Оборона чи перемога? Яким буде третій рік війни для України та до чого готуватись

При підготовці матеріалу використовувалися: аналітика експертів Фонду Карнегі за міжнародний мир, Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), заяви головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, президента Володимира Зеленського, начальника ГУР Кирила Буданова, публікації The New York Times, The Wall Street Journal, ABC, коментарі секретаря комітету Ради з нацбезпеки Романа Костенка та військового експерта Олександра Мусієнка.

Зміст

• Перехід в оборону та головні загрози на фронті
• Що з допомогою Заходу, коли будуть F-16 та наступ лише у 2025-му
• Посилення мобілізації. Проблеми законопроекту та коли запрацюють нові правила

Перехід в оборону та головні загрози на фронті

На те, як складеться воєнний 2024 рік для України, багато в чому вплине невдача наступу-2023, який не повторив успіх операцій у Харківській та Херсонській областях. Восени 2022 року українським військам вдалося звільнити Балаклію, Ізюм, Куп'янськ та Лиман, прорвавши оборону росіян та глибоко просунувшись відносно невеликими силами. Далі під вогнем високомобільних ракетних систем було здобуто перемогу у битві за Херсон. Контрнаступ на 2023 рік планувався з виходом до Азовського моря або, як мінімум, до Мелітополя (Запорізька область), але реальність виявилася жорсткішою.

Сили оборони зіткнулися із набагато більш укріпленими лініями. Росія провела мобілізацію, наростила чисельність військ і вже не було такого, щоб окремі ділянки фронту утримувалися 2-3 неповними батальйонами, як у 2022-му. Як зазначає аналітик Майкл Кофман із Фонду Карнегі за міжнародний мир, загалом російські війська набагато краще проявили себе в обороні.

Найбільш значущими виявилися три фактори:

• Україна не мала переваги у вогневій міці
• ЗСУ не могли масштабувати застосування сил, використати проломи та генерувати імпульс
• Україні не вистачало засобів для прориву ліній та протидії ворожій авіації

Зрештою не вдалося достатньо ослабити або продавити протитанкові можливості РФ, що не дозволило ефективно задіяти бронетехніку. Крім того, у загальній стратегії були моменти, що посилювали ризики. Спроба наступати одразу на Мелітопольському, Бердянському та Бахмутському напрямках призвела, на думку аналітиків, до розтягування артилерії та найдосвідченіших військ.

Вже у жовтні ініціатива остаточно перейшла до Росії. Агресор кинув великі сили на захоплення Авдіївки. До кінця січня там склалася критична ситуація, а в політиці на перший план вийшла зміна головнокомандувача Збройних сил. Президент Володимир Зеленський пояснив звільнення Валерія Залужного тим, що "деякі речі не змінювалися протягом певного часу", а Збройним силам потрібне перезавантаження, щоб стати більш технологічними та швидкими.

Фото: генерал Олександр Сирський має вирішити важке завдання: стримати росіян та завдати їм максимальних втрат (Getty Images)

Його наступник генерал Олександр Сирський заявив про перехід на новий етап війни.

"Ми перейшли від наступальних дій до оборонної операції. Мета - виснажити противника, завдати йому максимальних втрат, використовуючи наші зміцнення, наші переваги в технічному плані, утримання підготовлених рубежів оборони", - сказав він в інтерв'ю ZDF.

Швидке просування ворога та загроза оточення Сил оборони зробили цю мету нездійсненною в Авдіївці, і минулого тижня вони вийшли з міста. Таким чином, впав один із найукріпленіших районів, який тримався протягом двох років. Наразі розпочався активний рух і на інших ділянках, ознак оперативної паузи поки немає.

Як пише The New York Times, російський наступ розділився на п'ять ліній атаки. Не виключено, що окупанти спробують продавити ЗСУ на захід від Авдіївки, вже відзначається тиск на Ласточкине та Орлівку. Поки неясно, наскільки далеко вони можуть зайти і наскільки міцні українські укріплення, але наступні великі населені пункти перебувають у десятках кілометрів.

