Верховна Рада України у першому читанні за основу підтримала законопроект №3498 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)". За документ проголосували з другого разу 237 нардепів, передає кореспондент РБК-Україна.
Спершу його підтримали 224 депутата ВР.
"Метою розробки зазначеного законопроекту є створення передумов для підвищення ефективності та функціональності ринків капіталу та інших регульованих ринків в Україні, в першу чергу шляхом комплексного врегулювання питань функціонування ринків похідних цінних паперів та деривативів та законодавчого регулювання інфраструктури регульованих ринків", - сказано в пояснювальній записці.
Зокрема, проектом закону передбачається створення правового поля та врегулювання відносин, пов’язаних як з біржовими, так і з позабіржовими деривативами, зокрема шляхом визначення поняття "деривативи", їх класифікації та основних механізмів укладення деривативів на регульованих ринках та поза ними. Актом пропонується врегулювати питання розбудови інфраструктури, необхідної для повноцінного функціонування ринку деривативів, зокрема шляхом імплементації положень регламенту EMIR в частині створення торгового репозиторію та центрального контрагенту, які мають функціонувати відповідно до європейських стандартів.
Також пропонується запровадити існування інституту кваліфікованих інвесторів, а також передбачається адаптація норм, які регулюють професійну діяльність торговця цінними паперами у відповідність до норм зазначеного акта ЄС, трансформуючи їх у повноцінні інвестиційні фірми та розширюючи перелік ліцензійних видів діяльності, які ними можуть здійснюватись.
Законопроектом пропонується уніфікувати підходи до регулювання діяльності бірж, які здійснюють торгівлю цінними паперами, деривативами, валютними цінностями, товарами та іншими активами шляхом запровадження інституту оператора ринку – особи яка отримує ліцензію на організацію торгівлі такими активами на відповідному ринку.
Крім того, передбачається встановити остаточність розрахунків, які базуються на Директиві ЄС про остаточність розрахунків у платіжних системах та депозитарних системах цінних паперів та щодо ліквідаційного неттінгу, а саме:
- положення щодо остаточності розрахунків передбачають, що розпорядження щодо переказу коштів і цінних паперів є безвідкличними після певного моменту, визначеного українським законодавством, та що законодавство стосовно неплатоспроможності не повинно мати зворотної дії на права та обов’язки сторін правочинів щодо деривативів, якщо відповідні розпорядження були надані до або у дату, коли порушується справа про неплатоспроможність відповідної сторони;
- ліквідаційний неттінг дозволяє зменшити розмір взаємних зобов’язань сторін правочинів щодо деривативів (у випадку неплатоспроможності однієї з сторін) до єдиного підсумкового зобов'язання (різниці між обсягами зобов’язань кожної із сторін).
Зазначимо, неттінг - це процес, при якому грошові вимоги клієнта зараховуються проти його грошових зобов'язань (тобто взаємозалік в області грошового обігу). За результатами неттінгу для кожного клієнта визначається чисте сальдо - позиція (тобто залишок на величину грошових вимог, якщо такі перевищували грошові зобов'язання та навпаки).
Нагадаємо, у вересні 2016 року Верховна Рада затвердила введення державних деривативів.