Забіг на місцях: які партії поборються за владу на виборах восени

Чергові місцеві вибори по всій країні пройдуть через півроку. Відсунути їх на більш пізній термін може хіба що епідемія COVID-19. Хоча влада поки відмахується від такого сценарію. 

Під час місцевих виборів розкручений партійний бренд далеко не завжди стає запорукою успіху. На перший план виходять партії, що мають сильні рейтингові позиції в тому чи іншому регіоні, області, місті або громаді. А тому результати перегонів у жовтні можуть помітно відрізнятися від тих, що показали підсумки останньої парламентської кампанії.

РБК-Україна дізналася про плани на місцеві вибори у партій, які не пройшли або не балотувалися в Раду, але можуть показати непогані результати в боротьбі за владу в регіонах.

Для більшості великих і рейтингових партій політична повістка зараз вибудовується в горизонті майбутніх місцевих виборів. Вони повинні пройти 25 жовтня цього року, якщо спалах COVID-19 не внесе свої корективи.

Треба сказати, що змістити дату місцевих виборів не так вже й просто. Це можливо хіба що в умовах воєнного або надзвичайного стану. Або ж якщо парламент змінить Конституцію, на що у влади часу залишається обмаль. Поки ж у партії Володимира Зеленського прогнозують, що жовтневі вибори напевно відбудуться в термін.

Незважаючи на високі показники рейтингу, до осінніх змагань за владу "Слуга народу" почала готуватися заздалегідь, ще в лютому. На місцевих виборах вплив загальнонаціонального бренду слабшає. Перевага сил виявляється у партій, які мають у своїй обоймі яскравих лідерів і політиків місцевого калібру. Додатковою перевагою стає і наявність великої розгалуженої структури парторганізацій.

Як показує практика, найчастіше місце в раді або крісло мера городяни швидше віддадуть політику, який допоміг відремонтувати дорогу біля їхнього будинку, ніж ставленику від партії, чий лідер красиво віщає з екранів телевізора. Непровладний кандидат, який працює в місті багато років, може без особливих зусиль перемогти "новачка", який йде під проводом рейтингової політсили.

До того ж із початком карантину на місцях простежується ще одна тенденція. Чинні мери, які очолили боротьбу з епідемією коронавірусної хвороби у своїх містах, лише нарощують підтримку. Хоча в деяких із них і без того було по 50-70% рейтингу. І далеко не всі вони – представники партій, що пройшли в парламент.

Змінити розстановку сил у жовтні можуть так звані місцеві партії або партії, які мають велику підтримку в окремо взятих регіонах. А також рейтингові політсили, які після торішньої поразки під час виборів у Раду мають намір перегрупувати сили і поборотися за владу на регіональному рівні. А тому підсумки місцевих виборів можуть кардинально відрізнятися від результатів парламентської і, тим більше, президентської кампаній.

РБК-Україна поспілкувалося з представниками восьми партій, які зараз не представлені фракціями в Раді, але цілком можуть дати бій на жовтневих виборах. Ще дві партії – "Опозиційний блок" і "Українська стратегія Володимира Гройсмана" поки не готові розкривати свої плани на місцеві вибори. Ми також звернулися за коментарем до лідера УДАРу Віталія Кличка, але на момент виходу матеріалу, через завантаженість київського мера, відповідей не отримали.

"Самопоміч"

У парламент минулого скликання "Самопоміч" львівського мера Андрія Садового завела 33 народних депутатів. На останніх місцевих виборах в 2015 році партія отримала представництво в понад половині обласних рад, а також у міськраді Києва. А Садового втретє поспіль обрали на посаду міського голови Львова.

Під час президентської кампанії минулого року він зняв свою кандидатуру на користь лідера "Громадянської позиції" Анатолія Гриценка. Але в Раду "Самопоміч" вирішила піти окремо. На парламентських виборах у липні минулого року партія зазнала поразки, набравши менше відсотка голосів. Від "Самопомочі" в Раду пройшов тільки один депутат, обраний у мажоритарному окрузі у Львівській області, Павло Бакунець.

За словами колишнього віце-спікера Оксани Сироїд, яка з жовтня минулого року очолює "Самопоміч", партія планує брати участь у наступних місцевих виборах.

"Але нас турбують ті зміни виборчого законодавства, які зараз намагаються ініціювати в парламенті. Особливо – про те, що політична партія повинна брати участь у виборах в 2/3 обласних і районних рад. А також намір встановити прохідний бар'єр на рівні 5% загалом по всій Україні. За таких умовах це заперечення місцевих виборів як таких. По суті це рейдерство влади громад", – зазначила РБК-Україна Сироїд.

