Центри впливу: як і чому Верховна рада зобов'язала УПЦ Московського патріархату змінити назву

Верховна рада в четвер, 20 грудня, зобов'язала Українську православну церкву (Московського патріархату), яка перебуває в канонічній єдності з Руською православною церквою (РПЦ), змінити назву, вказавши в ньому свою приналежність до РПЦ.

Незважаючи на велику кількість віруючих УПЦ (МП), які зібралися на молебень біля стін Ради, народні депутати 240 голосами підтримали документ про перейменування. Парламент вніс зміни до закону про свободу совісті та релігійні організації. Депутати додали пункт про назву релігійних організацій, які входять в структуру або є частиною релігійної організації, керівний центр якої знаходиться в державі, що визнана агресором проти України.

У самому законі Українська православна церква (Московського патріархату) не згадується, але, по суті, мається на увазі, що мова йде саме про неї. Церква-мати УПЦ (МП) розташована в Російській Федерації, яка – єдина держава, визначена в українському законодавстві як агресор, а тому цей закон носить адресний характер.

"Якщо держава в українському законодавстві визначена як агресор, і в Україні є церква, яка підпорядковується церковній організації з керівним центром у цій державі-агресорі, то така церква зобов'язана у своїй назві відобразити повну назву тієї церкви, де знаходиться її керівний центр", - пояснив РБК-Україна один із авторів законопроекту Олександр Бригинець (БПП)

Іншими словами, УПЦ (МП) має у свою повну офіційну назву додати назву церкви-матері – Руської православної церкви. Згідно з таким формулюванням, один із можливих варіантів перейменування для УПЦ (МП) – Руська православна церква в Україні.

Протягом чотирьох місяців після набрання чинності цього закону УПЦ (МП) повинна перереєструвати в Міністерстві юстиції свій статут із зазначенням нової назви. Якщо ж вона цього не зробить, по закінченні чотиримісячного строку її офіційна назва, прописана в статуті, втратить чинність.

В УПЦ (МП) назвали рішення Верховної ради "неконституційним" і просять президента Петра Порошенка накласти вето на проголосований документ.

"Прийнятий сьогодні законопроект №5309 порушує право на свободу віросповідання та дискримінує за релігійною ознакою мільйони віруючих громадян України, що належать до Української Православної Церкви, а також не відповідає Конституції України, Загальній декларації прав людини та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", - відреагували в УПЦ (МП). Примус до зміни назви тут розцінюють як "втручання в її діяльність, що може призвести до непередбачуваних наслідків в суспільстві".

Стати в пригоді

Законопроект про перейменування припадав пилом у парламенті понад два роки. Депутати і священнослужителі згадали про документ після створення в Україні нової православної церкви, яка на початку січня має отримати томос про автокефалію від Константинопольського патріархату. Група депутатів із фракцій БПП, "Народного фронту", "Батьківщини" і "Самопомочі" запропонувала перейменувати церковні організації з центром в країні-агресорі ще в жовтні 2016 року.

Із пояснювальної записки до законопроекту випливає, що мета цих змін – "забезпечення державної безпеки і суверенітету України", а також "забезпечення суспільства повною і достовірною інформацією".

Авторський колектив у пояснювальній записці зазначає, що дія в Україні релігійних організацій з центрами в країні-агресорі створює "потенційний ризик", враховуючи "істотний вплив" релігійного фактора на формування громадської думки.

"Існує пряма загроза поширення деструктивної пропаганди з використанням релігійного чинника з боку держави-агресора, що нестиме реальні наслідки для національних інтересів, територіальній цілісності та національній безпеці України.", - зазначено в пояснювальній записці.

За словами Бригинця, єдине обмеження для церкви з центром у країні-агресорі, передбачене цим документом – заборона для її священнослужителів перебувати в українських військових частинах та у зоні бойових дій.

"Це пов'язано не з релігією, а з безпекою. Якщо це церква, яка тут представляє країну-окупанта, то навряд чи доцільно її священикам бувати на фронті, у військових підрозділах. При цьому, можливо, впливати на них якимись тезами, можливо, записувати якісь й передавати її іншій стороні", - пояснив виданню народний депутат.

Законопроект нарвався на гостру критику не тільки з боку священиків УПЦ (МП), але і її парафіян та прихильників. Прийняття документа в попередні роки могло стати для Верховної ради "подвійною суцільною", від якої там вирішили на деякий час відійти в сторону.

Але коли питання української автокефалії вийшло на фінішну пряму, дискусія про перейменування Української православної церкви (МП) отримала нові риси. У колишній Українській православній церкві (Київського патріархату) наполягали, що після створення української помісної православної церкви цю назву – УПЦ – зможе мати тільки одна із церковних конфесій. І тому УПЦ (МП), яка як у власному статуті, так і в реєстрі Мін'юсту значиться "Українською православною церквою" без будь-яких приміток, повинна змінити назву.

