ru ua

По той бік закону. Чим завершилися гучні справи щодо поліцейського свавілля

По той бік закону. Чим завершилися гучні справи щодо поліцейського свавілля Фото: Віталій Носач, РБК-Україна
Автор: Олег Черниш

В Україні знову заговорили про перевищення поліцейськими своїх повноважень при затриманні громадян. За два минулі роки вже при новій владі правоохоронці не раз потрапляли в скандали з катуваннями затриманих і застосуванням зброї. Чим завершилися гучні справи за участю злочинців в погонах і як змінилася поліція – нижче в матеріалі РБК-Україна.

Рік тому неправомірні дії "вартових закону" викликали акції протесту. Тоді підставою для них стали викриті факти систематичних катувань громадян в поліції Кагарлика - райцентру в Київській області. Активісти вимагали звільнити міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і провести "справжню" реформу поліції.

Пригадали правоохоронцям і ще один кричущий епізод, в якому також замішані співробітники Нацполу. Мова про вбивство 5-річного Кирила Тлявова в місті Переяслав-Хмельницький (Київська область). Тоді акції протесту призвели до звільнення начальника поліції Київської області Дмитра Ценова. Втім, станом на зараз у жодній з цих справ не поставлена крапка.

Справи без вироків

Вбивство дитини в Переяславі сталося 31 травня 2019 року. За версією слідства, місцеві поліцейські Іван Приходько, Володимир Петровець, його неповнолітній син Станіслав та їхній друг Дмитро Кривошея зібралися, щоб спільно провести час. Вони вживали алкоголь і стріляли по банках.

Одна з куль, калібром 5,6 мм, випадково влучила в голову Кирилу Тлявову, який грав у дворі сусіднього будинку. Через три дні він помер у лікарні. Всі учасники "пиятики" були затримані, а Приходько і Петровець звільнені з поліції.

Справа вже майже півтора року слухається в районному суді Переяслава. За ґратами перебуває лише один з обвинувачених - екс-інспектор поліції Приходько. Адвокат Віктор Чевгуз регулярно подає клопотання з проханням звільнити його з-під варти. Останнє з них 13 травня суд відхилив. Зброя, з якої вбили Тлявова, досі не знайдена, також не встановлено, хто саме з обвинувачених здійснив смертоносний постріл, каже Чевгуз.

"Немає жодного доказу, що це зробив мій підзахисний Приходько або ті інші, які брали участь у стрільбі. Досі не встановлено, хто це був", - сказав адвокат у коментарі РБК-Україна.

Суд у цьому процесі вже дослідив матеріали справи і завершує допит свідків, залишилося допитати обвинувачених. Захисник прогнозує, що вирок може бути винесений до кінця поточного року. Третину доказів обвинувачення суд вже визнав неприпустимими, зазначив він.

Примітно, що адвокат Чевгуз, який сам раніше працював слідчим міліції, зараз захищає ще двох поліцейських з іншої гучної справи. Мова про Кагарлицький інцидент. Близько року тому в райвідділ цього населеного пункту були доставлені чоловік і жінка – свідки у справі про крадіжку в місцевому магазині. Як встановило потім слідство Держбюро розслідувань, співробітники райвідділу Микола Кузів і Сергій Сулима застосували катування до цих громадян.

У службовому кабінеті вони залякували потерпілу, надягали на неї наручники і протигаз, а також стріляли з пістолета над головою. Потім її кілька разів згвалтували. Затриманого чоловіка також катували і били, вимагаючи дати свідчення. Сулима і Кузів були затримані і заарештовані на наступний день після інциденту.

По той бік закону. Чим завершилися гучні справи щодо поліцейського свавілля

Акції протесту під Радою після резонансної трагедії в Кагардику (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Почавши "копати" цю справу, слідчі ДБР і прокурори Офісу генпрокурора виявили, що катування, побиття і знущання були нормою для співробітників Кагарлицького райвідділу поліції. Враховуючи це, до двох затриманих незабаром додалися ще троє їхніх колег: начальник відділу Сергій Панасенко, його підлеглі Сергій Трохименко та Ярослав Левандюк.

У січні поточного року їх почали судити в Обухівському райсуді Київської області. Засідання проходять на прохання поліцейських в закритому режимі. Жоден з них не визнає провину. Під вартою лише двоє з п'яти - Кузів і Сулима.

"Всі потерпілі просили зробити відкритий режим слухань, а обвинувачені просили закритий. Суд став на їхній бік, і вирішив проводити закриті засідання", - говорить у бесіді з виданням адвокат потерпілої сторони Злата Симоненко. Вона негативно оцінює це рішення, оскільки вважає за необхідне привернути увагу суспільства до цього гучного процесу.

Її підзахисна Неля Погребицька вже більше року перебуває під охороною. За словами адвоката, саме її свідчення в цьому процесі ключові. Крім того, потерпіла досі небезпідставно побоюється за своє життя і здоров'я.

Погребицьку та інших потерпілих вже допитали в суді. Зараз заслуховуються свідчення свідків обвинувачення. Наприкінці вересня - початку жовтня можна очікувати вирок, прогнозує Симоненко.