"Самопоміч" готується до осінніх виборів (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Вона уточнила, що підготовка "Самопомочі" до виборів ведеться весь час, а не лише безпосередньо перед виборами. Цю підготовку багато в чому забезпечують постійно діючі партійні осередки, які комунікують з людьми на місцях, додала політик.

"У нас є сильні команди в більшості областей України, зокрема у Львові та Львівській області, Києві та Київській області, Харківській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернігівській, Рівненській, Волинській, Херсонській, Житомирській, Черкаській областях", – розповіла очільник "Самопомочі".

У цих регіонах партія, насамперед, розраховує отримати найвищі показники під час осінніх виборах. Водночас у "Самопомичі" побоюються, що викривити їхній результат може підкуп виборців, з яким, за словами Сироїд, партія вже зіткнулася під час останніх проміжних виборів в об'єднаних територіальних громадах.

Що ж стосується можливих союзів з іншими політичними силами, то екс-нардеп пояснила, що вони "завжди відкриті до співпраці".

"Самопоміч" приймає рішення про співпрацю на з'їзді або проводі, після колективного обговорення. Звичайно, ця співпраця також залежить від того, в якій формі вона буде дозволена виборчим законодавством. Але ми точно не можемо об'єднуватися з олігархічними політичними силами", – сказала Сироїд.

ВО "Свобода"

Дві останні парламентські кампанії у 2014 і 2019 році для "Всеукраїнського об'єднання "Свобода" не увінчалися успіхом. Напередодні останніх виборів у Раду партія зуміла об'єднати в своєму списку представників усіх провідних політичних сил націоналістичного спрямування.

Але подолати п'ятивідсотковий бар'єр, щоб пройти в Раду, цьому союзу не вдалося. "Свобода" отримала 2,15%, провівши до парламенту лише одного депутата по мажоритарному округу в Івано-Франківській області Оксану Савчук.

При цьому на останніх місцевих виборах партія отримала депутатські мандати в 14 обласних радах, а також у столичній міськраді. Висуванці від "Свободи" стали мерами таких обласних центрів, як Тернопіль, Івано-Франківськ та Хмельницький.

Прес-секретар ВО "Свобода" Христина Равлюк сказала РБК-Україна, що партія збирається брати участь у місцевих виборах. Причому підготовка до них "ведеться вже давно".

"У 2008 році на одному з партійних з'їздів було ухвалене рішення, що партія братиме участь у всіх виборах, які будуть оголошені в Україні. Ми цього гасла дотримуємося. У нас підготовка до наступних виборів починається з наступного дня після завершення попередніх. Наші обласні організації, штаби постійно працюють", – зазначила Равлюк.

Політсила Олега Тягнибока готова боротися за Західну і Центральну Україну (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

У "Свободі" не виключають союзів чи об'єднань з іншими "ідеологічно близькими" політичними силами.

"Безумовно, перемовини будуть проводитися, але вони залежатимуть від остаточної версії Виборчого кодексу і правил проведення цих місцевих виборів, щоб ми змогли остаточно вирішити, чи ми йдемо окремо як Всеукраїнське об'єднання "Свобода", чи будемо ще з кимось об'єднуватися", – сказала прес-секретар політсили.

За словами Равлюк, партія планує брати участь у виборах у всіх регіонах країни. Проте фінальне рішення буде прийняте після того, як стануть відомі кінцеві нормі виборчого законодавства та розмір застави для участі у місцевих виборах. Як базові "Свобода" розглядає Західну і Центральну Україну.

Треба зазначити, що минулого тижня парламент підтримав за основу законопроект Оксани Савчук у співавторстві з іншими депутатами про зменшення грошової застави в дев'ять разів. Велика ймовірність, що незабаром Рада ухвалить цей документ в цілому.

"Радикальна партія Олега Ляшка"

Щоби потрапити в парламент у липні минулого року Радикальній партії Ляшка не вистачило 0,99% голосів. У Раді восьмого скликання у РПЛ була п'ята за чисельністю фракція, що складалася з понад двох десятків народних депутатів. На останніх місцевих виборах партія отримала місця в 17 обласних радах.

Сам Ляшко намагається не випадати з публічної площини, відвідуючи телевізійні ефіри і влаштовуючи акції протесту або бійки з представниками нинішньої влади.

Заступник лідера РПЛ Андрій Лозовий в коментарі РБК-Україна зазначив, що партія обов'язково братиме участь у місцевих виборах. Що стосується балотування Олега Ляшка, то такого рішення поки немає.

"Незважаючи на програш на парламентських виборах, викликаний екстраординарними обставинами в державі, кістяк партії збережено і на місцях почасти навіть посилений. Безумовно, робота відбувається. Виборча кампанія завжди починається на наступний день після закінчення минулої. Все керівництво партії включно з лідером серйозно займається партійним будівництвом, щоб результат на місцевих виборах був приголомшливим", – сказав Лозовий.

