Навчальна тривога. В якому стані бомбосховища Києва і чи готова столиця до війни

Західні країни говорять про загрозу повномасштабного російського вторгнення в Україну найближчим часом. РФ, у свою чергу, продовжує нарощувати війська і стягує до наших кордонів ракетну зброю, здатну в теорії накрити Київ. Такий сценарій виглядає малоймовірним, але столиця все одно готується до оборони – докладніше в матеріалі РБК-Україна.

Станом на середину січня Кремль стягнув до українських кордонів близько 100-120 тисяч військових і десятки тисяч одиниць озброєння. Серед них, і системи балістичних ракет "Іскандер" з дальністю польоту до 500 км.Формально, в радіус їх ураження входить і столиця України.

Більш того, з 18 січня російські військові почали прибувати в Білорусь нібито для спільних навчань зі Збройними силами цієї країни. Як зафіксували міжнародні аналітики, частина смертоносної техніки РФ, в тому числі, реактивні системи залпового вогню "Ураган" (дальність стрільби до 35 км) розташувалися біля села Речиця Гомельської області. До українського кордону звідти близько півсотні кілометрів.

В цілому українські експерти сумніваються, що РФ бомбитиме столицю України. Однак київська влада готується до будь-яких варіантів розвитку подій. Щоб не тільки відбити можливу агресію східного сусіда, а й захистити цивільне населення.

"Заяви і погрози Росії, скупчення військ агресора на кордонах нашої держави спонукають нас підготуватися до різних можливих сценаріїв подій. Зокрема, і до найгіршого", - ще наприкінці минулого року заявив мер Києва Віталій Кличко.

Для того щоб захистити столицю, впевнений градоначальник, необхідний чіткий план дій у критичній ситуації. А також відпрацьована координація всіх служб і структурних підрозділів місцевої влади.

У пошуках укриття

Для того щоб не бути захопленим зненацька, наприклад, повітряним нападом ворога, в першу чергу потрібно чітко знати, де розташоване найближче укриття, або по-старому "бомбосховище". У Києві таких об'єктів близько 5 тисяч.

Як пояснив РБК-Україна глава департаменту муніципальної безпеки Роман Ткачук, з них безпосередньо підготовлені "сховища" складають близько 500 штук. Решта - це об'єкти подвійного призначення ("укриття"), в які входять підвали багатоповерхівок, підземні переходи і паркінги, а також 47 підземних станцій метро.

Карта таких об'єктів обнародувана на сайті КМДА. Слід зазначити, що далеко не всі підвали будинків зараз обладнані і підготовлені для прийому городян.

Наприклад, в центрі Києва – на Хрещатику – у разі атаки можна сховатися в підземних торгових центрах на Майдані Незалежності і в районі Бессарабського ринку, на паркінгу Центрального універмагу, на станції метро "Хрещатик" або в підвалі "будинку із зіркою" (Хрещатик, 25).

Сховища - це спеціальні захисні споруди, які знаходяться на підприємствах для максимального захисту робочої зміни. Наприклад, на лікарнях, хлібокомбінатах, підприємствах критичної інфраструктури. Вони, в першу чергу, призначені для захисту самих співробітників даного підприємства, уточнив Ткачук.

За його словами, і в сховищах і в укриттях з 2014 року проводилися постійні перевірки. Зараз ці об'єкти промарковані, на їх дверях має бути оголошення, що це об'єкт цивільного захисту, із зазначенням прізвища контактної особи та номера телефону людини, у якої знаходяться ключі від укриття.

За минулі вісім років вдалося збільшити кількість облаштованих об'єктів цивільного захисту з 1,5 до майже 5 тисяч, зазначив Ткачук. "З цього обсягу у нас зараз приблизно 19% об'єктів у стані "неготові". І в основному, це ті, які перебувають у приватній власності", – повідомив він.

Справа в тому, що деякі бомбосховища на території, наприклад, колишніх військових заводів перейшли в приватну власність. Нові власники не дають владі провести інвентаризацію, а тому місто не може дозволити людям евакуюватися туди в разі небезпеки.

Подібна проблема виникає і з окремими ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку) в столиці. Керівники цих організацій не дають перевіряючим доступу до підвальних приміщень.

Слід зазначити, що в таких приміщеннях громадяни зможуть перебувати всього пару годин, тобто тільки той час, який знадобиться, щоб перечекати "критичний момент". Вони не обладнані для тривалого перебування людей, там немає запасу продуктів і питної води. А ось у підготовлених бомбосховищах громадяни зможуть перебувати 2-3 доби.

У тимчасових укриттях можна перечекати небезпеку кілька годин (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Коли саме слід бігти в укриття, киянам повідомлять окремо. Інформація з алгоритмом дій буде одночасно подана через всі ЗМІ, радіо і в Інтернеті. Про настання надзвичайної ситуації сповістить сирена. По всьому Києву такий сигнал не звучав жодного разу з початку війни в 2014 році.

