Ердоган засвітив російський С-400 для НАТО? Навряд чи це дуже допоможе нашим військовим
Радіолокаційна станція 91Н6 російського виробництва могла засвітитися у Вільнюсі (фото arsenal-info.ru)
На саміті НАТО у Вільнюсі могла засвітитися станція радіолокації системи С-400 російського виробництва. OSINT-аналітики вважають, що їх могла привезти Туреччина у рамках зусиль союзників щодо захисту зустрічі лідерів західних країн.
Про те, чи може вивчення цієї РЛС на Заході якось допомогти нашим військовим, - у коментарі РБК-Україна розповів авіаційний експерт, колишній інженер із випробувань "Конструкторського бюро Антонов" Костянтин Криволап.
Туреччина цілком могла задіяти елементи С-400 для захисту неба над Вільнюсом. Контракт з Росією було підписано ще 2017 року, 2019-го його виконали. З самого початку американці були незадоволені діями Анкари, запровадили санкції та виключили її із програми виробництва винищувачів п'ятого покоління F-35. Не виключено, що елементи С-400 були у Литві, оскільки президент Ердоган веде цікаву політику щодо США та Росії.
ЗРК С-300/С-400 є серйозними та потужними комплексами зі своєю концепцією та розвитком. Мабуть, це одна із топових розробок, що дають результати в умовах сучасної війни. До повномасштабного вторгнення наша оборона була налаштована на С-300, ракет нам не вистачає, але сам по собі комплекс дуже добрий. Та й загалом система ППО у Радянському Союзі була правильна.
С-400 був реалізований за принципом модульності, на ньому є основний радар та допоміжні, які можуть бути розкидані на відстані до 100 км. Сама система скоріш для об'єктової, а не регіональної оборони. Тобто здатна покрити якусь область чи район.
Ідеологія відрізняється від американських Patriot. С-400 здатний збивати щось з балістики, щось з малогабаритних та низько літаючих цілей, але не все відразу. А щодо заявленої дальності виявлення радара 91Н6 в 600 км, то я ставлюся скептично.
Основним елементом є фазована радіолокаційна решіткп, і якщо я не помиляюся, то щільність маленьких антен в х-діапазоні від 8 до 12 ГГц - не найсильніша сторона російської промисловості. Я не знаю РЛС, які виявляють цілі на 600 км. Такого немає навіть у передовому американському ТHAAD. Там технічно дальність виявлення підвищується за рахунок більшої кількості радарів, а також військових супутників, які мають РЛС. Як на мене, 600 км для 91Н6 це все одно, що заява росіян про нібито вдвічі збільшене виробництво літаків Су-35, що не має жодного відношення до реальності.
Чи можуть елементи С-400 інтегрувати у західні системи? Чому ні, ми ж майже те саме робимо. У нас С-300, С-200, С-125, Patriot та NASAMS об'єднані в одну систему. У тому числі завдяки системі ситуативної обізнаності Delta, яка навіть пройшла тести на сумісність у низці країн НАТО.
Тому галас навколо С-400 на саміті у Вільнюсі я розцінюю більше як медійний захід, ніж той, що має якесь значення для військових чи розвідки. Я не думаю, що елементи цієї системи є для нас чи для фахівців НАТО великою загадкою чи проблемою.
Головний інтерес у щільності антенної решітки, у тому, яку потужність вона може передати. І я не впевнений, що її вивчення може дати щось нове. Незважаючи на те, що С-400 є досить небезпечними для нас системами, це надбання ще радянських часів.
У нас їх не було, але до 2008-2009 років було тісне спілкування із російськими фахівцями, які допомагали модернізувати С-300. Коли кажуть, що у нас є секрети від них, то я посміхаюся і думаю: якщо вони не можуть приховати свої секрети, то й ми навряд чи можемо. Треба розуміти, що вони про нас знають усе, як і ми все знаємо про них з точки зору технологій та озброєнь. У нас була одна школа і ті самі вчителі.
Костянтин Криволап, для РБК-Україна
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.
