Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що Україна пропонує продовжити діяльність місії ОБСЄ на Донбасі. Про це він сказав на брифінгу за підсумками переговорів з главою Організації з безпеки і співпраці в Європі Еді Рамою, передає кореспондент РБК-Україна.
Глава МЗС підкреслив, що українська сторона пропонує "додати людського і фінансового потенціалу" для підвищення ефективності діяльності ОБСЄ.
"Ми звернулися з формальним пропозицією продовжити діяльність місії ОБСЄ. Не тільки продовжити, але і додати людського і фінансового потенціалу, щоб ця діяльність була більш ефективною, ніж в минулі роки", - розповів міністр.
Крім того, прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зазначив необхідність збільшення бюджету діяльності ОБСЄ в Україні.
"Необхідно, аби Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ здійснювала спостереження безпекової ситуації в режимі 24/7. Це потребує збільшення її бюджету. Ми розраховуємо, що під час головування Албанія приділить увагу просуванню цієї ідеї поміж інших держав-учасниць та ініціює проведення відповідних перемовин", - заявив глава уряду.
Нагадаємо, Пристайко також анонсував відкриття українського посольства в Тирані. За його словами, цей рік може стати "роком розквіту наших відносин між Україною та Албанією".
Як писало РБК-Україна, міжнародне співтовариство InformNapalm передбачає, що інформація Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі про порушення домовленостей відведення озброєння українськими військовими пов'язана з ростом числа громадян Росії у складі спостерігачів.
Додамо також, СММ ОБСЄ зафіксувала порушення домовленостей про відвід озброєнь на Донбасі з української сторони. Так, у звітах від 4 і 6 січня 2020 року команда місії ОБСЄ надала інформацію про порушення українською стороною Мінських угод про відвід озброєнь. Зокрема, зафіксовано присутність на лінії розмежування зенітних ракетних комплексів 9К33 "Оса".
При цьому українська сторона Спільного центру контролю і координації питань припинення вогню підкреслювала, що розміщення зазначеної техніки не підпадає під дію Мінських угод щодо відведення озброєнь.