Війна дипломатів. Як пройшла зустріч Блінкена і Лаврова і що буде далі

У швейцарській Женеві пройшов черговий раунд американо-російських переговорів з безпеки. Про що говорили держсекретар США Ентоні Блінкен і глава МЗС РФ Сергій Лавров і чого далі варто чекати Україні – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Три раунди переговорів між Росією і Заходом минулого тижня цілком очікувано не змогли зняти взаємних протиріч і не дали відповіді на головне, предметне питання: чи почне РФ нове масштабне вторгнення в Україну. Тому всі учасники переговорів продовжили свою дипломатичну активність, а напруга біля українських кордонів тим часом тільки наростала.

Найпомітніша подія останніх днів – європейське турне держсекретаря США Ентоні Блінкена, який відвідав Київ і Берлін, а в п'ятницю провів зустріч з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим у Женеві. Найгіршого варіанту – демонстративного виходу Росії з переговорів, зі звинуваченнями на адресу Заходу і початком нової хвилі агресії проти України – поки не сталося. Москва на словах сигналізує про готовність йти дипломатичним шляхом. Хоча її дії в останні дні швидше говорять про зворотне.

* * *

Весь минулий тиждень до женевської зустрічі російські офіційні особи продовжували просувати свої звичні наративи: Захід (в першу чергу США) не хоче погоджуватися з російськими пропозиціями щодо "гарантій безпеки", які передбачають відмову від розширення НАТО на Схід і згортання будь-якої активності Альянсу в Східній Європі. А замість цього продовжує постачати озброєння "агресивному київському режиму", який нібито планує сам почати "наступ на Донбасі".

Втім, Москва підкреслювала, що подальший розвиток подій повністю залежить від того, які письмові відповіді на російські пропозиції щодо "гарантій" вона отримає. При великому бажанні сигналом про готовність РФ до компромісів можна було б вважати заяву заступника голови російського МЗС Сергія Рябкова, який запропонував "альтернативу" офіційній відмові НАТО від розширення – зобов'язання США ніколи не голосувати за вступ України та інших країн (в першу чергу, Грузії) в Альянс.

США не згодні закрити двері НАТО для України (фото: twitter.com / SecBlinken )

Втім, по суті це нічого не змінює – для прийому нових країн в НАТО потрібно одноголосне рішення всіх діючих членів, і відмови однієї країни більш ніж достатньо, щоб зірвати цей процес. Не кажучи вже про те, що таке "зобов'язання" Вашингтона виглядало б вкрай сумнівно з міжнародно-правової точки зору.

Втім, самі США як і раніше налаштовані категорично: ніяких заборон на євроатлантичну інтеграцію України та інших країн бути не може в принципі, як і виведення військ Альянсу зі Східної Європи, а кожна держава, в тому числі Україна, має повне право самостійно вибирати собі союзників.

Ці меседжі Блінкен багаторазово повторював і в Києві, і в Берліні, а потім і в Женеві, вже після зустрічі з Лавровим, яка тривала менше очікуваного: півтори години замість двох.

Крім звичних запевнень про готовність і далі всіляко підтримувати Україну, Блінкен зробив особливий акцент на тому, що будь-які агресивні дії з боку РФ обов'язково викличуть "швидкі, жорсткі і єдині" санкції Заходу.

Керівництво США досі намагається згладити наслідки прес-конференції Джо Байдена, що відбулася в середу, де він де-факто провів лінію між масштабною агресією з боку Росії і "невеликим вторгненням", реакція на які буде відрізнятися.

Ці слова президента США бурхливо обговорювалися не тільки в Україні, а й в американському політикумі та медіа. Білий дім оперативно вийшов з уточненням слів Байдена, а в четвер він особисто роз'яснив, що мав на увазі насправді.

Мовляв, будь-який перетин українського кордону російськими солдатами буде розцінюватися як вторгнення, але треба бути готовим і до інших варіантів гібридної агресії, на зразок кібератак, які також отримають відсіч. Після зустрічі в Женеві Блінкен повторив цю тезу.

Росія ж продовжувала запевняти, що ніяких агресивних намірів проти України у неї немає, а концентрація військ біля кордону – її внутрішня справа. Лавров під час брифінгу знову дав зрозуміти, що від початкових вимог до Заходу Росія не відступить: НАТО має припинити розширення і відступити від кордонів РФ.

Примітно, що за словами глави російського МЗС, Україна не є головною темою всіх поточних переговорів. На думку Москви, мова йде про більш глобальні речі, тоді як американці навпаки, постійно ставлять ситуацію навколо України в центр уваги.

Загроза вторгнення Росії в Україну залишається головною темою переговорів (фото: facebook.com / mod.mil. rus )

При цьому Лавров не забув в черговий раз озвучити весь набір традиційних штампів російської пропаганди: про Революцію гідності як про "антиконституційний переворот", про законність "референдуму" в Криму, "державний тероризм" щодо "жителів Донбасу" і т.д. Таким чином, позиція РФ в цілому ніяк не змінилася: ні по суті, ні стилістично.

У сухому залишку, результат Женевської зустрічі – повідомлення про те, що США наступного тижня передадуть Росії свої письмові відповіді на російські пропозиції про "гарантії", разом з власними побоюваннями і пропозиціями щодо деескалації. Після цього, як очікується, Москва і Вашингтон проведуть ще один раунд переговорів, ймовірно, знову за участю Блінкена і Лаврова.

Таким чином, очікуваний Україною і Заходом день Х – коли Москва вийде з переговорів і, можливо, перейде до нових агресивних дій у будь-якому можливому форматі, дещо зсувається за часом.

Імовірність такого сценарію, за останні кілька днів в цілому і після Женевської зустрічі зокрема, точно не зменшилася. В очікуванні російської агресії Україна продовжує отримувати від союзників засоби для самооборони.

Так, Великобританія відправила Україні велику партію протитанкового озброєння, а США дозволили країнам Балтії передати Україні американські зенітні і протитанкові комплекси. У Чорне море прямує іспанський фрегат, а вздовж україно-російського кордону курсують американські розвідувальні літаки і безпілотники.

Тим часом, Росія активно накачує військовою технікою, зброєю і боєприпасами окуповані території Донбасу, зростає і угруповання сил на кордоні з Україною.

Масове перекидання техніки та особового складу, в тому числі з Далекого Сходу офіційна Москва виправдовує запланованими на середину лютого навчаннями в Білорусі (що відкриває ще один потенційний напрямок удару по Україні). Але, як повідомляють західні медіа, багато солдатів до території Білорусі "не доїжджають", зупиняючись в російсько-українському прикордонні.

Як зазначив Блінкен після зустрічі з Лавровим, оцінювати готовність Росії до агресії проти України треба не за словами, а за її реальними діями. І поки що Москва демонстративно підвищує ставки.