Великдень в умовах війни: як святкувати і що буде з вихідними

Вихідні на Великдень в умовах війни

Щорічно дата Воскресіння Христового змінюється за місячним календарем, але завжди випадає на неділю. У 2022 році православні відзначають Великдень 24 квітня (католицький – 17 квітня).

В Україні це релігійне свято є офіційним вихідним днем. Відповідно до Кодексу законів про працю (ст. 67), якщо вихідний припадає на неділю, то неробочим днем ​​має бути наступний за ним понеділок.

Проте війна внесла свої корективи у звичний ритм життя нашої країни. Другий місяць Україна живе в умовах воєнного стану, що встановлює певні правила щодо вихідних.

Так, у ст. 6 закону №2136-XI від 15.03.2022 "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" скасовується дія норм статей 67,71-73 КЗпП про святкові та неробочі дні в Україні.

Таким чином, додаткового вихідного дня на Великдень 2022 в понеділок, 25 квітня не буде.

Фото: Воскресіння Христове відзначається 24 квітня 2022 (Віталій Носач, РБК-Україна)

Значення свята

Воскресіння Христове - одне з найважливіших свят для християн усього світу на честь чуда воскресіння Сина Божого, який віддав своє життя заради спокути людських гріхів.

Витоки святкування великого дня сягають старозавітних часів, пов'язаних зі звільненням іудеїв з єгипетського рабства. На згадку про цю подію іудеї відзначали Песах. Назва урочистості перекладається як "визволення".

Ісус Христос воскрес після страти в перший молодик після весняного рівнодення. У ніч на неділю жінки виявили, що його тіло зникло з гробниці. Тоді до них з'явився ангел із звісткою, що Христос воскрес із мертвих і спокутував гріхи всього людства перед Господом.

Ця подія співпала з іудейським святом. Ймовірно, тому Воскресіння Христове має ще одну назву Пасха – похідне від Песах.

А назва свята англійською мовою "Еaster" могла бути утворена від слова "Eostare" - так звали скандинавську богиню сходу та весни, на честь якої в дохристиянські часи влаштовувалися свята якраз у період Великодня.

Фото: Великдень святкують на згадку про чудо Воскресіння Христа (pixabay.com)

Великодні традиції

Великдень символізує звільнення від гріхів та очищення душі. Щоб зустріти свято зі світлими думками та чистим духовно, віруючі дотримуються сорокаденного посту. До самого дня Світлого Воскресіння забороняються розваги, накладаються обмеження в харчуванні на м'ясні, молочні продукти.

Найсуворішим є Страсний тиждень перед Великоднем. У цей період починається підготовка до свята та приготування страв.

У Чистий четвер роблять генеральне прибирання в будинку та купаються до світанку.

У Cтрасну п'ятницю багато хто зовсім утримується від їжі.

У суботу закінчуються останні приготування, пекуть паски.

До світанку в неділю відбувається урочисте богослужіння з хресною ходою навколо храму, на якому освячують великодні частування.

Традиційне вітання зі святом: "Христос Воскрес!". На нього прийнято відповідати: "Воістину Воскрес!".

Фото: українські символи Великодня - писанки (pixabay.com)

Символи Великодня: що кладуть у кошик

Головне святкове частування - здобні або сирні паски, курячі яйця (крашанки або писанки). На свято їх освячують під час літургії у церкві.

Здобна паска вважається символом мирського життя Ісуса Христа. Вважається, що вона довго не псується. За старих часів верхівку солодкої паски висушували і брали з собою в поле на початку посівної для хорошого врожаю.

Сирну паску готують у формі піраміди – це символ гори Голгофа, на якій був страчений на хресті Христос.

Яйце - символ відродження життя. Курячі яйця зазвичай фарбують харчовим барвником, лушпинням цибулі, овочевими соками. Традиційний український вид прикраси великодніх яєць – розпис особливими орнаментами.

Для освячення у церкві у кошик зазвичай також кладуть м'ясні делікатеси.

У католиків серед великодніх символів: кролик (родючість), ягня (відродження, символ жертви Христа), хрест (смерть та воскресіння), лілія (чистота та чесність), пальмові гілки (мир).

Фото: в кошик кладуть традиційні частування на Великдень (Виталий Носач, РБК-Украина)

Заборони на свято

Воскресіння Христове – свято духовної чистоти, тому цього дня категорично заборонено лаятися, лихословити, з'ясовувати стосунки.

Після тривалого посту у святковий день багато хто "розговляється", ні в чому собі не відмовляючи. Однак церква не рекомендує надмірно їсти та вживати міцний алкоголь.

На Великдень не займаються прибиранням, роботою на землі та по дому, рукоділлям.

За прикметою, не можна викидати шкаралупу від яєць та крихти від пасок. Їх краще висипати в годівницю птахам, закопати в землі або спалити, щоб удача та благополуччя не відвернулися від вашого дому.

У великодній день не проводять вінчання в церкві. Також не варто відвідувати цвинтар (померлих поминають через тиждень - на Радоницю).