Трохи на південь захоплення Мар'їнки дозволило росіянам зосередитися на ще одному важливому опорному пункті - Вугледарі. Минулого року вони атакували з півдня, але зазнали втрат, тепер просуваються з півночі. А в Запорізькій області мають намір відбити Роботинський виступ, зібравши орієнтовно 50-тисячне угруповання в цьому регіоні. Однак такого тиску, як було в Авдіївці, немає, оскільки війська розтягнуті по всій протяжній лінії фортифікацій. Спікер оперативно-стратегічного угрупування "Таврія" Дмитро Лиховій днями заявив, що якщо противник забере війська з флангів, Сили оборони можуть скористатися цим і зайти на нові позиції.

Інші дві ділянки, звідки наступають росіяни, - Кремінна та Бахмут. У першому випадку створюються ризики для Куп'янська, територій на східному березі річки Оскіл та Лимана, у другому - для Часового Яру з наступним виходом на Костянтинівку, Дружківку та Краматорськ. Опитані РБК-Україна військові експерти називали Бахмутський напрямок найбільш вірогідним для наступних масованих штурмів. Але погодилися, що найближчими тижнями спроби ворожого просування вперед будуть по всій лінії фронту.

Детальніше про це читайте у матеріалі "П'ять загроз. Як вихід ЗСУ з Авдіївки змінить фронт та чи є сили відбити удар РФ".

Проблема в тому, що Україні не вистачає бойових можливостей, аби впевнено стримувати противника на лінії 1000 км. Президент Володимир Зеленський прямо казав, що це стало результатом ослаблення головного стратегічного партнера - США.

Що з допомогою Заходу, коли будуть F-16 та наступ лише в 2025-му

Після кількох невдалих спроб у Конгресі погодити допомогу минулого тижня американський Сенат підтримав пакет на 95 млрд доларів для України, Ізраїлю та Тайваню. З цієї суми на підтримку нашої країни передбачено близько 60 млрд. Проект схвалили 70 демократів і республіканців за необхідного мінімуму в 50 голосів, а лідер демократичної більшості Чак Шумер припустив, що цього разу Палата представників підтримає сенаторів.

Фото: питання мільярдів для України від США багато в чому залежить від позиції спікера Палати представників Майка Джонсона та республіканців (Getty Images)

Спікер Палати, республіканець Майк Джонсон налаштований менш оптимістично. Цілком імовірно, що документ знову не пройде, оскільки він не містить заходів на захист кордону з Мексикою від потоку мігрантів. Його однопартійці з самого початку прив'язали допомогу партнерам до прикордонного питання, і, за його словами, верхня палата мала враховувати ці моменти.

"Натомість у законопроекті Сенату про іноземну допомогу нічого не йдеться про найнагальнішу проблему, яка постає перед нашою країною", - зазначив Джонсон.

Він також заявив, що тепер Палата представників працюватиме над питанням про кордон. Але голосування відбудеться не раніше березня, оскільки конгресмени пішли на перерву до 28 лютого. Білий дім розкритикував "незаслужену відпустку", президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія користується затримкою допомоги та досягає успіхів на фронті, а представниця Пентагону Сабріна Сінгх попередила, що без нових поставок Україні доведеться зробити вибір "і вирішити, які міста та селища вона зможе утримувати".

Розуміючи, що підтримка в Конгресі ослабла, Зеленський продовжує наполягати на необхідності поставок від США. За його словами, за достатньої допомоги зрештою Україна зможе відкинути сили Володимира Путіна та сісти за стіл переговорів із "сильною рукою".

"Ми маємо знайти якісь паралельні кроки чи правила, але ця допомога має вирішальне значення. Без неї… якщо у вас немає справжнього щита та потужної артилерії… звичайно, ви втратите людей", - заявив він днями в інтерв'ю Fox News.

За минулий рік Захід не зміг виробити ефективної політики для забезпечення України, незважаючи на обіцянки. Повільна реакція на запити посилила її залежність від підтримки США і зробила заручницею передвиборних перегонів, вважає старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Густав Грессель. І наводить три основні сценарії на 2024-й.

