ru ua

Влада народу: навіщо Зеленському всеукраїнський референдум і як його будуть проводити

Влада народу: навіщо Зеленському всеукраїнський референдум і як його будуть проводити Зеленський просуває ідею народовладдя (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)

Володимир Зеленський вніс у парламент законопроект про всеукраїнський референдум, який може бути ухвалений вже найближчими тижнями.

В "Слузі народу" запевняють, що тим самим хочуть реалізувати свою давню обіцянку – розвивати пряму демократію і передати побільше влади в руки виборців.

У той же час про швидке проведення референдуму, скажімо, про продаж землі іноземцям, мова не йде. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

На прес-конференції Володимира Зеленського 20 травня РБК-Україна поцікавилося у президента, чи розчарувався він в ідеї народовладдя – після зіткнень в Нових Санжарах і бунту мера Черкас. На це Зеленський запевнив, що "розчаровують не принципи, а люди".

"Народовладдя повинно бути, якщо ми йдемо до лібералізації нашої країни", – резюмував Зеленський. 8 червня він вніс до Верховної ради як невідкладний законопроект про "народовладдя через всеукраїнський референдум".

Є обов'язковим до виконання

Документ передбачає чотири види всеукраїнських референдумів. Перший, який призначає сам президент, – про зміну трьох розділів чинної Конституції.

Вони стосуються загальних питань функціонування держави, наприклад, норм про єдине громадянство, державну мову і символи, поділ влади на три гілки і так далі. Також в цих розділах в загальних рисах описано проведення виборів, референдуму та порядок внесення змін в саму Конституцію.

Другий вид референдуму – зміна території України, відповідно до міжнародного договору. Цю процедуру запускає Верховна рада.

Третій і четвертий види референдумів проводяться за народною ініціативою і теж призначаються президентом. На них можна винести або скасування вже прийнятого Верховною радою закону, або якесь "питання загальнодержавного значення".

Останнє формулювання досить розмите. Передбачається, що на референдумі може бути розглянуто питання, "вирішення якого впливає на долю всього українського народу". Ймовірно, можливість продажу сільгоспземель іноземцям буде потрапляти саме під цю категорію.

Влада народу: навіщо Зеленському всеукраїнський референдум і як його будуть проводити

Примітно, що на референдум можна буде виносити тільки одне питання. Як розповіла РБК-Україна координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, яка брала участь у розробці документа, обговорювалася і можливість виносити на один референдум до трьох питань. Але від цієї ідеї відмовилися, зокрема під впливом міжнародних експертів.

"Їх зауваження стосувалися того, щоб не виникали суперечності між групами, що підтримують референдум. Це може перетворитися в калейдоскоп різнопланових дискусій, які не призведуть до продуктивного результату", – розповіла Айвазовська.

Тобто автори проекту вирішили уникнути ситуації, коли одна група політиків і активістів закликає відповісти "так" на перше і третє питання референдуму, а інша – тільки на друге. При цьому дискусії велися б про все відразу, а не про одне конкретне спірне питання.

Таким чином, виборцям запропонують відповісти на одне-єдине питання і дадуть два варіанти: "так" або "ні". Саме питання при цьому не повинно допускати різних тлумачень.

Конституція України забороняє референдуми з питань амністії, бюджету і податків. У законопроекті Зеленського перелік заборонених тем розширено.

Так, на референдум не можна буде виносити питання, які порушують принципи міжнародного права, свободи і права людини, загрожують суверенітету та національній безпеці України. Як і ті, що розпалюють расову та іншу ворожнечу, перебувають у віданні суду, прокуратури та органів правопорядку.

Для проведення референдуму за народною ініціативою треба буде зібрати не менше трьох мільйонів підписів, причому мінімум по сто тисяч у двох третинах областей країни. Займатися збором підписів буде ініціативна група.

Партії та громадські організації зможуть зареєструватися в якості офіційних прихильників або супротивників піднятого на референдум питання, і отримати відповідні права при його організації і проведенні.

У цілому, технічні аспекти проведення референдуму – організація комісій, підрахунок голосів, допуск спостерігачів тощо – досить звичні. Але є один виняток – збір підписів, і навіть голосування на референдумі зможуть проходити в електронній формі.

Влада народу: навіщо Зеленському всеукраїнський референдум і як його будуть проводити

При цьому в пояснювальній записці до самого законопроекту автори визнають, що в інших країнах світу є як позитивний, так і негативний досвід електронних голосувань. І що вберегти персональні дані виборців і захистити систему підрахунку голосів від зламу – непросте завдання. Тому всі деталі того, як буде організовано електронне голосування, ще належить розробити.

У будь-якому випадку референдум буде визнаний таким, що відбувся, якщо в ньому візьме участь не менше половини зареєстрованих виборців.

Дуже важлива норма в законі - обов'язковість результатів референдуму. Тобто, якщо на ньому буде схвалено внесення змін до I, III, XIII розділів Конституції або зміну території України, це має вступити в силу через 10 днів після оголошення результатів. Якщо на референдумі українці проголосують за скасування якогось закону – він теж втратить чинність через 10 днів.

Рішення референдуму щодо "питань загальнодержавного значення" також обов'язкові для виконання органами влади. Це має особливе значення у світлі історії з референдумом 2000 року.

