В Україні є легітимна процедура оголошення імпічменту президенту, - експерт.

Якщо Конституційний суд (КС) вирішить, що указ Президента України Віктора Ющенка є неконституційним, то Верховна Рада може оголосити імпічмент главі держави, наприклад, за спробу державного перевороту або дестабілізацію ситуації в країні. Теоретично можна притягнути В.Ющенка до кримінальної відповідальності. Про це повідомив у коментарі РБК-Україна керівник МГО "Міжнародна Ліга захисту прав громадян України" Едуард Багіров. Він також роз'яснив, що якщо КС вирішить, що указ президента про розпуск ВР є неконституційним, коаліція мінімум 226-ма голосами народних депутатів України (відповідно до ст.85 Конституції України) оголошує президенту імпічмент і створює спеціальну тимчасову слідчу комісію у складі спец. прокурора - (Р.Кузьміна) і спец. слідчого. По завершенню роботи комісії, рішення комісії вивчає Верховна Рада України. За наявності підстав - 2/3 депутатів від конституційного складу (300 голосів) Верховна Рада України ухвалює рішення про звинувачення Президента України. Рішення про усунення Президента з поста в порядку імпічменту ухвалюється ВРУ не менше, ніж трьома чвертями (тобто 338 депутатів ), після чого Конституційний Суд перевіряє законність процедури розслідування комісією ВРУ. Е.Багіров вважає, що на сьогоднішній день конституційна процедура усунення Президента від посади теоретично можлива, а практично неможлива. Водночас, відповідаючи на запитання, наскільки легітимні прийняті на сьогодні постанови ВР і Кабінету міністрів, експерт зазначив, що постанови Кабінету Міністрів повністю відповідають Конституції і законам України і обов'язкові до виконання на території України. При цьому Е.Багіров відзначив, що серед актів нормативного характеру потрібно відрізняти правові акти і неправові акти. Правові акти - це акти, які містять норми права. Вони надають праву формальну визначеність, є формою права як системи норм і принципів, містять всі ознаки права. Він також роз'яснив, що в Україні відповідно до законів встановлена система визначення правової сили тих або інших нормативних документів. Найбільш загальним є розділення нормативно-правових актів на закони на чолі з Конституцією - Основним законом, який має найвищу юридичну силу, і підзаконні нормативно-правові акти. За словами Е.Багірова, вищу юридичну силу в Україні має Конституція. Другим по значущості є закон України, прийнятий Верховною Радою України, який набув чинності. Третім - указ, що набув чинності, Президента України. Четвертим – постанова, що набула чинності, Верховної Ради України, постанова найвищого виконавчого органу, що набула чинності, - Кабінету Міністрів України. Тому, зауважив експерт, постановою Верховної Ради України або Кабінету Міністрів України не можна скасувати Указ Президента України. Це може зробити тільки Конституційний Суд України. Тому, деякі з прийнятих на попередньому і цьому тижні постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів є нелегітимними, підкреслив Е.Багіров. Він також роз'яснив, що постанова суду Феодосії, який заборонив фінансування дострокових виборів має законну силу, якщо вона не оскаржена третіми особами в апеляційному порядку або залишена в силі судом апеляційної інстанції. Рішення суду, що набуло чинності, обов'язкове до виконання. Відповідно до ст.482 Кримінального кодексу України, невиконання посадовцем рішення суду передбачає кримінальну відповідальність у вигляді обмеження або позбавлення волі (термін максимум 5 років). Але оскільки суд сам же відмінив своє рішення, то на сьогодні воно вже не має ніяких юридичних наслідків. Відповідаючи на запитання, наскільки легітимна на сьогоднішній день робота найвищих органів України - ЦВК, Мінфіну, уряду з підготовки до виборів, якщо немає рішення Конституційного суду щодо указу президента, Е.Багіров зазначив, що подання до Конституційного Суду України (щодо конституційності Указу Президента України), яке повинно бути підписано не менше 45 народними депутатами України (ст.40 Закону України "Про Конституційний Суд"), не припиняє дію такого Указу. Тому, Центральна виборча комісія, Мінфін, Кабінет Міністрів України на сьогоднішній день працюють відповідно до законодавства України.