Значна частина банківських активів досі перебуває у стресовому стані, - експерти
Ріст комерційних банків принципово неможливий без розчистки їхніх балансів від стресових активів, тобто, непрацюючих кредитів та непрофільних банківських активів. Так вважають експерти Євген Прокопенко, радник IFC та Олександр Гончаров, заступник голови Експертної Ради Комітету з питань фінансів та банківської діяльності ВРУ.
Сьогодні, за експертними оцінками, в середньому по банківській системі стресові активи перевищують 20% кредитних портфелів банків, а в банках, які перебувають під тимчасовою адміністрацією, та в націоналізованих банках цей показник значно вищий. Якість багатьох реструктурованих активів також є досить низькою: вони не забезпечують банкам грошових потоків, що плануються.
Визнаючи високі рівні простроченої заборгованості, банки змушені заморожувати власні ресурси в резервах, в той час як, наприклад, кошти рекапіталізованих банків могли б використовуватися для фінансування державних програм та інноваційних проектів. Вже зараз 16 банків першої та другої груп (не рахуючи рекапіталізовані банки та банк «Надра») сформували резерви на більш ніж 20% свого кредитного портфелю. При цьому Податковий кодекс передбачає зниження норм віднесення резервів на втрати за позиками на витрати у 2011 р. - до 30%, а з 2012 р. - до 20%, що також означає необхідність скорочення фінансовими закладами рівня резервів у 2011-2012 рр.
За відсутності нарощування обсягів кредитування основним інструментом скорочення резервів для банків на сьогодні є продаж проблемної заборгованості колекторським та факторинговим компаніям. Так, за 2010 р. обсяг продажів банківської проблемної заборгованості перевищив 14 млрд грн. Активними продавцями виступали банки «Платінум», «Кредо», «Укрсоц», «Правекс», «Індекс», а покупцями - колекторські компанії Ultimo, CredEx, ССG.. Продаж стресових активів банками здійснюється у середньому з дисконтами в розмірі 40-60% за корпоративними забезпеченими кредитами та 90-95% за незабезпеченими споживчими кредитами.
Однак, суттєвим недоліком таких інструментів є необхідність врахування банками податкових витрат, які виникають під час продажу кредитів. У залежності від дисконта та суми резерву, сформованого за кредитом, податкові витрати можуть перевищити суму економічної вигоди (виручки), отриманої банком.
Водночас апробованим на зарубіжних фінансових ринках, в тому числі російському, механізмом сприяння формуванню нових точок росту у банківському секторі є переведення стресових активів у незалежне зовнішнє управління із створенням інвестиційних фондів. При цьому виникає можливість відображати інвестиційні сертифікати/акції спеціальних інвестиційних фондів в обліку за регульованою вартістю аж до номінальної вартості активів, які передані в управління, тобто, не проводячи переоцінки.
Спеціалізовані інвестиційні компанії управляють фінансовими стресовими активами, які перебувають у інвестиційних фондах, як самостійно, так і з залученням професійних колекторських, девелоперських та інших компаній на умовах аутсорсинга. Адекватна оцінка активів, які перебувають під управлінням, і висока прозорість корпоративного управління дозволяють залучати до роботи із стресовими активами кошти зовнішніх інвесторів, в тому числі, міжнародних фінансових організацій та транснаціональних інвестиційних груп. До переваг такого рішення належить відсутність необхідності відволікання бюджетних коштів, яке передбачалося під час створення «госпітального банку».
З урахуванням вищевикладеного пропонується:
- рекомендувати переведення стресових активів рекапіталізованих державних банків до спеціалізованих інвестиційних фондів під управлінням незалежної професійної КУА (концепція роботи такого фонду на українському борговому ринку, а також пропозиції щодо формування та управління такими фондами розроблені);
- створити стимули активізації передачі стресових активів банків, які перебувають під тимчасовими адміністраціями, до зовнішнього управління;
- розробити систему нормативних стимулів для відновлення кредитування реального сектору української економіки через звільнення банків від проблемних та непрофільних активів.
