Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної ради озвучила свою версію підривів збройних арсеналів. За її даними, вибух в 2017 році на найбільшому українському складі боєприпасів в Балаклії стався не через російський безпілотник. Комісія припускає, що пожежу могли влаштувати самі військові, за однією з версій – щоб приховати розкрадання. Різка зміна вектора розслідування через три роки насторожила як політиків, так і військових експертів. Як і чому зник "російський слід" у балаклійській справі – в матеріалі РБК-Україна.
З початку війни на Донбасі були підірвані п'ять збройових арсеналів в Україні. Як наслідок, армія моглав втратила до 40% всього боєзапасу. Останній інцидент стався в Ічні 9 жовтня 2018 року. Перед цим горіли склади в Балаклії, Сватовому, Калинівці та Кривому Розі. Офіційна позиція тодішнього керівництва держави зводилася до того, що це справ рук російських диверсантів.
В жовтні минулого року парламент створив ТСК для того, щоб розібратися, як і чому сталися вибухи на армійських збройових складах. На розслідування депутати відвели шість місяців. За цей час комісія розібралася з пожежею в Балаклії і приступила до розслідування інциденту в Калинівці. Її голова – народний депутат Давид Арахамія ("Слуга народу") попросив продовжити роботу ТСК ще на півроку і озвучив несподівані висновки з нового розслідування.
Широкий резонанс викликало те, що депутати безапеляційно відкинули версію про російський безпілотник, який нібито скинув бомби на балаклійський арсенал, що і спровокувало пожежу. Три роки харківське управління СБУ вело цю справу за статтею "диверсія". Тепер депутати з ТСК називають розслідування фальсифікованим і вимагають, щоби Генпрокуратура передала кримінальне провадження до Києва.
Збитки від вибухів боєприпасів на території 65-го арсеналу Центрального ракетно-артилерійського управління ЗСУ в Балаклії склали 12 млрд гривень. Тоді були евакуйовані майже 16 тисяч місцевих жителів, одна жінка загинула від осколка снаряда, ще четверо отримали поранення. Були зруйновані майже 300 будинків. Суди щодо компенсацій цивільним за завдані збитки тривають досі. Також триває офіційне розслідування правоохоронних органів.
У свою чергу, голова комісії Верховної Ради Давид Арахамія вказує, що обидві експертизи, які встановлювали причини пожежі в Балаклії, кардинально різняться. За його словами, Київський інститут судових експертиз підтримує версію про атаку безпілотника, а Харківський – вважає її неспроможною.
Щоб зняти протиріччя депутати на початку поточного року попросили Харківський інститут судових експертиз ім. Бокаріуса ще раз провести дослідження воронок від вибухів у Балаклії. Результати експертизи наведено у звіті ТСК. Згідно з ним, на території арсеналу були закопані не менше десяти вибухових пристроїв, аналогічних кумулятивно-фугасним снарядамів, які одночасно здетонували і призвели до пожежі і руйнувань.
Більш того, на думку експертів, закладення вибухівки сумарною вагою близько 700 кг не могло відбуватися непомітно. Члени ТСК роблять висновок, що охорона арсеналу і військове командування знало про цей факт.
"Отже, в даний час у комісії є підстави вважати, що підрив найбільшого арсеналу нашої держави... міг мати місце через навмисні сплановані дії винних осіб, які діяли протягом певного часу в умовах очевидності для військовослужбовців і працівників 65-го арсеналу", – сказано в звіті.
За версією депутатів, керівництво Генпрокуратури, військової прокуратури та СБУ фактично допомогли приховати "об'єктивні причини та обставини знищення арсеналу".
Окремо Арахамія зупинився на версії з російським безпілотником. На його переконання, відомості "Украероруху" про польоти цього об'єкта в день вибуху, не можуть відповідати дійсності. Тому що радари "Украероруху" не можуть фіксувати об'єкти менше габаритів гелікоптера Мі-8, а безпілотників такого великого розміру на озброєнні російських військ немає.
Крім того, глава ТСК стверджує, що військовий прокурор Харківського гарнізону Артем Бугаєць був звільнений зі своєї посади саме за те, що відкинув суперечливі дані про безпілотник і зосередився на версії про підрив арсеналу зсередини.
У той же час, відомо, що цей прокурор у 2017 році отримав догану від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) за неналежне виконання службових обов'язків. Бугаєць довгий час працював під керівництвом свого скандального колеги Костянтина Кулика у військовій прокуратурі та департаменті міжнародного правового співробітництва ГПУ.
Потім він до квітня поточного року очолював Управління з розслідування військових злочинів Держбюро розслідувань. Арахамія зазначив, що взяв Бугайця консультантом для роботи ТСК і має намір захищати його від тиску керівництва силових органів, не згодних з новою версією балаклійського інциденту.
Голова фракції "Слуга народу" також озвучив свої міркування, хто і для чого міг підірвати найбільший склад боєприпасів у Східній Європі. Арахамія більш ніж прозоро натякнув, що це пов'язано з розкраданнями боєприпасів на більш ніж 500 млн гривень на балаклійському арсеналі, які аудитори виявили напередодні вибухів.
"Аудитори надали військовим час для усунення недоліків. Магічним чином за тиждень до дедлайну сталася ця пожежа. Чи виглядає це підозріло? Так! Чи була в цьому якась "зрада"? Цього ми не знаємо, це має встановити слідство", – заявив депутат.