Позитивний. Згідно з ним, зміна адміністрації в США призведе до збільшення допомоги та постачання винищувачів F-16. Євросоюз виправить прорахунки та розгорне воєнне виробництво, а Україна до кінця року відновить бойові можливості та буде готова звільнити більше територій.

Проміжний. Адміністрація Джо Байдена у передвиборних перегонах продовжить надавати обмежену допомогу, а республіканці в Конгресі - надавати пріоритет внутрішнім питанням. Європа не зможе виконати обіцяне, залишаючи Україну в оборонній позиції, а тим часом дефіцит снарядів та бронетехніки все більше загострюватиметься.

Негативний. При такому сценарії в США візьмуть гору антиукраїнські настрої, що призведе до скорочення допомоги у разі перемоги Дональда Трампа. Нездатність Європи замістити військові поставки ще більше послабить позиції України. І на Заході почнуть сприймати війну як програну.

Зазначимо, особливі надії у 2024 році пов'язані з постачанням винищувачів F-16. Ще влітку речник Повітряних сил Юрій Ігнат казав, що коли Україна отримає F-16, вона виграє війну. Проте чим ближче ймовірний термін поставки (ЗМІ пишуть про червень), тим обережніші звучать заяви. Днями генсек НАТО Єнс Столтенберг зазначив, що західні винищувачі не стануть "срібною кулею", не зламають ситуацію на фронті, але підвищать бойові можливості України.

Докладніше про те, чому ЗСУ змушені воювати від оборони та що треба для прориву, читайте в окремому матеріалі РБК-Україна.

Два місяці тому The Wall Street Journal писав про проблеми на нинішньому етапі війни. З посиланням на дипломатів та військових стратегів передбачалося, що виснаженій Україні потрібен час на відновлення. Тому країна переключилася на будівництво укріплень, щоб стримати РФ і виграти час.

Видання вважає, що якщо Україна разом із союзниками зможуть подолати труднощі та наростити військові поставки, то цей рік стане роком відновлення армії. І якщо вона протримається до кінця 2024-го, виснажуючи ворога, то зможе перехопити ініціативу навесні 2025 року. Начальник військової розвідки Кирило Буданов у нещодавньому інтерв'ю для WSJ підтвердив такі прогнози.

"Якщо Україна зможе вести грамотну оборону, послаблюючи російські сили та одночасно відновлюючи свої власні, то у 2025 році зможе розпочати новий контрнаступ проти ослабленого противника", - заявив він.

Прогнози Буданова змінюються через те, що змінилися обставини, пояснює керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко. Насамперед через те, що складно передбачити, наскільки затягнеться питання із фінансуванням від США - на тижні чи на місяці.

"З урахуванням того, що у нас фронті, ми розуміємо, що просто не встигнемо раніше підготувати масштабний наступ зі звільненням значних територій. Єдине, на що можна розраховувати, що за сприятливого сценарію, якщо найближчим часом буде проголосовано допомогу від США, ми отримаємо пакети на другу половину 2024 року. І тоді можливі локальні дії з незначними тактичними успіхами. Але з урахуванням останніх тенденцій, я думаю, цей рік справді може бути роком оборони", - сказав він у розмові з РБК-Україна.

Як пише ABC, вже до кінця березня Україна нібито зіткнеться з катастрофічною нестачею боєприпасів, у тому числі для засобів ППО. Видання вважає, що сценарій Авдіївки може повторитися на інших ділянках фронту, а гострий дефіцит ракет-перехоплювачів призведе до проблем з захистом неба, і Росія отримає контроль, що повністю змінить характер війни.

Мусієнко нагадує, що подібні прогнози були й раніше, але, ймовірно, певні кошти є, інакше неясно, як Повітряні сили за тиждень збили одразу сім ворожих літаків. З іншого боку, звісно, ракет-перехоплювачів потрібно більше.