Радикальна партія збирається взяти реванш на місцевих виборах (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

За словами Лозового, на вибори партія піде самостійно. Але у прифронтових областях на Сході, "радикали" не виключають "можливості співпраці з іншими проукраїнськими силами".

Високі результати політсила розраховує отримати в Західній і Центральній Україні. Як базові РПЛ розглядає ті області, де партія отримала найбільшу підтримку під час парламентської кампанії.

"Це Рівненська область, де найкращий результат у відсотках. Вінницька, де найкращий результат в кількості голосів. Львівщина, де був приріст у відсотках, попри падіння по країні в цілому. Чернігівщина, Волинь і Хмельниччина, де партія посіла третє місце, а також Тернопільщина", – розповів виданню заступник голови Радикальної партії.

"Довіряй ділам"

Політична вотчина партії "Довіряй ділам" – Одеса. За підсумками місцевих виборів в 2015 році ця політсила отримала найбільші фракції в Одеських міській та обласній радах. А її лідер Геннадій Труханов переобрався на пост міського голови, набравши в першому турі майже 52% голосів одеситів.

Минулого року у політсили з'явився ще один співголова – мер Харкова Геннадій Кернес. Тоді політики анонсували створення нової "партії мерів". Але в результаті вони і ще чотири партії об'єдналися, щоби піти на парламентські вибори під брендом "Опозиційного блоку". І Труханов, і Кернес заявили, що в разі перемоги на виборах в Раду від депутатських мандатів відмовляться.

Втім, цей союз не виправдав покладених на нього сподівань. "Опоблок" не зміг потрапити в парламент, отримавши трохи більше ніж три відсотки голосів.

У жовтні "Довіряй ділам" планує брати участь у місцевих виборах, розповів РБК-Україна одеський мер Геннадій Труханов. Але поки "під час карантину деякі юридичні аспекти виборчого процесу ще чітко не визначені", уточнив він.

Труханов готовий знову боротися за крісло мера Одеси (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Сам же Труханов збирається знову поборотися за крісло міського голови Одеси. "Багато соціально важливих проектів розпочато, і є чіткі наміри їх реалізувати", – додав мер.

Говорячи про підготовку до виборів, він зазначив, що робота його і партії "не прив'язана до виборчого процесу".

"Свого часу містяни довірили нам розвиток Одеси, її інфраструктури та всіх сфер життєдіяльності. І з перших днів ми розпочали свою діяльність, мета якої місто, комфортне для життя, відпочинку, освіти та роботи. На жаль, українське сьогодення таке, що вибори в нас проходять частіше, аніж хотілося б. Тож не дивно, що безліч позитивних зрушень люди пов’язують з виборами та чиїмись політичними амбіціями", – сказав виданню одеський мер.

Поки не ясно, чи відбудуться якісь зміни в керівництві політсили. При цьому Труханов не виключив співпраці "Довіряй ділам" з тими партіями і їхніми представниками, "які мають чіткий і послідовний план подальших дій і спираються на певні досягнення в розвитку громад".

"Громадянська позиція"

На президентських виборах у березні минулого року лідер "Громадянської позиції" Анатолій Гриценко став п'ятим, отримавши майже сім відсотків голосів виборців. Повторити цей показник під час парламентської кампанії чотири місяці потому партії не вдалося. На виборах у липні політсила Гриценка набрала трохи більше одного відсотка.

У 2015 році "Громадянська позиція" отримала представництво у Львівській та Тернопільській обласних радах, а також в міськрадах Львова і Тернополя.

Пропускати жовтневу кампанію партія не збирається. За словами голови координаційної ради "Громадянської позиції" Володимира Гірняка, політсила буде брати участь у місцевих виборах і вже почала готуватися до них.

Партія Гриценка розраховує на успіх у Києві (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

"Десь робота ведеться більш активно, десь – менше. Але загалом я переконаний, що буде результат. Єдине питання полягає в тому, що зараз з парламенту йдуть новини про те, що там хочуть встановити вимогу про висунення кандидатів у двох третинах областей і п'ятивідсотковий бар'єр по всій країні. Ми будемо аналізувати ці норми, якщо їх ухвалять", – зазначив РБК-Україна Гірняк.

На майбутні вибори політсила має намір іти самостійно. До числа пріоритетних цілей Гірняк відніс проходження "Громадянської позиції" в Київську міськраду.

