Голову Мінкульта звинуватили в спробі захоплення Одеської кіностудії: що відомо
Голова міністерства культури Олександр Ткаченко, якого пов'язують безпосередньо з олігархом Ігорем Коломойським, викрили в спробі захоплення Одеської кіностудії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на розслідування порталу Слідство.Інфо.
Так, за даними розслідувачів, 11 жовтня 2016 року тоді ще генеральний продюсер телеканалу "1+1" Олександр Ткаченко отримав у подарунок права на британську компанію Big Boom LTD. Вже через тиждень Big Boom LTD змінила назву на Cinema Love LTD і купила Фонд розвитку кіномистецтва у компанії Тетяни Тарути, - дочки Сергія Тарути. Так, Олександр Ткаченко отримав 25% акцій Одеської кіностудії.
Розмір угоди, згідно з документами, які потрапили в розпорядження журналістів, не оголошується. До слова, мовчить і сам голова Мінкульту Олександр Ткаченко, мовляв, - "комерційна таємниця".
Представлення своїх інтересів у фонді Ткаченко довірив тодішньому заступнику гендиректора "1+1" В'ячеславу Мієнку. Таке призначення Ткаченко пояснив особистою довірою. Після виборів 2019 року В'ячеслава Мієнка, після підвищення Ткаченка, призначили директором з питань комунікації телеканалу "1+1".
В цей час естонська компанія SMARTSOLUTIONS GROUP, що належить Мієнку, супроводжувала роботу компанії Ткаченка Cinema Love LTD. "Смартсолюшнс" відповідала за роботу з міжнародною юридичною компанією Alpha Consulting. Більш того, Мієнко також входить до наглядової ради Одеської кіностудії. У свою чергу, довірений партнер і директор компанії Smart Solutions, Анна Савченко, стала членом ревізійної комісії все тієї ж Одеської кіностудії. У наглядовій раді з'явилися і інші працівники компанії Мієнка.
Двома роками раніше, - в 2017-му році директором Одеської кіностудії призначили адвоката Андрія Осипова, який з 2016-го обіймав посаду виконавчого директора Smart Solutions. Тієї самої компанії, яка належить В'ячеславу Мієнку. Саме під час керівництва Осипова Одеська кіностудія подала позов до Мінкульту України. В результаті судового рішення держава могла втратити контрольний пакет акцій кіностудії. Але суд відмовив у позовних вимогах.
Відзначимо, що законопроект про умови приватизації державних кіностудій отримав схвалення профільного комітету на чолі з Олександром Ткаченком. Трохи пізніше його підтримали 253 народних депутатів. За словами самого Ткаченка, конфлікт інтересів змусив його, призначеного міністром культури України, 9 червня 2020 року, нібито продати свою частку Одеської кіностудії банкіру Олександру Морозову, - менеджеру "Смарт Холдингу" Вадима Новинського.
Втім, у своїй декларації прибуток від продажу частки Одеської кіностудії Ткаченко не вказав. Більш того, журналісти Слідство.Інфо повідомляють, - Ткаченко не отримував від Морозова грошей.
У коментарі РБК-Україна міністр Олександр Ткаченко також прокоментував звинувачення. По його словам, це був не офшор, а легально створена британська компанія під юрисдикцією Англії з відкритим реєстром.
"Те, що зазначається як "отримав у подарунок", насправді є лише видом угоди. Звичайна практика юристів, коли у іноземній компанії без діяльності змінюється акціонер. Відповідний дохід мною було задекларовано і відображено у податковій декларації з подальшою сплатою податку", - каже він.
Крім того, Ткаченко додав, що він є співвласником Одеської кіностудії з 2006 року.
"Це був мій власний бізнес, який я мав ще до приходу в 1+1 медіа, тому "захоплювати" мені не потрібно було нічого. Попередні домовленості було досягнуто у 2016, а реалізація угоди зі зміною часток була у 2017 році. В 2019 році я передав в управління всі свої корпоративні права, як цього вимагає закон. У 2020 році я продав акції англійської компанії Олександру Морозову. Угода передбачала терміни та умови розрахунку, тому при отриманні мною доходу - кошти будуть відображені в декларації відповідно до вимог законодавства", - резюмував міністр.
Як повідомлялось, міністр культури Олександр Ткаченко проігнорував засідання Київради, де розглянуть питання охорони культурної спадщини столиці. Лідер "УДАРу", мер Києва Віталій Кличко зазначив, що бездіяльність міністерства призводить до руйнування пам’яток.