Онкологію можна перемогти: вчені винайшли ще одне препарат від раку
Вчені винайшли нові ліки від онкології (Колаж РБК-Україна)
Вчені винайшли новий препарат з наночастинками золота від онкології
Онкологічні захворювання є причиною високої смертності у всьому світі та науковці багатьох країн регулярно проводять дослідження в цій області й займаються пошуком нових ліків, які зможуть перемогти рак.
На даний момент найбільш ефективним засобом боротьби з раковими пухлинами є хіміотерапія. Однак цей спосіб не завжди дає гарантованого результату, і має суттєвий недолік – хімія має високу токсичність для всього організму.
Вчені розробили нові хімічні препарати від онкології, до складу яких входить золото і ці ліки будуть менш токсичними. Про це йдеться у статті журналу Angewandte Chemie.
Нові ліки розробили вчені з університету Единбурга, Шотландія. Для розробки вони використовували золотий пил і наночастинки срібла. Застосування частинок металів для лікування використовувалося і раніше, було проведено безліч досліджень в даній області. Однак для лікування онкології раніше цю технологію не використовували.
Наночастинки служать засобом для видалення пухлини та виступають орієнтиром для інших препаратів, притягаючи їх місце пухлинного ураження. Також наночастинки металів виступають в ролі засобу для доставляння препаратів.
У ході дослідження фахівці звернули увагу, що золото прискорює багато реакцій в організмі та саме це наштовхнуло їх на думку про те, що наночастинки можуть бути використані для нового хіміопрепарату. Наночастинки золота будуть вводитися в організм людини й доставлятися до пухлини. Складові частини ліки будуть збиратися тільки в осередку ураження.
"Ми відкрили нові хімічні властивості золота, про які раніше не знали, і наші досліди показали, що цей метал можна застосовувати для того, щоб дуже безпечно "включати" хіміотерапію прямо всередині пухлини. В майбутньому пристрої, що вводять частинки золота тільки в пухлину, можуть помітно зменшити силу побічних ефектів для інших частин організму", - розповів один і авторів дослідження, доктор Асир Унчити-Брочет.
