ru ua

Ціна народної любові. Навіщо влада активно роздає гроші українцям

Ціна народної любові. Навіщо влада активно роздає гроші українцям Влада збільшує виплати за соціально-економічними програмами (фото: president.gov.ua)

Команда Володимира Зеленського хоче створити Фонд майбутніх поколінь і перейти до другого етапу пенсійної реформи. Все це намічено на 2023 рік. Раніше влада вже запустила кілька соціально-економічних ініціатив з підтримки населення і бізнесу в умовах пандемії. Проблема в тому, що всі ці проекти не встигають за економічним зростанням країни. Навіщо влада йде на такі ризиковані для бюджету заходи і до якого результату це призведе – в матеріалі РБК-Україна.

Володимир Зеленський у грудні анонсував запуск економічного паспорта українця. Щоб втілити цю ідею, держава створить Фонд майбутніх поколінь, який щороку поповнюватиметься бюджетними грошима. Доступ до накопичених коштів отримають діти, що народилися з 2019 року – в рік, коли Зеленський очолив країну.

Головне завдання цієї ініціативи, як стверджують її автори – підвищити економічний рівень життя українців. Якщо за проект президента проголосують в парламенті, цей фонд запрацює вже в 2023 році – туди внесуть перші платежі. На той же рік влада намітила запуск ще одного фонду – для введення накопичувальної пенсійної системи, який також коштуватиме держбюджету чималих сум.

До того як запрацює другий рівень реформи, Кабмін цього року збирається провести 12 етапів індексацій і підвищень пенсій. Минулого року їх було десять. Студентам у 2022 році планують збільшити стипендії. І це далеко не вичерпний список всіх соціально-економічних ініціатив влади за останній час.

У грудні за ініціативою президента уряд почав роздавати так звану "ковідну тисячу" всім, хто пройшов курс вакцинації. До цього, у 2020 році, під час карантину доплати виділили для пенсіонерів та "ФОПів".

Програми допомоги населенню та підвищення соціальних виплат – звичайна практика для багатьох країн. Особливо – в умовах глобального падіння економіки, викликаного пандемією, і погіршення добробуту громадян.

Але одна справа, якщо на це йдуть країни з достатнім запасом міцності і ресурсом, яким можна покривати додаткові витрати. І інша – коли це роблять в Україні, що має хронічний дефіцит бюджету і значні борги перед кредиторами.

Робота на перспективу

Будь-які підвищення соціально-економічних виплат і навіть разові державні доплати – універсальний прийом, як задобрити виборців. Тим більше, коли рейтинги влади знаходяться в стагнації або занепаді. На думку опитаних виданням соціологів і політологів, нинішні кроки правлячої команди напевно зустрінуть підтримку серед широких мас.

"Як правило, такі ініціативи дають електоральний ефект. В останні два роки багато країн вводять спецпрограми – або соціальні, або на підтримку бізнесу. Зрозуміло, що у них грошей більше, але у нас останній 2021 рік пройшов нормально в економічному плані. У нас рекордний ВВП і хороший урожай зернових. Тому уряд може дозволити собі деякі соціальні програми", – сказав у розмові з РБК-Україна експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов.

Ціна народної любові. Навіщо влада активно роздає гроші українцямДоплати від держави пом'якшують ефект від інфляції і зростання комуналки (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Останні ініціативи влади однозначно добре оцінюються українцями і можуть навіть додати їй в рейтингах, упевнений директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович. Згідно з дослідженням, яке проводила його компанія в грудні, 53% респондентів позитивно оцінили запуск економічного паспорта. Відповідь "негативно" обрали лише 16% опитаних.

"Зверніть увагу на історію схожих кроків. Найвдаліший приклад – це підвищення пенсій урядом Володимира Гройсмана восени 2016 року. Після чого під час опитувань у жовтні, листопаді та грудні ми зафіксували зростання позитивних оцінок розвитку держави, довіри до тодішніх Кабміну, прем'єра і президента", – нагадав Антипович.

