Захищені законом: чому "Слуга народу" не може прибрати недоторканність депутатів

Правоохоронний комітет Ради в середу, 13 листопада, знову розгляне законопроект про скасування депутатської недоторканності. На останньому засіданні документ від фракції "Слуги народу" не отримав достатньої підтримки комітету, більшість членів якого – представники монобільшості. 

Якщо парламентарям не вдасться домовитися і прийняти цей документ до кінця року, з розслідуваннями проти народних депутатів можуть виникнути проблеми. Про те, чому комітет відмовився підтримувати законопроект про недоторканність – в матеріалі РБК-Україна.

Парламентський комітет з питань правоохоронної діяльності в середу, 13 листопада знову розгляне два законопроекти про скасування депутатської недоторканності. Перший – від "Слуги народу", другий – альтернативний, внесла фракція "Голос". На минулому засіданні 30 жовтня члени комітету не змогли домовитися про те, який з документів буде винесений на голосування в зал.

Верховна рада дев'ятого скликання ще в перші дні своєї роботи ухвалила закон про скасування недоторканності, прибравши норми про неї з Конституції. Вони передбачали, що депутата не можна притягнути до кримінальної відповідальності, затримати чи заарештувати без згоди Ради.

Документ, зареєстрований п'ятим президентом Петром Порошенком, у другому читанні підтримали 373 парламентарів. Набрати чинності він повинен з 1 січня 2020 року. Але справа в тому, що положення про недоторканність усе ще залишаються в інших законах, наприклад, у Кримінальному процесуальному кодексі. І в майбутньому це може застопорити розслідування щодо народних депутатів.

Недоторканність у законі

Наприкінці серпня президент Володимир Зеленський вніс законопроект (№1009), який, серед іншого, прибирав статті про депутатську недоторканність з КПК і закону про статус народного депутата. Також президент запропонував дати НАБУ та ДБР право на прослуховування і дещо змінити так звану "поправку Лозового", прийняту в 2017 році.

Але парламент відмовився приймати законопроект Зеленського в другому читанні, відправивши його на доопрацювання. У "Слузі народу" "за" проголосувало лише 184 депутати з понад 250. Цю провальну цифру в керівництві фракції списали на "спецоперацію" з боку інших політичних сил: нібито деяких депутатів просто дезінформували.

У редакції законопроекту до другого читання зазначено, що тільки генпрокурор (або його в. о.) може вручати підозри, дозволяти слідчі дії – обшук або прослуховування, і затримання народних депутатів. Згоди Верховної ради для цього не потрібно.

Саме ці пункти викликали найбільше розбіжностей всередині монокоаліції. Тому норми, що стосуються депутатського імунітету, вирішили виключити з тексту №1009 і прописати в окремому документі. Його на початку жовтня внесла група депутатів від "Слуги народу" під керівництвом заступника голови фракції Галини Янченко.

У їхньому законопроекті №2237 також наголошується, що депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком образи чи наклепу. По суті, у депутатів зберігається тільки індемнітет. У разі прийняття документа, він набуде чинності з 1 січня 2020 року, так само як і прийняті у вересні зміни до Конституції.

Народний депутат від "Голосу" Олександра Устінова та її колеги по фракції зареєстрували альтернативний проект закону №2237-1. Головна різниця між двома документами полягає в тому, хто може відкривати провадження проти народного депутата. У проекті "Слуги народу" передбачено, що це може зробити виключно генпрокурор, тоді як у "Голосу" – будь-який слідчий.

Друга відмінність полягає в тому, хто може давати дозвіл на обшук, прослуховування, затримання, арешт та інші слідчі дії щодо парламентарів. У проекті "Слуги народу" ця функція закріплюється за главою ГПУ, а в документі "Голосу" такі повноваження має й керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Крім того, в альтернативному законопроекті дозволяється затримання народного депутата, спійманого під час вчинення насильницького злочину або такого, яке призвело до смерті людини, одразу на місці.

