Хто заробив на дорогому газі, нафті та руді. І що буде з цінами у 2022 році

Металурги, енерго- та гірничодобувні компанії готуються ділити "вершки" за підсумком надприбуткового року. Відкладений попит через пандемію і стимули від багатих країн розігріли ринки до багаторічних максимумів. Але тепер аналітики чекають на відкат цін. Чи будуть знову дорожчати сировина та енергоресурси – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Світова економіка пережила два абсолютно різних роки пандемії. Після провального 2020-го, коли весь світ буквально сидів у карантині, вже цього року з активною вакцинацією почалося відновлення бізнес-процесів. Зростанню економіки сприяв відкладений попит і як наслідок – різкий стрибок цін на енергоресурси та сировинні товари.

Тон тут задавав Китай. Саме ця азійська країна першою взяла під контроль пандемію, почавши рости раніше і швидше за інших. Китай, як США і країни ЄС, запустив ряд заходів для підтримки економіки, заливши ринки грошима, що також позначилося на вартості нафти, газу та металургійної продукції.

Ціни на сталь і сировину на світових ринках піднялися не тільки через успіхи Китаю, який розігрів свій будівельний сектор. Багато країн не встигали відновити "доковідні" темпи виробництва, через що на локальних ринках при збільшеному попиті відчувався дефіцит продукції. На вартість також впливали дорожчі транспортні послуги, оскільки логістичні ланцюжки постраждали у 20-му році через локдаун.

Хто заробив на зростанні цін? Виграли, безумовно, енергокомпанії та гірничодобувні підприємства, забезпечивши своїм акціонерам солідні дивіденди. Російський "Газпром", як впевнені аналітики, виплатить рекордні дивіденди за всю історію. Надприбутки за підсумком року отримають й інші компанії з РФ, серед яких, наприклад, "Роснєфть". Обсяг дивідендів компанії зросте більш ніж у 7 разів, раніше підрахували в Goldman Sachs.

Велика металургійна компанія ArcelorMittal, що має активи й в Україні, ще у листопаді заявила про рекордні фінпоказники за підсумком третього кварталу –EBITDA (прибуток до вирахування податків та інших платежів) склало 6,1 млрд доларів, чистий прибуток – 4,6 млрд доларів. Для компанії це найвищі показники з 2008 року.

Ще один приклад надприбутків у 2021 році – компанія Shell. І хоча у третьому кварталі компанія отримала збиток, викликаний наслідками урагану в Мексиканській затоці та на узбережжі США, грошовий потік від операційної діяльності Shell досяг 17,5 млрд доларів, що є найвищим показником за всю історію. За підсумком трьох кварталів компанія отримала прибуток – 8,6 млрд доларів проти збитків роком раніше.

Чи чекати компаніям подібного успіху у 22-му році? Багато аналітиків впевнені, що цикл росту вартості сировини та енергоресурсів вже позаду. Більшість цін на сировину знизиться, оскільки центробанки прискорять згортання своїх стимулюючих програм, говорить глава департаменту з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко.

Крім того, на його думку, продовжать посилюватися тенденції у балансі сировинних ринків: з одного боку, високі ціни сприятимуть уповільненню попиту, а з іншого – стимулюватимуть зростання пропозиції. "Також пропозиція, швидше за все, буде стикатися з меншою кількістю антивірусних обмежень, ніж у 2020 і 2021 роках", – зазначив Мартиненко.

Нафта: жертва поганих новин

Зростання економік ряду країн у листопаді почало сповільнюватися, перш за все, через нову хвилю "ковіду", вказує НБУ у грудневому макроекономічному і монетарному звіті. Побоювання з приводу нових локдаунів вже позначилися на слабшому попиті на нафту, через що її ціна почала падати. Крім того, Китай оголосив про часткове відкриття стратегічних запасів нафти, США закликали інші країни вчинити так само.

Ціни на енергоресурси та сировинні товари за підсумком року кілька разів встигли оновити багаторічні максимуми. Наприклад, "прайс" на нафту марки Brent у жовтні перевищив 86 доларів/барель, показавши кращий результат за три роки. І це при тому, що з початку пандемії у квітні 2020-го один барель на тлі обвалу споживання наближався до ціни у 20 доларів. Подібна динаміка була і з котируваннями нафти WTI – її ціна в жовтні також оновила багаторічний рекорд. Але з кінця листопада вартість обох марок падає.

Котирування нафти на світових ринках одні з найбільш чутливих до різного роду новин і економічних подій, говорить директор аналітичного департаменту ІК Eavex Capital Дмитро Чурін. Через це, за його словами, відбуваються різкі рухи цін на нафту, як у бік підвищення, так і у бік зниження.

"Цілком можливо, що котирування на нафту у наступному році будуть перебувати в дуже широкому діапазоні від 55 доларів до 85 доларів за барель", – сказав РБК-Україна Чурін.

Аналітик ІК Сoncorde Capital Дмитро Хорошун також прогнозує, що нафта марки Brent залишиться у широкому "коридорі" – 65-85 доларів/барель.

Чи можуть ціни на нафту навпаки зростати? Такий сценарій, як зазначив експерт, можливий за умови збільшення попиту через холодну зиму, успіхів у боротьбі з пандемією (зокрема, через відновлення авіасполучення), а також зниження пропозиції, якщо, наприклад, країни ОПЕК+ не стануть або не зможуть надати достатні додаткові обсяги видобутку.

Поки ж, за даними агентства Reuters, в ОПЕК+ очікують профіцит нафти як мінімум за підсумком першого кварталу 22-го року – до 2 млн барелів на добу у січні, 3,4 млн у лютому і 3,8 млн у березні.