"Якщо Іран поставить Росії 400 ракет, як пише Reuters, це стане додатковим викликом для нас. Якщо поставки для нас знизяться, це негативно позначиться на наших можливостях. Разом з тим є у нас стабільні постачання ракет IRIS-Т, SAMP-T і Patriot , тому що не лише США постачають. Але США дають кошти на закупівлю ракет у Європі, тому кризові моменти цілком можуть бути", - наголосив експерт.

Як ще один приклад він навів заяву чеського президента Петра Павела про те, що є 800 000 снарядів. Вони зроблені не в Європі, і ЄС не виділятиме на них кошти, бо не хоче конкуренції. Важливо, щоби профінансувала Америка, але блокування мільярдів для України оптимізму не додає.

Тим часом Зеленський теж називає оборону завданням №1, анонсує на 2024 рік неприємні сюрпризи для Росії в Чорному морі і запевняє, що новий контрнаступ готуватимуть, але це залежить від багатьох речей.

Посилення мобілізації. Проблеми законопроекту та коли запрацюють нові правила

Нестача західної допомоги може призвести до того, що буде потрібно мобілізувати більше українців. Принаймні це випливає із заяв лідера правлячої фракції "Слуга народу" Давида Арахамії.

Наразі до другого читання готують новий закон про мобілізацію. Він пропонує в обов'язковому порядку реєструвати електронний кабінет, запровадити базову військову підготовку замість строкової служби, електронні повістки, скоротити категорії, які мають право на відстрочку, посилити покарання для ухилянтів аж до арешту банківських рахунків та інші спірні норми.

Фото: в Україні готують новий закон, який, як передбачається, посилить мобілізацію (Getty Images)

Наприклад, чоловіків віком 18-60 років хочуть зобов'язати протягом 60 днів уточнити облікові дані через Центри надання адмінпослуг, територіальні центри комплектування (ТЦК) або е-кабінет, а також пред'являти військові квитки на вимогу поліції, ТЦК або прикордонника при виїзді з країни. Забрати право на відстрочку у багатодітних батьків, якщо ті мають заборгованість за аліментами, дозволити мобілізацію засуджених, скасувати статус "обмежено придатного", а українців за кордоном - змусити протягом 30 днів теж стати на військовий облік.

Детальніше читайте у матеріалі "У пошуках компромісу. Якою буде мобілізація в Україні та що не так із новим законопроектом".

Цього тижня минув термін подання правок, які ще треба опрацювати профільному комітету Верховної ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Їхня підсумкова кількість може досягти кількох тисяч, тому звільнення строковиків вирішили винести в окремий закон. Щоб якнайшвидше проголосувати і не робити його заручником правок.

Секретар Комітету Роман Костенко ("Голос") називає тему демобілізації однією з найбільш дискусійних.

"Адже законопроект, який вніс президент (йдеться про проект №11035, проголосований за основну і в цілому 23 лютого, - ред.), вирішує проблему демобілізації військовослужбовців строкової служби. А в законопроекті, який ми розглядатимемо, передбачена демобілізація для мобілізованих через 36 місяців. Там встановлено, що Ставка верховного головнокомандувача може ці терміни відстрочити. На мій погляд, передбачена в цій редакції можливість продовжити терміни служби через Ставку виглядає як заздалегідь закладений обман", - розповів він у коментарі РБК-Україна.

Крім того, обговорюється обмеження прав за неявку до ТЦК. На думку Костенка, низка запропонованих норм суперечить Конституції. Також досить спірний момент - це те, як працюватиме е-кабінет військовозобов'язаного.

"Ще одна позиція, навколо якої йдуть обговорення, - чи залишати відстрочку від мобілізації для аспірантів, які навчаються на контрактній формі. Але слід розуміти, що до документу вже внесли близько 4000 поправок, з якими комітет ще не мав можливості ознайомитись. Значна частина з них має сенс. Тому насправді законопроект зрештою може зазнати чимало змін", - додав він.

Як розповіло виданню джерело із "Слуги народу", обробка правок у комітеті займе не менше тижня. Таким чином, проект винесуть на розгляд до зали не раніше березня. Згідно з текстом, закон набуде чинності за місяць після опублікування. Відповідно, за попередніми розрахунками, нові правила мобілізації чекають на українців вже у квітні.