Він також повідомив, що напередодні вибухів спецназ Військової служби правопорядку проводив на арсеналі антидиверсійні навчання. Але в момент підриву спецназівцям наказали залишити територію, а потім – повернутися. Арахамія додав, що "нове об'єктивне слідство" має відкрити справу за фактом фальсифікації результатів розслідування і знайти винних посадових осіб.
Версія про те, що арсенал підірвали, щоб приховати масштабні розкрадання не нова. Вперше вона була озвучена безпосередньо в день пожежі. Але тоді її спростував Головний військовий прокурор Анатолій Матіос.
"Підстав говорити, що це спроба приховати якісь зловживання або втрати майна, немає. Це заходить за межі будь-якої нормальної логіки", – заявляв він, продовжуючи наполягати на тому, що російський ударний безпілотник залетів в Україну "відбомбився і полетів назад".
Наступник Матіоса на цій посаді – Віктор Чумак, також назвав повністю неправдивими заяви ТСК про причини підриву збройового сховища. Він зазначив, що слідство і прокуратура досконально вивчили версію про "закладки вибухівки в землю" і відкинули її.
"Зробити багатокілограмові закладки на території арсеналу, щоб цього ніхто не помітив, неможливо. Є й інші докази, що перші вибухи були не з-під ґрунту", – підкреслив він.
Член ТСК і депутат від "Європейської солідарності", колишній командувач АТО Михайло Забродський прямо не розкритикував озвучені Арахамією відомості, але заявив, що звіт комісії "проміжний" і підписаний виключно її головою. Він також вказав на серйозні розбіжності в методиці проведення експертиз у цій справі.
Міністерство оборони стримано відреагувало на заяву парламентської комісії. У відомстві зазначили, що вибухи на арсеналах відбулися ще за минулої влади.
"Поки не закінчено слідство, ми не маємо права зараз висловлювати свою точку зору на ці події. Для нас є один результат – це висновки слідчих дій офіційного слідчого органу", – сказала РБК-Україна начальник управління комунікації і преси МОУ Світлана Павловська.
У Службі безпеки України повідомили, що всю інформацію про відмінності експертиз і висновки ТСК, можуть дати тільки слідчі, які безпосередньо ведуть справу про вибух в Балаклії. На момент публікації матеріалу відповідь на журналістський запит від них ще не отримана.
У свою чергу, опитані РБК-Україна військові експерти в більшості своїй вважають цілком вірогідними дані, наведені в звіті слідчої комісії Ради. Однак також вони побоюються, що результати розслідування можуть бути використані в політичних цілях.
Полковник запасу, колишній співробітник оперативного управління Генштабу Олег Жданов не сумнівається, що "мінування" десятками фугасних снарядів території арсеналу цілком могло використовуватися, щоб отримати 100% результат.
"Те, про що заявив Арахамія, це високопрофесійна "закладка" (вибухівки, – ред.), щоб зробити імітацію підриву великого штабеля боєприпасів. Я – артилерист і я знаю, про що кажу", – зазначив екс-військовий.
За його словами, версія з безпілотником з самого початку була сумнівною для експертів. Він вказує, що один безпілотний літальний апарат не може нести стільки вибухівки, щоб одночасно підірвати десятки захищених штабелів боєприпасів.
Колишній керівник Директорату з питань нацбезпеки і оборони Офісу президента, полковник Іван Апаршин (звільнений у квітні поточного року, – ред.) також упевнений, що на балаклійському складі були розкрадання, і пожежа пов'язана з цією обставиною.
"Я з першого дня говорив, що це підрив зсередини. Там вкрали боєприпаси, продали їх, і після цього було прийнято таке рішення, і все. Я думаю, що цей підрив пов'язаний з тим, що там була недостача", – вважає він. На думку екс-радника Зеленського, слідство зобов'язане встановити тих, хто "давав команду" на підрив арсеналу.
У свою чергу, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець побоюється, що висновки комісії не призведуть до якісного розслідування та фінального результату.
"Висновки комісії Ради дійсно кричущі і категоричні, так як вони фактично говорять про те, що попередня версія цих подій абсолютно не відповідає дійсності... Тепер треба це все заново перевірити, але стільки часу вже пройшло, що, на мою думку, ця справа має всі ризики зайти в глухий кут", – упевнений військовий експерт.
Він також наполягає, що фахівці повинні ще раз перевірити нові дані про підрив закопаної в землю вибухівки, щоби зняти всі сумніви. Щодо політичної складової, то Згурець не виключає спроби використати нову версію подій в політичній боротьбі.
"Я думаю, що так, цей звіт ТСК можуть використовувати в політичних цілях. Це може стосуватися і колишніх керівників правоохоронних органів, силового блоку, Міноборони і Генштабу. У будь-якому випадку ця ситуація може при вмілому використанні стати засобом впливу на окремих посадових осіб", – підкреслює він.
Масштабні пожежі на арсеналах у 2014-2018 роках кожен раз ставали "вибухами" і в українському політикумі. Тим не менш, ніхто з чиновників або вищих керівників ВСУ так і не поніс за це відповідальності. Кожен раз влада називала те, що відбулося, спланованими диверсіями і натякала на участь країни-агресора.
Тим не менш, "російський слід", який так "ясно було видно" в цих інцидентах за минулої влади, став "згасати" при нинішній. В даній історії залишилося встановити, хто насправді систематично з року в рік підривав боєздатність української армії: ворог ззовні або меркантильні інтереси когось всередині країни.