До того ж всі ці соціально-економічні проекти можуть трохи згладити потенційний негатив від зростання цін і тарифів на комунальні послуги. Хоча виборці рідко розмежовують, де їм додалося, а де пішло. Для них важливо, що в підсумку буде у них в кишені.

"Для українців важливий інтегральний економічний ефект від ситуації в країні. Тому я б сказав, що зростання цін і комуналки помітно перевищує всі стимулюючі виплати від влади. Але ці виплати можуть трохи компенсувати негативний вплив від тарифної, цінової та економічної ситуації в країні", – припустив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко.

Середня зарплата по країні на кінець року склала 14,5 тисяч гривень. Але якщо зіставити її зі зростанням цін і комуналки, то вони або врівноважують одне одного, або виходить значення зі знаком мінус, зазначив Попов. Тому держава запускає цільові програми і виплати для тих, по кому найбільше б'є збільшення цін і тарифів.

Єдиний нюанс в тому, що ефект від цих поліпшень триває не довго. Після підйому показників влади в 2016 році, вже січні-лютому 2017 року оцінки влади повернулися до попередніх цифр, проводить аналогію соціолог. Все тому, що українці занадто швидко звикають до позитивних проектів.

"Це в чомусь схоже на ефект від "Великого будівництва". Українець хвалить ці зміни і відносить до заслуг правлячої команди. Але незабаром він звикне до нових або відремонтованих доріг і потім вже за це голосувати не буде. Він позитивно оцінює економічний паспорт, але рано чи пізно почне сприймати це як даність", – пояснив Антипович.

Ціна народної любові. Навіщо влада активно роздає гроші українцямСоціальні проекти дають владі короткострокові електоральні бонуси (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Виходить, що виборця доведеться регулярно "підживлювати" хорошими справами аж до виборів, щоб отримати від цього будь-які електоральні дивіденди. Або ж потрібно працювати з народом на короткій дистанції. Якщо правляча команда різко підвищує зарплати і пенсії в період виборчої кампанії, то це, безумовно, додасть їй "балів" і прихильності українців, зазначив Биченко.

"Попередні програми кількарічної давності запускалися, як правило, за місяць-два до виборів. Розрахунок робився на короткий електоральний ефект. Тому ініціативи нинішньої команди – це або робота на далеку перспективу, або ж спроба постійно бути готовими до виборів", – вважає Попов.

Життя не по кишені

Кошти на будь-які надбавки, виплати та соціальну допомогу не беруться з повітря. Закони економіки ніхто не скасовував. Щоб комусь гроші дати, потрібно звідкись їх взяти або забрати. Якщо витрати казни перевищують її доходи, утворюється дефіцит.

У 2020 році, коли економічна активність тимчасово заморозилася через локдаун, дефіцит держбюджету склав 217 млрд гривень. Спочатку він очікувався меншим, але потім його розширили, в тому числі, через створення "ковідного" фонду і карантинних виплат. За підсумками 2021 року дефіцит був 170 млрд гривень. На цей рік він передбачений на рівні 189 млрд гривень. Виходить, що кожна восьма гривня бюджетних витрат не покривається доходами.

Сумарно на програму виплат "ковідної" тисячі в 2021-2022 заплановано 11 млрд гривень. Витрати на цей проект – порівняно невелика сума для масштабів економіки і нашого бюджету, говорить виконавчий директор CASE-Ukraine Дмитро Боярчук.

"Видатки бюджету перевищують 1,5 трильйона гривень. На тлі такого розміру економіки ці виплати в якомусь сенсі можна вважати популістським кроком. Але враховуючи, що ковідні виплати мали цільове призначення – театри, книги – то, я вважаю, що будь-якого глибокого впливу конкретно на інфляційні процеси вони не зробили", – сказав РБК-Україна економіст.

Ціна народної любові. Навіщо влада активно роздає гроші українцямУкраїнська економіка може дозволити собі виплати за вакцинацію (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Щоб наповнити Фонд майбутніх поколінь в 2023 році з розрахунком на всіх дітей, що з'явилися на світ за п'ять років, знадобиться набагато більше. Владі потрібно буде виділити близько 22 млрд гривень. Це притому, що в 2023 році державі потрібно одночасно зробити перші внески на накопичувальні пенсійні рахунки до того ж з фінансуванням дефіциту Пенсійного фонду, який продовжить рости.