Адвокат Чевгуз в цьому процесі захищає поліцейських Кузіва і Трохименко. Саме їх слідство звинувачує в причетності до побиття затриманих, зґвалтування і приховування цих злочинів. Втім, на думку їхнього захисника, прямих доказів вини в матеріалах справи немає.

"У цій справі резонанс превалює над якістю доказів", - переконаний він.

Слідчі ДБР і прокурори, за його словами, тиснули на потерпілих, щоб примусити їх дати свідчення проти поліцейських. "Для мене, як для колишнього слідчого, такий рівень розслідування - це кошмар. Що кагарлицької, що переяслівської справи. Дуже низький рівень роботи в них як ДБР, так і прокурорів", – підкреслює юрист.

Після викриття жахливих фактів з Кагарлицького відділу керівництво правоохоронних органів доручило активізувати розслідування справ про перевищення співробітниками поліції своїх повноважень. Це дало результат. Випадки катування затриманих і фальсифікації справ протягом минулого року були виявлені в Павлоградському відділі в Дніпропетровській області та в Городищі Черкаської області.

Невирішена проблема

Саме пильна увага до даної проблеми дала позитивний результат, пояснює РБК-Україна начальник департаменту ОГП з протидії тортурам та іншим порушенням з боку правоохоронців Юрій Бєлоусов.

"Говорити про якісь кардинальні зміни я б не став. У той же час ми спостерігаємо певне зниження кількості таких випадків. Правоохоронці у всякому разі почали розуміти, що такі дії не залишаться безкарними. Тому я спостерігаю незначне, але зменшення", - сказав він.

За весь минулий рік було зареєстровано близько 2 200 таких кримінальних проваджень, за п'ять місяців поточного – 700. А тому, підкреслює прокурор, можна говорити, що пильна увага до цієї проблеми веде до зниження кількості випадків катувань і побиттів з боку поліцейських.

При цьому Бєлоусов звертає увагу, що катування в райвідділах поліції – це системна проблема. Вона пов'язана з тим, що поліцейських фактично не навчають іншим ефективним методам розслідування і проведення допитів. Більше того, у правоохоронців досі відсутня єдина процедура затримання та оформлення громадян.

"Ми виявили відсутність чітко налагодженого механізму і процедури затримання особи. Як виявилося, кожен бачить цей процес по-різному: патрульні затримують по-своєму, слідчі і прокурори це бачать по-своєму", – зазначив Бєлоусов.

ОГП ініціює розробку єдиного порядку затримання громадян. Крім того, профільний департамент спільно з громадськими організаціями вже розробив і передав уряду стратегію протидії катуванням і план заходів щодо її виконання на найближчі три роки. Прийняття цього документа, на думку розробників, допоможе побороти цю проблему в Україні.

По той бік закону. Чим завершилися гучні справи щодо поліцейського свавілля

Ігор Клименко, Антон Геращенко, Арсен Аваков у Верховній Раді (Фото: Віталій Носач / РБК-Україна)

Поки що і Нацполіція, і МВС намагаються впоратися з даною проблемою "підручними" методами. Так, наприклад, райвідділи в Кагарлику і Павлограді після розкрилися фактів були в терміновому порядку розформовані, а їх співробітники відправлені на переатестацію. Її, втім, успішно пройшли абсолютна більшість. Наприклад, з 38 кагарлицьких "копів" не пройшов переатестацію тільки один, а ще шість співробітників взагалі отримали підвищення.

"Якщо два злочинці з 43-х зґвалтували жінку, били її, то вони за це і відповідають. Але не можна говорити, що, якщо один або два поліцейських в райвідділі погані, то всі погані", - так раніше про це говорив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко.

Голова Національної поліції Ігор Клименко називав причинами подібних трагедій дефіцит кваліфікованих кадрів, особливо, в сільській місцевості. Пов'язано це, на його думку, і з низькою оплатою праці і зі складнощами роботи правоохоронців.

Вирішити системну проблему з тортурами і перевищенням повноважень поліції могло б повсюдне впровадження системи Custody Records, тобто безперервного відеозапису подій в ізоляторах тимчасового утримання і в районних відділах поліції. Це допомогло б фіксувати всі дії, які проводять поліцейські із затриманими. Минулого року такі системи вдалося запустити тільки в ізоляторах тимчасового утримання. З цього року плануються поступово підключати і районні відділення поліції.

На думку Клименка, ця система зможе захистити права не тільки затриманих громадян, а й самих поліцейських, яких іноді неправомірно звинувачують у надмірному застосуванні сили. "Про це чомусь не прийнято говорити, але випадки необґрунтованих звинувачень поліцейських трапляються нерідко", – зазначив голова Нацпола.

***

Трагедії в Переяславі і Кагарлику змусили владу звернути особливу увагу на те, які кошмари відбуваються за зачиненими дверима службових кабінетів відділів поліції в маленьких містах і селах. Вони також розкрили перманентну проблему з "якістю" кадрів в силових органах. Втім, рішення цих завдань було вибрано половинчасте. Звільнення кількох співробітників, обіцянки взяти під контроль розслідування і спроби змінити підхід самих силовиків до розкриття злочинів. Але системні зміни в поліції поки що на стадії довгострокових планів.