Після Об'єднавчого собору 15 грудня спікер парламенту Андрій Парубій і депутати коаліції закликали парламент підтримати два церковні законопроекти.

Ще один документ, який також стосується безпосередньо діяльності УПЦ (МП), може бути прийнятий вже в наступному році. Мова йде про законопроект №4128 "Про внесення змін до закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Цей проект деталізує процедуру переходу релігійних громад – парафій із однієї церкви в іншу.

Зокрема, згідно з цим документом, парафії можуть переходити в іншу церкву шляхом зміни або перереєстрації статуту релігійної організації, за що має проголосувати проста більшість членів релігійної громади.

Цими змінами парламентарі можуть прискорити приєднання парафій УПЦ (МП) до нової церкви. Але оскільки на засіданні 20 грудня – в останній працездатний пленарний день у цьому році – депутати не встигли включити його до порядку денного і розглянути у залі, врегулювати процедуру переходів Рада спробує вже після Нового року.

Церковні критерії

Категоричну позицію щодо обох церковних законопроектів зайняв "Опозиційний блок" та "Опозиційна платформа - За життя", які, на відміну від інших політичних сил, підтримують УПЦ (МП). Фракція "Опоблок" проголосувала проти перейменування Української православної церкви (МП).

"Це абсолютно дискримінаційний законопроект, яким Верховна рада насильницьким шляхом хоче вирішувати, яку назву має мати наша церква, – сказав РБК-Україна голова фракції ОБ Вадим Новинський. – Наша церква – Українська православна церква, церква українського народу. Там служать священики-українці і моляться українці. Іншої назви у неї бути не може. Її центр і керівництво знаходяться в Києві, згідно зі статутом, і ніяких інших центрів у неї немає – ні адміністративних, ні фінансових. Це релігійне питання Порошенко зробив елементом своєї передвиборчої кампанії. І він не розуміє, що він грає з вогнем тут".

Виходячи зі статуту РПЦ, Українська православна церква (МП) є самокерованою з правами широкої автономії, а центр її управління дійсно – Київ. Однак згадка про центр у Києві з'явилася всього лише рік тому. У відповідь на прохання предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія підкреслити особливий статус церкви в статуті РПЦ Архієрейський Собор Руської православної церкви 30 листопада 2017 року вніс низку поправок, в тому числі визначивши Київ центром управління УПЦ (МП). Експерти-релігієзнавці тоді пояснювали, що мета цієї формальності – спроба вивести УПЦ (МП) з-під критеріїв закону про ''церкви з центром в країні-агресора".

Втім, за словами Олександра Бригинця, в законі перераховано кілька критеріїв релігійної організації, що є частиною церкви з керівним центром в країні-агресора, і УПЦ (МП) у ці критерії вписується. За його словами, достатньо наявність навіть одного із критеріїв.

Перший критерій – в статуті української церковної організації є вказівка про підпорядкування церкві з центром у Росії, в даному випадку – РПЦ. Другий – у статуті церкви з керівним центром у Росії прописано підпорядкування їй української церковної організації. Третій – коли представники української церковної організації входять до складу керівних органів церкви з центром у Росії, в даному випадку – у синод РПЦ. Митрополит Онуфрій є одним із постійних членів синоду РПЦ.

"В УПЦ (МП) є два способи уникнути перейменування, - пояснив Бригинець. – Перший – РПЦ почне називатися УПЦ. Тобто, якщо Руська церква перейменує себе в Українську, відповідно, церква в Україні буде називатися Українською православною церквою. Другий варіант передбачає внесення змін до статуту РПЦ, яким вони дають повну незалежність УПЦ (МП). Але вони навряд чи на таке підуть".

Прийняття закону про перейменування УПЦ (Московського патріархату) завершилося суперечками, криками і бійкою. "Не біснуйтеся, тому що мені доведеться вас перехрестити просто... Вигнати біса з залу. Закон прийнятий. Я це оголосив публічно", - заявив спікер Парубій після того, як біля трибуни почалися бійки між парламентарями.

Але приводом для бійки стала не церква, а Віктор Медведчук. "Фронтовик" і екс-комбат Юрій Береза накинувся на члена фракції "Опозиційний блок" (і одночасно партії "За життя") Нестора Шуфрича, коли той зірвав з парламентської трибуни плакат із написом: "Агента Путіна Медведчука – під суд!".

Паралельно дісталося і Юрію Бойку, який підбіг на допомогу до Шуфрича в момент початку бійки. У підсумку у бійку вплуталися близько двох десятків депутатів. Інцидент Юрій Бойко списав на агресію і "абсолютно дику обстановку", яку у парламенті створюють "церковні, мовні та інші закони".