ua en ru

Перевибори в Раду відбудуться і пройдуть на мажоритарній основі, - джерело

Автор: RBC.UA
Перевибори у Верховну Раду відбудуться найближчим часом на повністю мажоритарній основі. Про це РБК-Україна повідомило джерело в Партії регіонів.

Перевибори у Верховну Раду відбудуться найближчим часом на повністю мажоритарній основі. Про це РБК-Україна повідомило джерело в Партії регіонів.

За словами джерела, таке рішення ухвалене на найвищому рівні.

Позачергові вибори у Верховну Раду, згідно ч. 2 ст. 77 Конституції, призначаються Президентом і проводяться в період 60 днів з дня публікації рішення про дострокове припинення повноважень ВР.

Позачергові вибори парламенту можуть бути призначені, згідно з Основним законом, тільки якщо ВР не може впродовж 30 днів однієї пленарної сесії почати засідання. Друга сесія ВР VII скликання не була відкрита. Відкриття сесії планується на 19 лютого.

Також для переходу із змішаної системи вибору у ВР (50/50 від партій і мажоритарних округів) до повністю мажоритарної основи потрібне внесення змін до профільного закону, для чого буде потрібно 226 голосів народних депутатів. Так, заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов сьогодні заявив, що не виключає розблокування Верховної Ради для ухвалення змін в закону про вибори: "Ми на п'ять хвилин розблоковуємо Верховну Раду, як на харківських угодах - інтелігентно, культурно, щоб нікому зачіску не зіпсувати - приймемо зміни до закону і підемо на перевибори по мажоритарній системі".

Читайте також: Янукович стурбований ситуацією в парламенті і доручив забезпечити його нормальну роботу, - Єфремов

Востаннє ВР обиралася на повністю мажоритарній основі в 1998 р.

Проблема перевиборів почалася з того, що на п'яти мажоритарних округах (94, 132, 194, 197, 223) при проведенні останніх парламентських виборів ЦВК не змогла встановити остаточні результати, внаслідок чого було ухвалено рішення провести перевибори на цих округах. Згодом Вищий адміністративний суд позбавив депутатських повноважень нардепів-мажоритарників Павла Балогу і Олександра Домбровського, що призвело до необхідності проведення перевиборів ще на двох округах - 71 і 11.

Про перевибори цілої Ради опозиція заговорила відразу ж після проведення виборів, мотивуючи це численними порушеннями. Але в реальність проведення перевиборів згідно з таким мотивуванням мало хто вірив. Зате в цю реальність повірили після того, як Верховна Рада не змогла відкрити другу сесію через блокування трибуни і президії опозиційними депутатами з "Батьківщини", "Удару" і "Свободи", при тому що "Удар" ще і ночує в сесійній залі. У такий спосіб опозиція вимагає ввести в Раді персональне голосування.

Читайте також: Перезавантаження парламенту: сім бід - один reset

Партія регіонів в особі різних її представників, зокрема високопоставлених, послідовно заперечувала можливість і необхідність перевиборів. Так, спікер парламенту регіонал Володимир Рибак упевнений, що Президент Віктор Янукович не розпустить парламент. "Я такий варіант не розглядаю... Я думаю, що парламент знайде в собі сили і працюватиме далі", - сказав Рибак на одній з прес-конференцій.

Глава регламентного комітету Ради, представник ПР Володимир Макеєнко згоден з Рибаком. "Ми не божевільні, щоб витрачати на дострокові парламентські вибори ще 1 млрд грн. У нас вибори будуть в 2015 р. Вибори пройшли, люди витратили багато ресурсів, сил і понесли чималі матеріальні витрати. Які перевибори? Їх можливість - нуль відсотків", - сказав він.

Лідер фракції ПР Олександр Єфремов хоч і заявляв, що партія готова до перевиборів, проте сам він їх теж не хоче.

Читайте також: У ПР не хочуть дострокових виборів і обіцяють відкрити Раду 19 лютого

Президент Віктор Янукович і прем'єр-міністр Микола Азаров, у свою чергу, теж висловлювали стурбованість ситуацією в парламенті.

Що стосується опозиції, то вона однозначно вимагає персонального голосування і використовує небажання регіоналів проводити перевибори для досягнення цієї мети. В усякому разі, лідер "Удару" Віталій Кличко заявив про свою упевненість в тому, що керівники депутатських груп і фракцій досягнуть консенсусу відносно персонального голосування у Верховній Раді.