Чого Україна хоче і реально може домогтися на фронті до зими
Більшість українських територій потрібно звільнити до настання холодів – з таким меседжем українська влада виступає перед західними партнерами. Багато експертів і аналітиків ставлять під сумнів такий сценарій. Але при цьому допускають, що за чотири місяці Збройні сили зможуть домогтися певних перемог. Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.
Мабуть, не кожен українець може відразу назвати, який сьогодні день війни. Рахунок вже пішов на місяці, про які ми все частіше згадуємо, бачачи 24-е число в календарі. Ще в березні багато хто сподівався повернутися до мирного життя до кінця весни, потім ми очікували перемоги в серпні. Наступний "психологічний" дедлайн – початок зими, однак і він з високою ймовірністю може бути зрушений.
Переговори з агресором з квітня зайшли в глухий кут, з якого поки не проглядається будь-якого виходу. У Росії продовжують заявляти про готовність укласти мирову, яка в інтерпретації Кремля має на увазі явну або завуальовану капітуляцію України. Ні влада, ні народ не готові приймати ці умови, враховуючи масштаб вже заподіяного нам зла.
Принаймні зараз ніщо не говорить про те, що досвід підписання "зернової угоди" може бути розширений і переговори торкнуться вже чисто військово-політичних моментів. "Воюємо, поки тільки воюємо, від цього все залежатиме – нічого не змінилося за останній час", – сказав один зі співрозмовників видання, близький до переговорів.
Поки серйозного перелому на полі бою немає. У той час як окупанти впираються на Донбасі, Збройні сили демонструють стримані успіхи на правому березі Херсонської області, готуючи грунт для наступальної операції. І якраз від її реалізації і успіху у великій битві за південь будуть залежати наші позиції, з якими ми увійдемо в зиму.
Холодна або гаряча фаза?
Глава Комітету збройних сил Палати представників США Адам Сміт після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським заявив, що Україна хоче повернути захоплені території до настання холодів. За його словами, наступні 3-6 тижнів стануть вирішальними.
Погана новина в тому, що війна з високою ймовірністю затягнеться на довше і, швидше за все, триватиме ще й взимку. Принаймні до такої думки схиляються всі опитані виданням авторитетні аналітики та експерти.
"Ми абсолютно не можемо виключити такий сценарій. Більш того, він стає все більш і більш імовірним, враховуючи розвиток ситуації на сьогодні", – говорить РБК-Україна військовий експерт, полковник Сергій Грабський.
Чи буде це уповільнений конфлікт або активна фаза – швидше за все, другий варіант. Але холоди і справді трохи уповільнюють і ускладнюють проведення операцій. Колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко пояснює: уявіть, що перед використанням техніку потрібно повністю прогріти, а в цей час ворог вже починає вести обстріл.
"Тобто умови значно ускладнюються. Але це не означає, що в цих умовах неможливо вести активні бойові дії. Адже проводилися навчання в зимових умовах. Ми також знаємо приклади Першої та Другої світових воєн, локальних воєн. Якщо готувати війська, постачати їх, то завдання можна виконувати і в зимових умовах", – зазначив генерал-лейтенант у відставці.
Бойові дії навколо Дебальцевського виступу велися в другій половині січня - першій половині лютого 2015 року, нагадує головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков. За його словами, кліматичні умови, дійсно, додають навантаження на забезпечення, на персонал і техніку. Однак вони не є тією перешкодою, через яку активні бойові дії ставлять на паузу.
"Що видно зараз – ні в однієї зі сторін не вистачає потенціалу, щоб радикально переломити ситуацію на свою користь. Але активні бойові дії йдуть по всій протяжності фронту і кожна зі сторін різними методами проводить поповнення своїх сил і засобів. Швидше за все, це буде мати місце і далі, ще деякий час", – сказав Бєлєсков.
До того ж заморозка війни до весни дозволить росіянам ще більше окопатися і закріпитися, що саме по собі погіршує наші позиції. Як на полі бою, так і на міжнародній арені, оскільки дозволить Заходу послабити "хватку" і на час забути про Україну.
Тим більше, що з урахуванням спровокованої Росією економічної та енергетичної кризи, ця зима буде нелегкою і для наших партнерів. Очевидно, що голоси тих, хто закликає до поступок Кремлю навіть за рахунок інтересів України, хоча б у форматі будь-якого перемир'я, ближче до настання холодів будуть звучати все голосніше.