Цікаво, що правоохоронний комітет не став рекомендувати до прийняття жоден із двох документів, відклавши це питання на наступне засідання.

"Через те, що окремі фракції, в тому числі ті, які позиціонують себе як демократичні і антикорупційні, на останньому засіданні комітету не були готові голосувати за законопроект, ми домовилися, що його розгляд буде відкладено на наступне засідання", – розповіла РБК-Україна Галина Янченко.

До того часу авторський колектив документа від "Слуги народу" збирається провести додаткові консультації з колегами по парламенту.

В пошуку союзників

Більшість представників фракції "Слуга народу" готові підтримувати законопроект №2237, каже Янченко.

"Вони розуміють, що цей законопроект – фактично технічний, але водночас дуже важливий. Щоби потім, коли справи будуть розглядатися в судах, не виникало правової колізії. Його завдання гармонізувати інші закони з Конституцією. Адже ті статті, які суперечать Основному закону, можуть бути визнані неконституційними", – пояснила депутат.

Втім, є у фракції монобільшості й ті, хто критично оцінюють законопроект і голосувати за нього не готові. Головна причина – повноваження генпрокурора, передбачені в документах.

"Необхідно більш чітко прописати підстави для початку провадження з боку генпрокурора, щоб, з одного боку, позбавити депутатів недоторканності, а з іншого – зберегти їхню політичну незалежність", – розповів РБК-Україна член правоохоронного комітету Максим Бужанський (СН).

Водночас у багатьох членів комітету з різних фракцій є питання до особистості генпрокурора і його роботи, каже Бужанський.

"Зняття депутатської недоторканності я підтримую. Але нам необхідно, маючи некомпетентного генерального прокурора, правильно прописати процедуру, за якої він дає згоду на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, слідчі дії та інше. Щоби для цього були підстави", – розповів Бужанський.

На комітеті "слугам народу" просто не вистачило голосів за свій же законопроект, пояснила РБК-Україна Олександра Устінова. Причому більшість членів комітету представлено фракцією більшості. За такого розкладу їм доведеться заручитися підтримкою депутатів від інших політсил.

"Ми готові об'єднати ці два проекти. Більшість ініціатив із мого законопроекту були враховані. І ми домовилися, що вони будуть включені в законопроект між першим і другим читанням. Але зараз ключовий наріжний камінь – хто зможе відкривати кримінальні провадження щодо народних депутатів", – зазначила Устінова.

У "Голосі" заявляють, що партія більшості своїм законопроектом хоче ввести "контрольовану" недоторканність, віддавши генпрокурору одноосібне право відкривати провадження щодо депутатів.

"У такому разі один-єдина людина в країні буде вирішувати, чи можна розслідувати того чи іншого депутата чи ні. До того ж ця людина – це частково політичне призначення, оскільки подається президентом і підтримується партією монобільшості. І той, і ті зараз представлені однією партією", – пояснила Устінова.

У "Слуги народу", в свою чергу, кажуть, що провели з "Голосом" не одне обговорення і пішли їм на суттєві поступки. "З чотирьох їхніх пунктів три в принципі були враховані. В той час, як ми йдемо на такі поступки, хотілося би, щоби інша сторона також йшла на зустріч", – зазначила Галина Янченко.

Наприклад, у "Слузі народу" погодилися до другого читання прописати, що народного депутата, який скоїв тяжкий злочин, пов'язаний зі смертю людини, можуть відразу затримати. Друге, в законопроекті змінять формулювання про те, що клопотання до суду про проведення негласних слідчих дій прокурор не "підтримує", а "погоджує".

"Це питання юридичної казуїстики, але ці поняття значно відрізняються. Ми пропонуємо, щоби генпрокурор не особисто брав участь, а просто поставив свій підпис на документах, які далі йдуть до суду. І третє стосується того, у якому суді буде розглядатися судові клопотання. У цьому питанні ми також готові піти на зустріч", – додала Янченко.