Україна має досить вагомі підстави для коригування правил європейського газового ринку на своїй території, - експерт
З Україною готові домовлятися . Готова Росія, чітко позначивши свої інтереси. Готова Європа, якщо вірити представникам Євросоюзу і Петру Порошенко, - виділити до 25 млрд дол. в 2014 р. Але всі зовнішні гравці вимагають гарантій кредитоздатності та здатності домовлятися України . Не беруся розглядати ситуацію з політичної та загальноекономічної точок зору, але от нафтогазовий сектор цілком можна структурувати таким чином, щоб створити зрозумілі правила гри для всіх потенційно зацікавлених сторін. Про це у статті для РБК-Україна пише незалежний експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.
Інформація, що з'явилася в Інтернеті щодо рекомендацій фінансово-аудиторських компаній Ernst&Young і Rothschild Group з реформування НАК «Нафтогаз України» дає можливість досить чітко зрозуміти яких дій очікують від України для залучення потенційних інвесторів і стабілізації ситуації в, по суті, базової галузі . По суті, це:
- створення незалежного газового оператора з подальшим створення консорціуму;
- створення прозорих правил гри на внутрішньому газовому ринку (від свердловини до кінцевого споживача).
Найактуальніше питання - транзитна функція України і створення консорціуму. Пропозиція аудиторів - виведення даного напрямку бізнесу зі структури НАК «Нафтогаз України» в окрему компанію (зараз формально ці функції виконує «Укртрансгаз»). Також пропонується даної компанії передати функції зберігання і транспортування газу, якими на сьогодні є у «Чорноморнафтогазу», що є практично добувної компанією. Наступним кроком передбачається продаж частини акцій «Укртрансгазу» або створеної на її базі компанії при збереженні активів у власності держави.
Іншими словами, пропонується створення консорціуму, де приватним інвесторам буде запропоновано 49% пакета акцій «Укртрансгазу» з можливістю оренди чи концесії ГТС і підземних сховищ газу. З урахуванням попередніх даних по оцінці вітчизняної ГТС вартість такого пакета буде перебувати в межах 10 млрд дол. З точки зору дотримання національних інтересів і підвищення капіталізації вітчизняного газового оператора, такий варіант бачиться найбільш переважним. Потенційні учасники - Росія і Німеччина, як найбільш зацікавлені сторони у реалізації українського маршруту постачань газу до ЄС.
Разом з тим, аудитори лише частково враховують певні ризики виникають при реалізації даного варіанту. Насамперед, мова йде про необхідність імплементації Україною норм Третього енергопакету, який обмежить доступ «Газпрому» до української труби наполовину, а в подальшому потребуватиме перенесення точки здачі російського газу із західного кордону України на східний. Це категорично не влаштовує російського монополіста і може стати серйозною перешкодою на шляху реалізації проекту.
Також не слід забувати про значну заборгованість НАК «Нафтогаз України» перед «Газпромом» як за поточні поставки газу (близько 3,3 млрд дол.), так і за недобір газу в 2012-2013 рр, де сума пред'явлених до оплати рахунків може скласти більше 17 млрд дол. Крім цього, «Газпром» проавансував роботу «Укртрансгазу» до кінця поточного року. Висока ймовірність, що для погашення поточної заборгованості ця практика може бути перенесена і на 2015 р., що збільшить обсяг фінансових зобов'язань України.
Отже, у разі поділу НАК «Нафтогаз України» і виділення ПАТ «Укртрансгаз» в самостійну компанію, необхідно не тільки реструктуризувати наявну заборгованість, а й чітко розуміти які фінансові зобов'язання будуть лежати на новоствореній (виділеній) компанії, а які залишаться на колишній материнській компанії. Без такого роду фінансового аудиту, створення консорціуму бачиться досить сумнівним, оскільки російська сторона може взяти участь у проекті суто «борговими розписками».
Паралельно, необхідно буде проведення переговорів у тристоронньому форматі для чіткого розуміння можливості вилучень і виключень з Третього енергопакету в разі створення консорціуму. В якості прецеденту може бути використано виведення з під дії європейських енергодиректив газопроводу OPAL, який є продовженням «Північного потоку» по території Чехії та Німеччини. Враховуючи унікальність української ГТС та її ПСГ, Україна має досить вагомі підстави для коригування правил європейського газового ринку на своїй території.