"Окремі західні політики вже підштовхують нас, мовляв, вести війну взимку складно, потрібно дочекатися весни. Але це все їхні теорії. Дуже багато залежатиме від того, чим закінчиться проведення контрнаступальної операції в Херсонській області. Якщо вона буде для нас успішною, тоді росіяни будуть змушені піти на багато поступок", – припустив Романенко.
З чим йдемо в зиму
Є безліч параметрів, які можуть впливати на хід бойових дій і відповідно – на будь-які прогнози. Мало хто володіє повнотою інформації про запас "міцності" Росії і її можливості заміщати бойові втрати. Мало у кого знайдеться відповідь на питання, чи зважиться Путін на загальну мобілізацію? Чи зможе західне озброєння на практиці переломити для нас ситуацію на полі бою і в яких обсягах нам його поставлять?
Один з поінформованих співрозмовників у владі стверджує: зараз є три категорії озброєнь, які потрібні для перехоплення ініціативи у війні. Це, в першу чергу, системи HIMARS, які за останні тижні атакували більше сотні важливих цілей ворога – складів боєприпасів, командних пунктів, вузлів зв'язку і так далі.
"Якби у нас зараз було, скажімо, 150 хаймарсів або аналогічних систем, ми б вже гнали їх щосили", – сказало джерело. Але на практиці таку кількість техніки Україна навряд чи отримає. Більш реальна цифра – 50 з гаком систем, при самому оптимістичному варіанті – до 80-100. Крім того, Україні потрібні сучасні системи ППО NASAMS і Iris-T, а також ще більше безпілотників. У цьому контексті варто згадати, що тільки з 1 жовтня запрацює очікуваний нами ленд-ліз.
Експерти та аналітики дають дуже різні за ступенем оптимізму прогнози щодо того, з якими позиціями ми увійдемо в зиму. Їхній діапазон варіюється від зупинки ворога до деокупації більшості наших територій.
Основні сили окупантів зараз прикуті до Сходу, де вони поступово просуваються до Бахмута. Там противник продовжує застосовувати тактику вогневого валу, яку ми спостерігали під час взяття Попасної, Сєвєродонецька та Лисичанська. При цьому в Американському інституті вивчення війни (ISW) припускають, що кульмінація нинішнього наступу росіян в Донецькій області може закінчитися ще до спроб захоплення Слов'янська або Бахмута.
"Однак мало хто знає реальний стан регенерації російських ресурсів. Тому є шанс, що вони будуть і далі повільно просуватися. Можливо, це буде не так швидко, як вони заявляли. Наприклад, до кінця серпня взяти всю Донецьку область – цього явно не буде, адже значна частина регіону залишається під нашим контролем. До того ж це урбанізовані райони", – зазначив Бєлєсков.
Чи зможе агресор захопити всю Донецьку область до зими? Навряд. Але і нам, ймовірно, не вдасться звільнити підконтрольні йому території на Донбасі, як мінімум, в найближчі чотири місяці. Перевага противника по силам і засобам на сьогоднішній день там перевищує можливості української армії в 3-5 разів, каже Грабський.
"До зимових місяців ворог не зможе захопити всю Донецьку область. Вони не встигають. Темпи, з якими вони просуваються – 5 кілометрів на два тижні, тобто 10 кілометрів на місяць. Це означає, що такими темпами вони можуть просунутися ще на 50 км. Донецька область зараз виконує дуже важливе завдання, оскільки скувала майже 50% всіх сил і засобів противника", – пояснив експерт.
І поки росіяни сфокусовані на Донбасі, наша армія отримує вікно можливостей, щоб завдати удару у відповідь на півдні. За інформацією видання, основне тактичне завдання українських сил до настання зими – істотно просунутися на Херсонському та Запорізькому напрямках. План-мінімум – деокупація Херсона – єдиного обласного центру, який росіянам вдалося захопити з 24 лютого.
Місія здійсненна
Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк вважає цілком імовірним, що Україна зможе до зими досягти проміжних перемог, які згодом зупинять росіян. Але реальність цього сценарію, за його словами, залежатиме від консолідованої підтримки партнерами і поставок озброєння, яке необхідне для проривних контрнаступальних спецоперацій.