З кожним роком кількість учасників Фонду майбутніх поколінь буде також збільшуватися, а з ними – і сума відрахувань з казни. Автори ініціативи планують переводити в спецфонд частину рентних платежів від використання українських надр. Але не факт, що доходи від корисних копалин будуть збільшуватися такими ж темпами.

Перші виплати дітям будуть доступні з 2037 року, коли повноліття досягнуть ті, хто народився в 2019 році. Кожен з них зможе отримати близько 630 тисяч гривень на навчання або купівлю житла. До того часу влада має намір інвестувати накопичені кошти в облігації внутрішньої державної позики.

У запуску накопичувальної системи експерти бачать стратегічні переваги, незважаючи на те, що це може трохи розширити розрив в держказні. Але коли держава практикує дефіцит бюджету, то правильна економічна наука говорить, що він повинен використовуватися для інвестування в щось. Якщо інвестиції підуть у розвиток майбутньої стійкої пенсійної системи, тоді додатковий дефіцит допустимий, вважає виконавчий директор CASE-Ukraine.

"Запуск накопичувальної пенсії – вірний крок. Більше того, я вважаю це напівмірою. Потрібно знизити рівень навантаження на фонд оплати праці, який відраховується на пенсійні потреби. А людей слід підштовхувати певними стимулами накопичувати кошти так, як вони вважають за потрібне. Адже головна ідея пенсійної реформи повинна полягати в тому, щоб донести до людей, що за свою пенсію відповідають вони самі", – зазначив Боярчук.

Що стосується введення економічного паспорта, то ця ініціатива вже напоролася на критику багатьох економістів і фінансистів. Схожі програми існують в інших країнах. Наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах, Кувейті, Саудівській Аравії та Норвегії, які, на відміну від України, мають величезні запаси копалин і в основному – профіцитний бюджет.

Їх логіка така, пояснює Боярчук: оскільки нафта є зараз і її не буде потім, давайте інвестувати її в майбутнє наших дітей, щоб їм потім щось дісталося від цього багатства. Але у нас ця логіка не працює, оскільки ми імпортери і нафти, і газу.

"Відкладати кошти від надр нам не вдається. Думаю, що заради утримання цього фонду будуть стискати інші поточні програми. Тому, на мій погляд, ця ідея – чистий популізм. Тим більше, що в майбутньому за неї не доведеться ніяк відповідати. Можна що завгодно обіцяти через 20 років. Прийдуть інші політики, з'являться більш нагальні проблеми. І цей паспорт потроху зникне", – припустив економіст.

Ціна народної любові. Навіщо влада активно роздає гроші українцямЗростання виплат по соцеконому збільшує дефіцит бюджету (фото: Віталій Носач / РБК-Україна )

Чому життя не по кишені може обернутися поганою перспективою, якщо дефіцит бюджету не підкріплений економічним зростанням? Джерел покриття дефіциту не так вже й багато. Це можливо за рахунок підвищення податків, що безпосередньо ляже на плечі українців. Але підвищити їх настільки, щоб скоротити нестачу в бюджеті, все одно не вийде. Другий інструмент – надходження від приватизації, тобто продаж державних активів, але і вона з року в рік не приносить настільки великих платежів.

Третій і, мабуть, основний варіант – за рахунок кредитів від міжнародних партнерів і внутрішніх запозичень (ОВДП). Тобто всі соціально-економічні ініціативи влади по суті фінансуватимуться борговими коштами. Якщо потреба в запозиченнях на внутрішньому ринку зросте, Мінфіну доведеться піднімати ставки за ОВДП. Звідси – збільшення витрат на обслуговування держборгу.

Ще один, крайній вихід – емісійне фінансування дефіциту Нацбанком, що може негативно позначитися на інфляції та курсі гривні. Якщо залучити кошти під державні "апетити" в потрібному обсязі не вийде, влада буде змушена урізати незахищені статті витрат.