ua en ru

Українки, які втекли від війни в Європу: "люди дуже добрі, а Дія для них - справжня диковинка"

Українки, які втекли від війни в Європу: "люди дуже добрі, а Дія для них - справжня диковинка" Колаж РБК-Україна: Українські біженки в Європі розповіли про своє життя

Через війну, яку Росія розв'язала 24 лютого проти України, з нашої країни виїхало щонайменше 6 мільйонів громадян. Дехто з них вже повернувся додому, однак майже кожен десятий потроху будує своє життя в іншій країні.

Ми поговорили з трьома українками, які були вимушені виїхати за кордон. Дивіться на відео в матеріалі нижче розповідь кожної з них.

Молоді жінки розповіли нам про свій шлях в Європу, про те, як там сприймають біженців з України, та чим життя за кордоном гірше, ніж вдома.

Валерія Воржеїнова зустріла 24 лютого в Маріуполі

А наречений дівчини вже зранку "зустрічав" ворога зі зброєю в руках.

Вона розповідає, що вранці 24-го лютого прокинулася від телефонного дзвінка бабусі, яка сказала їй: "Лєрочка, нас бомблять". Дівчина каже, що її родина це переживає вже вдруге. Адже вони з Луганської області.

Валерія змогла виїхати з обложеного ворогом Маріуполя лише 20 березня. Наречений дівчини - в полоні з 17 травня. Він - один з героїв Азовсталі. Зараз йому дозволяють дзвонити рідним лише раз на тиждень.

Наразі вона перебуває в Німеччині. Каже, що дуже вдячна уряду країни і простим людям. Вона за фахом медик, тому відзначає, що медицина на порядок краща. Крім того, там дуже поважають свою мову, а громадяни один за одного горою.

З негативу - страшенна бюрократія німців. Дуже багато листування офлайн з державними установами. У них нема диджиталізації - наша "Дія" дуже дивує німців. А транзакція з одного рахунку на інший може йти добу.

Валерія дуже хоче повернутися в Україну. Вона взяла квиток на серпень. На батьківщині дівчина планує продовжити медичну освіту.

Тетяна Бабкіна прокинулась під бомбардування воєнної бази біля Харкова

Після чого дівчина поїхала до своїх близьких в Краматорськ, а звідти дісталася в Британію. Таня жила й навчалася в Харкові на Салтівці, дуже близько від районів, які найбільше постраждали.

Її родина й досі в Краматорську. Там зараз нема газопостачання, скрутно з роботою, а дуже багато людей виїхало. Таня каже, що всі люди, які лишаються в Україні зараз - великі герої.

Зараз вона живе з британської родиною, де її дуже тепло прийняли. Дівчина каже, що в Європі українців зустріли привітно. Вона відчуває сильну підтримку людей.

З недоліків життя в Британії вона відзначила дуже високі податки (30-40% від заробітної платні), комунальні послуги дуже дорогі. Британці не користуються централізованим опаленням, тому в будинках восени і взимку дуже холодно (адже вони економлять через дороговизну).

З плюсів - дуже чисто, уряд піклується про благоустрій громадян, а люди дуже відповідально ставляться до довкілля.

До завершення війни повертатися в Україну вона не планує.

Юлія Колбасюк в Чехії організувала власний бізнес

Юлія виїхала з зони бойових дій в Київській області (Васильків) в Чехію, і за час перебування там створила свій бізнес.

"Всі були привітні, допомагали, всі хотіли обійняти. Образно, забрати до себе додому... Давали їжу, давали поспати", - розповідає Юля.

Дівчина відзначає з недоліків - відсутність диджіталізації. Каже, що цифрові документи для чехів - справжня диковинка, а термінал для поповнення рахунку знайти дуже важко.

З плюсів - ставлення до екології. Люди на побутовому рівні дбають про довкілля і відповідально ставляться до сортування сміття.

Юлія відкрила в Чехії дитячу студії акторської майстерності і хореографії.

Вона каже, що обов'язково повернеться в Україну, але поки чекає, коли стане відносно безпечно.