"Що тут важливо: протягом найближчого часу нанести суттєві тактичні поразки російській армії, тому що ми тоді отримаємо зміну картини психології війни. Для росіян вже буде очевидно, що вони навіть кількістю не можуть придушувати нас. Для них буде символічно втратити контроль над Херсоном", – сказав РБК-Україна Подоляк.
Теоретично Україна може до зими звільнити більшість тих територій, які були окуповані після 23 лютого, вважає Грабський. Мова йде не тільки про Херсон, а й про всю Херсонську, частину Харківської та Запорізької областей. За словами Грабського, поки наявні ресурси і умови не дозволяють говорити про суттєві зміни обстановки на фронті. Але перспектива проглядається, уточнив співрозмовник.
"Чи можемо ми розглядати перспективи звільнення півдня? Так, безперечно, і для цього є всі передумови. У Харківській області також ведуться дуже активні бойові дії. Тому ми можемо розглядати можливість повернення контролю над більшою частиною території, яка зараз перебуває під тимчасовою окупацією до зимових місяців", – зазначив Грабський.
За словами експерта, оборона противника на півдні побудована як доміно і розвалитися вона може точно за таким же принципом. Він пояснює: якщо Збройним силам вдасться звільнити правий берег Херсонської області і дійти до Дніпра, ми ставимо під вогневий контроль комунікації противника вже на лівому березі.
Якщо паралельно продавити ворожі війська по лінії Василівка - Оріхів - Гуляйполе до Мелітополя, позиції окупантів виявляться для них ще більш незручними. І таким чином у них не залишиться іншого виходу, окрім як йти з Херсонської та Запорізької областей – у бік Криму і Маріуполя.
"Думаю, що до зимових місяців реально звільнити більшу частину Херсонської області – не тільки сам Херсон і територію навколо нього, тобто правобережний плацдарм. Але і також – перебити лінію суші з Донбасу в Крим: якісь позиції зайняти, а якісь взяти під вогневий контроль", – припустив Романенко.
Чому наголос робиться саме на Херсоні? Справа в тому, що суто з військової логіки та частина області, яка знаходиться на правому березі Дніпра – зараз найбільш вразливий плацдарм для противника. ВСУ вже проводять там контратаки, намагаючись просунутися на північному заході і заході у напрямку Миколаїв - Херсон.
Паралельно ми вже взяли під вогневий контроль всі найважливіші переправи, які з'єднують лівий і правий берег області. Одна з них – Антонівський міст – поки не в експлуатаційному стані. Це в сумі ускладнює поповнення ресурсів і комунікації агресора на правобережжі області, включаючи район самого Херсона.
"Зараз ми фактично перебиваємо їхні лінії поставок, підриваємо логістику і порушуємо систему управління для того, щоб противник там себе дуже погано почував. Тому вони зараз прокладають понтонні переправи, щоб було забезпечення цього угруповання боєприпасами. І в разі поганого для них сценарію – щоб цими переправами вони змогли вивести свої війська", – пояснив Романенко.
Плюс такого роду перемоги можуть, з одного боку, обрушити пропагандистські наративи, про те, що у Росії "все йде за планом". З іншого – деокупація Херсона стане важливим сигналом для українців, які проживають в окупації: про вас не забувають і до вас також прийдуть.
"Чим довше вони там залишаються, вони ж в ізоляції знаходяться, вони переживають, сьогодні вони ще настільки натхнені. Незважаючи на те, що вже п'ять місяців війни пройшло, вони вірять, вони не хочуть жити під Росією, вони настільки вірять, що ми зайдемо, що нам обов'язково потрібно забрати щось масштабне, щоб ця віра була тільки посилена", – пояснив Подоляк.
І третій фактор – показавши прорив на полі бою, Україна переконає міжнародних партнерів, що наші сили ефективні не тільки в обороні, але і в контрнаступі. Після чого вони можуть почати промальовувати для себе приблизні терміни закінчення війни, говорить радник глави ОП.
"Для партнерів важливо зрозуміти і нам це потрібно буде їм доводити, в тому числі і на полях битв, що війну потрібно максимально швидко закінчувати, тому що це зменшить хаотичний тиск на глобальні ринки. Адже в міру того, як буде затягуватися війна, можуть з'являтися інші осередки конфліктності, інші авторитарні режими почнуть проявляти велику агресію", – сказав Подоляк.
Над матеріалом також працював Мілан Лєліч.