Економічні влади та аналітики продовжують розмірковувати про силу і тривалість можливих макроекономічних наслідків світової фінансової кризи. Так, останній випуск бюлетеню "Global Economy Weekly" інвестбанку Goldman Sachs був присвячений оцінці ймовірності настання довгострокової стагнації, пише російське видання «КомерсантЪ».
Грунтуючись на історичних даних, в GS спробували оцінити число довгострокових (понад десять років) рецесій, з якими стикалися різні країни за останні 150 років. Остання найбільш пам'ятна, але "не унікальна" довгострокова стагнація була продемонстрована економікою Японії в 1992-2003 рр.. Але, як виявилося з 1880 р. по 2010 р., подібних прикладів виявилося більше 90, тоді як найбільше їх (56%) припадає на період з 1950 р. по 2010 р. і в 62% випадках в країнах ОЕСР. Варто зазначити, що саме в період після Другої світової війни 22 виявлені рецесії виявилися більш тривалими - понад десять років.
Основним прикметами тривалої рецесії є стійке, але мляве (в середньому 0,5%) зростання ВВП на душу населення; більш низькі та стійкі темпи зростання споживчих цін, зростаючий рівень безробіття (у середньому для країн ОЕСР і тих, що не входять до організації країн близько трьох процентних пунктів); стагнуючі ціни на нерухомість (близько -0,1%), низьке повернення на вкладення в акції (в середньому близько 5% річних).
Наступним кроком автори доповіді оцінили ймовірність настання тривалої рецесії в різних групах країн в нинішніх умовах. Оцінки ймовірностей робилися за допомогою logit-моделі, що використовується у випадку, якщо лінійна оцінка ускладнена. Висновок: "Вона більш ймовірна, ніж вам хотілося б". Але якщо для країн, що розвиваються (насамперед Росії, Китаю, Індії та Бразилії) така ймовірність фактично нульова, то для ЄС і США вона становить 40%. Найбільш значимим фактором моделі (у більш ніж 50% випадків), що сповіщає про тривалу рецесію або супроводжує її, виявився обвал фондового ринку. Іншими "змінними", що продемонстрували тісну залежність з можливою рецесією, виявилися валютна і, меншою мірою, банківська та боргова кризи. Згідно з доповіддю, найбільша ймовірність довгострокової стагнації у Бельгії (53%), Італії (49%), Японії (48%), Австрії (47,5%), Франції (46%), США (43%). Останніми в списку значаться Індія (1,0%), Китай і Росія (0,5%).
Проаналізовані дані, втім, не дозволили економістам GS оцінити, які з інструментів економполітики дозволяють ефективно вирішувати проблему затяжної стагнації. У дослідженні лише говориться, що "в нинішньому середовищі, коли можливість для маневру економічної влади вкрай обмежена", уникнути рецесії можна тільки за допомогою непопулярних заходів.