Тисячі будинків в Україні були зруйновані російськими ракетами та снарядами. Але після війни усі постраждалі міста будуть відновлені. В уряді заявляють, що нове житло стане надійним та безпечним. Замість типових "панельок" з'являться будинки із сучасною архітектурою, облаштовані бомбосховищами.
Про те, як будуватимуть нові будинки в Україні після війни – читайте у матеріалі Styler нижче.
Для відновлення зруйнованої інфраструктури українських міст в уряді розглядають приклад країни, яка живе у режимі постійної загрози війни.
В Ізраїлі з 2004 року використовують норми, згідно з якими нові будинки зводяться з бомбосховищами. Для старих будинків укриття будують окремо.
Глава фракції "Слуга народу" Олена Шуляк зазначає, що питання безпеки українців стоятиме на першому місці, а проектувальники не зможуть ігнорувати нові будівельні норми. Оскільки без проходження експертизи забудовник не зможе розпочати будівництво.
Проектування нової будівлі має здійснюватись із укріпленим підземним паркінгом або підземним поверхом обов'язково з двома виходами. Засновник компанії KAN Development Ігор Ніконов вважає, що наявність бомбосховища у будинку має бути прописана у Державних будівельних нормах.
У Національному союзі архітекторів пропонують робити підземні приміщення у нових будинках із подвійним призначенням. Так, у мирний час у них можуть розміщуватись виставкові зали, кафе, що гарантуватиме підтримання приміщень у хорошому стані. Під час війни користувач повинен буде передати їх під бомбосховища.
Українські будинки в майбутньому мають стати безпечнішими та надійними. У таких будівлях передбачать захист від розбивання вікон, вогнезахист конструкцій, енергоефективність та автономність.
Керуючий директор групи компаній UVT Андрій Антоненко вважає, що у нових будинках мають бути реалізовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій.
До того ж досвід війни показав, що багатоповерхівки не можуть гарантувати швидку евакуацію з верхніх поверхів. Тому при проектуванні районів перевагу надаватимуть квартальній не висотній забудові із затишними дворами та парками.
Експерти вважають, що в жодному разі не можна повертатися до технологій, які використовувалися для швидкого зведення так званих "хрущовок".
При будівництві необхідно використовувати модульні конструкції. Сучасні європейські технології передбачають, що більшість конструкцій виготовляються попередньо на заводі.
В основі – збірний залізобетонний каркас та готові панелі стін, з уже змонтованим утеплювачем та вікнами. Така технологія (prefab house) використовується для будівництва житлових кварталів у Швеції, Данії.
У Національному союзі архітекторів зазначають, що якщо раніше 5-поверхові будинки будували безкаркасним методом, розраховуючи лише на силу самого матеріалу, то для нових будинків потрібно робити каркаси. Навіть якщо буде вибито одну стіну, каркас дозволить гарантувати, що не пошкоджена основна бетонна конструкція.
При масштабному відновленні інфраструктури архітектори наполягають на зміні зовнішнього вигляду вулиць, забудованих однотипними "панельками".
Внутрішня частина нових будинків має бути типізована, але їхні фасади - унікальні, наприклад, для кожного мікрорайону.
Фахівці припускають, що для відновлення міст знадобиться від 3 до 7 років. При цьому бюджет визначити на даний момент неможливо. Його можна буде розрахувати на основі реально розроблених проектів.
При використанні модульних та збірних конструкцій термін будівництва нового будинку складе 6-9 місяців.
На думку директора UVT Андрія Антоненка, зважаючи на подорожчання будматеріалів та робочої сили, собівартість одного квадратного метра житла не в центрі Києва буде на рівні не менше 1 тисячі доларів.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як і за якою ціною можна купити квартиру в Польщі, Німеччині та інших країнах Європи.