ua en ru

Кохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілля

Кохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілля Колаж РБК-Україна: Історія кохання на Азовсталі

Військова з полку Азов Валерія Карпиленко втратила коханого чоловіка вже на третій день весілля. Вони побралися на Азовсталі 5 травня, в річницю "Азова", обмінявшись обручками з фольги.

Дівчина розповіла історію їхнього кохання, життя, смерті - дивіться її в матеріалі Styler.

В Instagram військова дякує всім за підтримку і каже - найкраще, що ми можемо зараз зробити - врятувати з Азовсталі ще живих захисників Маріуполя. Так Україна вшанує пам'ять її загиблого чоловіка - українського прикордонника Андрія.

Кохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілля

"Ти три дні був моїм законним чоловіком. І цілу вічність ти - моє кохання. Мій рідний, мій турботливий, мій мужній... Ти був і є найкращий. Мені лишилося твоє прізвище, твоя любляча родина і спогади про щасливий час разом", - розповідає Валерія.

Кохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілляКохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілляКохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілля

Фото: Валерія з позивним "Нава" та Андрій з позивним "Борода" (instagram.com/moyamalenkanezaleqnist)

Ось такими були їхні останні спільні фото, зроблені на Азовсталі. І ті самі обручки з фольги, які для них зробив Андрій.

Кохання і смерть на Азовсталі: дівчина з Азову розповіла, як втратила чоловіка на третій день весілля

"Він одразу увійшов у моє життя"

Валерія каже, що з Андрієм вони зустрілися, коли вона проходила службу в Донецькому прикордонному загоні, очолювала там прес-службу.

"З'явився він... Я його побачила і це було реально відчуття, що це людина, яку я мала зустріти. Він одразу увійшов в моє життя. Мені здавалося раніше, що так не буває", - розповідає Валерія.

На початку літа виповниться три роки, як вони разом

Валерія каже, що Андрій був "людиною щастям". І тепер вона не знає, як жити без нього.

Валерія - військова у відставці, адже вона інвалід III групи. Коли почалася війна, вона звернулася до військкомату і її мобілізували. Хоча Андрій і казав, що їй треба виїхати.

Вони разом опинилися в Маріуполі, в оточенні. Проте зустрічалися рідко, Валерія була зі своїми побратимами, Андрій - зі своїми.

Перша зустріч була після того, як Андрій потрапив під обстріл і отримав осколкове поранення.

Прибіг зі шпиталю вночі і зробив пропозицію

"Сказав перше: "Давай одружимося тут", - каже дівчина.

Після цього Андрій пішов на позиції, а повернувся з каблучками з фольги, які зробив власноруч.

Побралися вже після того, як Валерія потрапила під авіаудар. Тоді багато її побратимів загинуло, а вона дивом вижила.

За три дні Андрій загинув...

Останнє, що він попросив, щоб кохана обов'язково вибралася з Азовсталі.