Тоді на нього винесли чотири питання: можливість дострокового розпуску Ради, зняття депутатської недоторканності, зменшення кількості депутатів до трьохсот і перехід до двопалатного парламенту. За офіційними даними ЦВК, українці впевнено підтримали всі ці ідеї.

Але залишилося незрозуміло, як саме рішення референдуму повинні втілюватися в життя, автоматично або після затвердження Верховною радою. У підсумку нічого так і не було зроблено, і референдум де-факто виявився дорогим соцопитуванням за державний рахунок.

Зараз можливість такого консультативного референдуму в принципі не передбачена.

"Консультативний референдум втратив свою цінність. Він мав вагу, коли соціологія не мала широкого поширення, коли не було інтернету, коли дані громадської думки не можна було вимірювати щодня. Але в нашому випадку це певний атавізм. Адже держава буде фінансувати референдум. Вибори у нас обходяться приблизно в два мільярди гривень – і витрати на проведення референдуму не складуть менше", – сказала виданню Ольга Айвазовська.

Складний інструмент

Законопроект про всеукраїнський референдум – перший з низки подібних ініціатив. Далі повинні з'явитися ініціативи щодо правил місцевих референдумів, відкликання депутатів, законодавчої ініціативи народу. Про важливість подібних ідей для команди Зеленського ще рік тому розповідав РБК-Україна представник президента у ВР і перший віце-спікер Руслан Стефанчук

Зараз Стефанчук прогнозує, що з прийняттям законопроекту про референдум особливих проблем не буде, і він отримає підтримку з боку не тільки "Слуги народу", але й інших депутатських фракцій і груп. В першому читанні, за словами Стефанчука, Рада може його схвалити вже в наступний четвер, 18 червня.

"Якщо раптом цей законопроект спробують закидати правками, то у нас є діюча антиспамна процедура (як під час розгляду у другому читанні законопроекту про банки, – ред.). Але, думаю, це не той випадок. Вже 30 років політики йшли з цією обіцянкою, і навряд чи у них знайдуться виразні аргументи, чому не повинна запрацювати п'ята стаття Конституції, в якій передбачено народовладдя", – сказав виданню Стефанчук.

Безумовно, поява законопроекту про референдум відразу викликала дискусії про те, яке саме питання команда влади збирається на нього винести в осяжному майбутньому. Поки що на порядку денному – можливість продажу сільськогосподарської землі іноземним громадянам, що передбачено в законі про ринок землі.

В кінці березня перший заступник голови фракції СН Олександр Корнієнко давав туманні прогнози про те, коли такий референдум може відбутися: або до кінця поточного року або до моменту набрання ринку землі чинності, тобто до 1 липня 2021 року.

Стефанчук запевнив РБК-Україна, що нинішній законопроект розроблений та внесений не під якесь конкретний питання, а заради реалізації самого принципу народовладдя і обіцянок, даних перед минулорічними виборами. Тим більше, на даний момент норми, які регулюють проведення всеукраїнського референдуму, в Україні просто відсутні. У 2018 році Конституційний суд визнав профільний закон від 2012 року не відповідним Основному закону.

"Хотілося б, щоб референдуми, особливо перші, носили об'єднавчий характер, а не вносили розкол. Ми думаємо над тим, щоб показати міць цього механізму в об'єднавчому плані, як було з референдумом про незалежність 1991 року. Референдум – це допомога владі, щоб мати єдину думку українського народу щодо якихось важливих питань", – сказав перший віце-спікер.

Влада народу: навіщо Зеленському всеукраїнський референдум і як його будуть проводити

Три мільйони підписів, які треба зібрати для референдуму за народною ініціативою, Стефанчук вважає хорошим запобіжником від "дурних" ініціатив.

Президентський законопроект перед потраплянням в Раду пройшов досить довге обговорення. Його чорновий варіант навіть спеціально перевели на англійську, щоб з ним попрацювали міжнародні експерти. У липні, перед очікуваним прийняттям проекту в цілому, влада розраховує отримати офіційний висновок від Венеціанської комісії.

На думку директора соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича, саму ідею народовладдя український народ завжди підтримував.

"Українці підтримують все, що стосується можливостей їх впливу на владу: вибори глав областей, прокурорів, і так далі, це все вимірювалося соціологами. Так що тему референдумів вони підтримують автоматично, тому що це пряме висловлювання точки зору народу на що завгодно", – сказав соціолог.

У той же час, він зазначає, що переважна більшість виборців не особливо замислюються про глибинні наслідки свого вибору. "Ось з цим проблема, українець поверхнево цікавиться політикою, державним життям, історією своєї країни", – констатує Антипович.

Звичайно, це відкриває перед політиками та іншими зацікавленими гравцями дуже широке поле для маніпуляцій темою референдуму. З одного боку, є цілком успішний досвід Швейцарії, де референдуми проводяться регулярно і з різних питань. З іншого боку, є і британський приклад, коли референдум щодо виходу з ЄС в 2016 році призвів до важкої багаторічної кризи всієї політичної системи країни.

Чи зможе Україна з її хиткою демократією і вразливістю перед зовнішнім втручанням правильно скористатися таким інструментом, як референдум – питання відкрите. Втім, Володимир Зеленський свою позицію з даних питань вкотре підтвердив на нещодавній прес-конференції. Очевидно, що курс на народовладдя з українськими особливостями буде продовжуватися.