Газ: у заручниках холодної зими та "Газпрому"

Ціни на природний газ у цьому році виявилися вище найсміливіших прогнозів, доходячи на піку майже до 2000 доларів/тисячу кубометрів. Причому високі ціни спостерігалися й у літні місяці, коли газ зазвичай коштує дешевше. До теперішнього часу ціна газу на європейських біржах знаходиться у межах 1000-1100 доларів/тисячу кубометрів.

Для ринку природного газу, на думку Дмитра Чуріна, на європейському континенті істотну роль буде грати погодний фактор у січні та лютому. Якщо зима буде більш теплою, то і перехідні з сезону у сезон залишки запасів природного газу в сховищах будуть вище. Крім того, важливі й геополітичні фактори, в тому числі запуск або не запуск "Північного потоку-2".

"Це залишається в центрі уваги всіх учасників енергетичного ринку. Але, як відомо, не існує проблеми з транзитом газу з Росії в Європу, існує проблема з позицією Росії не збільшувати транзит газу по українській газотранспортній системі", – говорить Чурін.

На європейському ринку газу напруга, швидше за все, спаде лише із закінченням зимового опалювального сезону, і це допоможе збити ціни, вважає Олександр Мартиненко. Але перед регіоном будуть як і раніше стояти проблеми низьких запасів в сховищах, конкуренція за обсяги морських поставок ЗПГ з азійськими покупцями. "Дії російських постачальників можуть залишитися непередбачуваними аж до запуску СП-2", – вважає Мартиненко.

По ф'ючерсам на природний газ в Європі зараз видно два періоди, говорить Дмитро Хорошун. Перший – це все ще надзвичайно високі ціни до березня – близько 1100 доларів/тисячу кубометрів. Другий – просто високі ціни з квітня – близько 550-650 доларів/тисячу кубометрів.

"Потрібно враховувати, що ринки ф'ючерсів дуже мінливі і на них сильно впливає те, що відбувається у моменті. Тобто, якщо спотова ціна сильно впаде, то будуть сильно переоцінені й віддалені періоди", – уточнив Хорошун.

Захід цін: сталь і залізна руда

Ціни на сталь і залізорудну сировину (ЗРС) вже далекі від максимумів цього року. Котирування по ЗРС на піку досягали понад 220 доларів/тонна, тоді як зараз ціна на рівні близько 100 доларів/тонна.

За даними аналітиків GMK Center, середні ціни на ЗРС у 2021 році можуть зрости на 13% в порівнянні з попереднім роком – до 122 доларів/тонна, а у 2022 році котирування почнуть знижуватися, до кінця року падіння може скласти 22% – до 96 доларів/тонна.

Олександр Мартиненко з ICU вважає, що у 2022 році ціни на руду, ймовірно, залишаться поблизу поточних рівнів через різке уповільнення зростання в секторах нерухомості та будівництва Китаю.

"Ці ж фактори будуть негативно впливати на ціни на сталь в европейському регіоні, на додаток до основних – уповільнення економічного зростання в Європі та Туреччині й зростання виробництва сталі", – зазначив він.

Китай продовжить бути основним суб'єктом, що диктує рівень цін на залізну руду і сталь, погоджується Дмитро Чурін. "Складається враження, що обсяги будівельних робіт в Китаї зменшуються через перевищення пропозиції нерухомості над попитом. Відповідно, зниження необхідності у металі для будівельного сектора може зробити негативний вплив на весь глобальний ринок сталі у 2022 році", – вважає аналітик.

Дмитро Хорошун вважає, що ціна на ЗРС у 2022 році буде у діапазоні 90-100 доларів/тону, що трохи нижче, ніж зараз. "Ці рівні можуть встояти, я думаю, навіть якщо Китай вирішить стримувати чистий експорт сталі з країни", – вважає він.

Теоретично, на думку Хорошуна, влада Китаю може штучно знизити ціни на ЗРС, як це сталося з цінами на енергетичне вугілля. Але видобуток руди у Китаї та потенціал для нарощування цього видобутку вкрай обмежені, а тому спроби адміністративно впливати на ціни можуть не спрацювати.

Що ж стосується сталі, ціни на неї впали з недавніх максимумів, але все ще залишаються істотно вище "доковідних" рівнів. Наприклад, ціна на гарячекатаний рулон (ГКР) становить 800 доларів/тонна, а у другому кварталі цього року вона була приблизно на 40% вище, у 2018-2020 роках – на 30-40% нижче.

Ціни на сталь можуть впасти ще на 20% з нинішніх рівнів, вважає Дмитро Хорошун. "Тобто ГКР буде коштувати не 800 доларів/тонна, як зараз, а 600-650 доларів/тонна. Важливі передумови для цього – уповільнення споживання сталі у Китаї та ризики, пов'язані з пандемією", – роз'яснив він.

Стимули з боку китайського уряду можуть підтримати попит на сталь. Крім того, як вважає аналітик Сoncorde Capital, можливе стримування пропозиції сталі Китаєм як для внутрішнього ринку, так і для експорту.

***

Отримавши надприбутки у 2021 році, металурги, енергетичні та гірничодобувні компанії навряд чи можуть розраховувати на повторення такого ж успіху і через рік. Коригування цін на сировину вже відбувається, для енергоресурсів вона також неминуча, якщо, звичайно, країни та окремі монополісти не стануть штучно підтримувати дефіцит і високий попит. Не кажучи вже про непрогнозований фактор пандемії, яка може посилитися через чергову мутацію коронавірусу, знову посадивши країни і їх економіки у карантин.