колір

Слід від олії або наявність білих сольових плям свідчить про використання неякісних хімічних добавок чи цементу низької марки (нижче М500).

Це також може бути наслідком використання дешевого мастила для форм, яке залишає на поверхні плями, що вимиваються.

Колір неякісної бруківки часто нерівномірний по всій товщині. Якщо пігмент нанесений лише на верхній шар (тонке "фарбування"), він швидко зітреться від стирання, снігу та солі, особливо якщо ви використовуєте для прибирання снігу металеві лопати. Така плитка за два-три сезони матиме неестетичний, вицвілий вигляд.

Надмірне виділення піску під час тестування

Це простий "польовий" тест, який можна провести під час вибору.

Візьміть два елементи плитки та легенько потріть їхніми поверхнями одне об одного. Якщо якісна бруківка залишить лише легкий слід цементного пилу, то погана бруківка почне активно "пісочити", залишаючи помітні частинки піску.

Це свідчить про те, що виробник використав забагато піску і недостатньо цементу високої марки. Такий матеріал має низьку міцність на стирання (цей показник можна уточнити у продавця) і швидко зруйнується, особливо при активній експлуатації. Якщо ви шукаєте надійний матеріал від перевірених виробників, варто переглянути каталог Бруківка на Rozetka.

Товщина не відповідає цільовому призначенню

Неправильно підібрана товщина - це поширена, але фатальна помилка покупця. Навіть ідеально якісна плитка не витримає навантаження, якщо вона занадто тонка.

Для пішохідних зон та садових доріжок достатньо 40-60 мм.

Але для під'їзних шляхів, де паркуються автомобілі (особливо важкі позашляховики чи будівельна техніка), товщина бруківки має бути мінімум 60-80 мм.

Економія тут призведе до того, що під тиском коліс (що посилюється після морозів через нестабільність ґрунту) матеріал неминуче тріскається та просідає. А знайти бруківку, марковану за класом навантаження та необхідною товщиною, можна на Розетка.