ua en ru

У Росії батьки окупанта відмовилися від сина заради компенсації: поховали чиїсь ноги

У Росії батьки окупанта відмовилися від сина заради компенсації: поховали чиїсь ноги Колаж РБК-Україна: у Росії сім'я не хоче шукати "похованого" сина, який воював в Україні, щоб не повертати компенсацію

У Росії сім'я військового, який брав участь у повномасштабному вторгненні в Україну і зі своїм підрозділом знаходився в Київській області, не хоче шукати сина серед військовополонених, щоб не повертати грошову компенсацію, отриману за його нібито смерть.

Про це передає The Insider.

Видання публікує направлену до військової прокуратури РФ скаргу дівчини окупанта Анатолія Тайманова з Мєлєкєського району Ульяновської області, який минулого серпня підписав контракт з армією (в/ч 73612, 31 бригада м.Ульяновськ).

"14.02.2022 р. відправився, як передбачалося, на навчання. 23.02.2022 р. останній раз вийшов на зв'язок і повідомив, що їм дано наказ йти в наступ. Понад місяць ми дзвонили в частину, в МО, і нам постійно повідомляли, що Анатолій живий і з ним все в порядку. 08.04.2022 р. без пояснення причин у батьків Анатолія в частині 73612 взяли ДНК, а 13.04.2022 р.в обід повідомили, що 15.04.2022 р. відбудуться похорони", - пише Софія Акімова у своїй скарзі.

Дівчина звертає увагу, що експертиза ДНК займає щонайменше 10 днів, і розповідає, що в березні Анатолія розшукували з військкомату, а товариші по службі окупанта стверджували, що того шукали в районі Чорнобильської АЕС в Україні.

"Товариш по службі сказав, що вже пізніше командир їм повідомив, що ховати будуть ноги. Причина смерті - термічні опіки 90 і більше відсотків усього тіла горючими речовинами. Місце загибелі м. Гостомель 09.03.2022 р.", - повідомляє росіянка.

Тоді тільки ноги загарбника і поховали, а батькам інтервента видали грошову компенсацію за смерть сина.

При цьому наприкінці березня дівчина побачила в українських інтернет-ресурсах полонених десантників, і впізнала в одному з них Тайманова.

Тоді вона звернулася до відомства російського омбудсмена, і їй пообіцяли допомогти в пошуку цього солдата серед тих, хто потрапили в полон, але попросили документ, виданий в морзі, як підтвердження.

"Такий документ є у батьків Анатолія, але вони не бажають його давати, щоб спробувати розшукати сина серед полонених або тяжкопоранених. Їх влаштовує грошова компенсація. Документа про проведення ДНК-експертизи немає взагалі. Кого ми ховали, ми не знаємо. Особистих речей не повернули, обставин загибелі не пояснили. Дату загибелі ми побачили тільки на хресті", - пише росіянка.