На початку зими на стінах столичних будинків з'явилося оголошення, що 29 грудня перевірятимуть системи оповіщення. Але київська влада спростувала цю дату і заявила, що сирени будуть звучати, але "пізніше". Роман Ткачук каже, що від цього заходу не відмовилися, і він обов'язково буде проведений.

"Ми плануємо проведення запуску системи оповіщення по місту. Єдине - з керівництвом у нас ще не узгоджено час, коли це можна буде зробити", – зазначив він.

Сирена, в даному випадку, це сигнал цивільної оборони, який називається "Увага всім!". Коли вона зазвучить, це не означає, що треба кинути все і кудись бігти. У цей момент необхідно включити будь-який новинний пристрій і послухати або подивитися інформацію, яку буде давати оперативний черговий.

У цьому повідомленні буде сказано, що сталося. Також будуть дані вказівки, що потрібно зробити: виходити з квартир в захисні споруди або рухатися до пунктів збору для проведення евакуації. Механізм централізованого вивезення людей, як в межах Києва, так і за місто, вже відпрацьований, а пункти збору визначені, сказав начальник профільного департаменту КМДА.

Принципи захисту

Головний ворог при виникненні будь-якої критичної ситуації - паніка, стверджує експерт в питаннях безпеки Антон Фарб. Це ж стосується і підготовки киян до можливого нападу російських військ на столицю України.

"В першу чергу необхідно зберігати спокій, не піддаватися масовій паніці, мати напоготові тривожну валізку і мати план дій на випадок надзвичайної ситуації", – пояснив він РБК-Україна.

Що стосується "тривожної валізки", то про її вміст детально йдеться в рекомендаціях Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Загальна вага "валізки" в розрахунку на одного члена сім'ї не повинна перевищувати 50 кг.

Так, у разі надзвичайної ситуації необхідно при собі мати гроші, зарядний пристрій для мобільного телефону, аптечку, гігієнічні засоби, паспорт та копії всіх необхідних документів (свідоцтво про народження, військовий квиток, документ про освіту, трудову книжку або пенсійне посвідчення, документи на власність).

Крім того, в "валізку" необхідно покласти теплий одяг, нижню білизну, зручне взуття, посуд, ліхтарик, радіо, компас, свисток, годинник, компактний набір інструментів, ніж, сміттєві пакети, блокнот, олівець, нитки, голки, сірники і запальнички. Слід також підготувати невеликий запас води і їжі на 2-3 доби.

В аптечці повинен бути сухий і медичний спирт, гумові рукавички, засоби для зупинки кровотечі (турнікет і бинт), пластирі та антисептичні засоби.

Карту найближчих сховищ про всяк випадок можна зберегти в телефоні (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Крім розташування найближчих бомбосховищ, кияни також повинні прорахувати свої шляхи для переміщення за межі міста, і підготувати транспорт для цього, зазначив Антон Фарб. Це допоможе перечекати численні небезпеки, які підстерігають громадян в мегаполісі після ймовірного початку бойових дій.

"Тобто необхідно самим собі продумати притулок заздалегідь, наприклад, будиночок в селі, грубо кажучи", - сказав експерт.

Крім іншого, слід дотримуватися елементарних правил, які, тим не менш, можуть врятувати життя в разі обстрілу. Наприклад, слід триматися подалі від стін, якщо ви на вулиці, не шукати укриття в машині, а намагатися знайти його в підготовлених приміщеннях. Усередині приміщень слід триматися подалі від вікон.

Втім, експерт з безпеки, грунтуючись на особистому досвіді, не бачить особливої підготовленості киян у питаннях безпеки.

"Моє враження: скоріше ні (не готові до бойових дій, - ред.), ніж так. Тому що більшість наших людей намагаються про це не думати. Живуть за принципом: погані думки притягують погані події. Є люди, які дійсно готові, але їх небагато", - додав Фарб.

Тих киян, які готові активно протистояти російській агресії, чекають у підрозділах Сил територіальної оборони. З першого січня почалося активне формування цього роду військ. Київрада 20 січня також прийняла цільову програму "Захисник Києва", яка покликана максимально прискорити цей процес.

У найближчі три роки на розвиток столичної терроборони буде витрачено 110 млн гривень. Загальна чисельність підрозділу повинна буде скласти 2,5 тисячі киян. Завданням цих бійців буде охороняти стратегічні об'єкти (мости, розв'язки, адмінбудівлі і тд.) в столиці.

"Після підготовки резервістів та налагодження роботи підрозділів Київ матиме розвинену та ефективно функціонуючу окрему бригаду територіальної оборони, яка буде готова до виконання завдань протягом 24 годин", – пояснив профільний заступник голови КМДА Андрій Крищенко.

На питання, чи достатньо на даний момент столиця готова до відбиття російської агресії і захисту цивільного населення, в місцевій владі відповідають ухильно. "Ідеального нічого бути не може", - підкреслює Роман Ткачук, нагадуючи, що вся країна і так живе в стані війни вже восьмий рік.