"Думаю, це реальне завдання. Безумовно, для мене як для депутата Львівської облради важливо забезпечити представництво партії у місцевих радах Західної України, де на президентських виборах у Анатолія Гриценка був хороший результат. А також – у Центральній Україні. Хоча з огляду на те, що наша партія загальнодержавна, було б чудово продемонструвати хороші показники у всіх обласних центрах", – розповів голова координаційної ради партії.

"Сила і честь"

На президентських виборах колишній глава СБУ Ігор Смешко отримав близько шести відсотків голосів, перевершивши результат багатьох тогочасних "важкоатлетів" української політики. Влітку він повів свою партію "Сила і честь" на позачергові вибори у Раду, але подолати п'ятивідсотковий бар'єр їм не вдалося. Політсила набрала 3,82% голосів.

У прес-службі "Сила і честь" сказали РБК-Україна, що партія братиме участь у місцевих виборах і вже розпочала підготовку, "однак карантин її заблокував". Сам Смешко брати участь у місцевих виборах поки не планує.

Партія Смешка планує брати участь у виборах восени (Фото: Михайло Марків / POOL / УНІАН)

Щодо можливих об'єднань у партії зазначили, що "настійливо шукають союзів з тими політичними силами, програми яких близькі до програми "Сила і Честь". Водночас робити ставку на якісь певні регіони в партії не мають наміру.

"У нас базовий регіон – вся Україна. Ми будемо боротися за голос кожного українця, де б він не проживав. І тільки виборці вирішать, де у нас будуть кращі результати", – прокоментували РБК-Україна в політсилі Смешка.

УКРОП

Партія "Українське об'єднання патріотів – УКРОП" з'явилася незадовго до місцевих виборів 2015 року. Спочатку політсилу очолив Геннадій Корбан, який вважався на той час близьким до Ігоря Коломойського. У складі партії також чимало людей, які так чи інакше пов'язані з олігархом.

На виборах у 2015 році УКРОП завела своїх депутатів у 18 обласних радах, ставши четвертою за цим показником серед усіх партій. Партія не балотувалася в Раду на минулорічних виборах.

Однак троє її представників отримали мандати в парламенті дев'ятого скликання, перемігши в мажоритарних округах – голова УКРОПу Тарас Батенко, Ігор Палиця та Ірина Констанкевич. Всі вони входять до складу депутатської групи "За майбутнє". Причому ще частина вже колишніх "укропівців" пройшла в Раду під прапорами "Слуги народу".

Троє "укропівців" стали нардепами (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

За словами Батенка, у травні Рада може ухвалити зміни до Виборчого кодексу, які ускладнять участь у місцевих виборах для багатьох партій. Зокрема, вимогу про висування партією кандидатів у 2/3 обласних рад і ОТГ по всій Україні.

"Тому перед УКРОПом як непарламентською партією стоятиме питання успішно проведеної кампанії. Для всіх учасників виборчого процесу вона утруднена сьогодні ще й об'єктивними причинами, викликаними пандемією. Ми ведемо також переговорний процес з іншими партіями щодо участі у виборах. Конкретніше це стане зрозуміло ближче до початку виборчого процесу", – сказав РБК-Україна голова УКРОПу.

Сам він на жовтневих виборах планує поборотися за посаду міського голови Львова.

"Народний фронт"

У липні минулого року "Народний фронт" опинився за парламентським "бортом". Сама партія у виборах не брала участь, але частина її представників потрапили в Раду від "Європейської солідарності" Петра Порошенка. Ще один впливовий "фронтовик" Арсен Аваков зберіг своє міністерське крісло після зміни влади. Лідер цієї партії Арсеній Яценюк також намагається не зникати з публічної площини.

На парламентських виборах 2014 року його політсила отримала перше місце і 22,14% голосів виборців. Через рік соціологи зафіксували, що рейтинг "Фронту" обрушився до одного відсотку і відтоді йому так і не вдалося поліпшити свої електоральні позиції. З цієї ж причини на останніх місцевих виборах, що пройшли в жовтні 2015 року, партія вирішила йти спільно з "Блоком Петра Порошенка".

Лідер "Нарфронта" Арсеній Яценюк практично зник з великої політики (фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Готовність політсили взяти реванш у жовтні залишається під питанням. У березні Яценюк заявив, що "Народний фронт" буде брати участь у місцевих виборах, якщо це дозволять зміни в законодавство і буде знижено розмір застави.

У прес-службі "Народного фронту" сказали, що "рішення про участь партії у місцевих виборах приймається на з'їзді".

"Після ухвалення такого рішення ми обов'язково поінформуємо засоби масової інформації. Також хочемо повідомити, що, на жаль, існують законодавчі вимоги, які серйозно обмежують участь політичних сил у місцевих виборах. Вони, зокрема, стосуються застави", – прокоментували РБК-Україна в прес-службі партії.